Головна
 

The Financial Times: Захід не повинен втрачати терпіння з Україною

26 листопада 2009, 02:57
0
3

Статтю Олега Рибачука, який був главою Секретаріату Президента Віктора Ющенка в 2005 році, і Тараса Чорновола, колишнього голови виборчого штабу Віктора Януковича, публікує видання The Financial Times.

Колишній німецький канцлер Конрад Аденауер (Konrad Adenauer) колись сказав: «Історія є сукупністю всього того, чого можна б було уникнути». Це підходящий епіграф до всього, через що пройшла Україна з моменту помаранчевої революції, п'яту річницю якої відзначали на минулих вихідних. 

Існують різні точки зору на те, що сталося, але цілком очевидно, що немає ні переможців, ні переможених. Загальне розчарування об'єднало Україну. 

Гіркий смак незадоволеності вселив у людей деяку надію. Можливо, політики все ще не цілком усвідомлюють це, але українці стали мудрішими і більш досвідченими. Майбутні президентські вибори вже не викликають розколу країни: люди розуміють, що будуть робити вибір регулярно, так що він не буде остаточним і безповоротним. 

Народ більше не вважає політичних лідерів ні богоподібними месіями, ні втіленнями загальнонаціональної катастрофи. Не настільки завищені очікування і не настільки перебільшені страхи дадуть нам можливість проголосувати, керуючись не тільки нашими емоціями, але також і здоровим глуздом. Хто б не став Президентом, він не буде символом, і люди спробують використовувати інститути громадянського суспільства, щоб змусити обранців стримати їх передвиборчі обіцянки. Ми поступово повертаємося до фундаментальних європейських принципів, які визначають, як обираються політики і як вони взаємодіють з електоратом. 

Кандидати в Президенти точно так само розуміють, що емоційний фон навряд чи буде таким само, як і під час попередніх виборів. Хоча згодом вони за традицією влаштували пошуки винного, вони, однак, доклали куди більше старань, щоб переконати нас, що кожен з них найкраще справляється з управлінням країною. Можливо, вони і вдарилися в популізм, але їх дискусії на тему того, хто ліпше вирішить питання підвищення соціальних стандартів чи впорається з фінансовою кризою, не викликають розколу країни. Дехто все ще прагне необмеженої влади, але ми навчилися, як з цим боротися. 

На минулих вихідних - в день річниці - не відчувалося святкового настрою, проте помаранчева революція заклала фундамент держави, якою має стати Україна. 

Спочатку з'явилося справжнє політичне суперництво. Ніхто більше не утримує монополію на політику, підприємницьку діяльність або засоби масової інформації, і ті, хто перебуває при владі, не можуть зловживати наявними в них ресурсами. У виборчих парламентських кампаніях 2006 і 2007 років опозиція отримала перемогу. Зараз президентська виборча кампанія в Україні у самому розпалі і схоже, що опозиція знову візьме гору. 

Серед усіх підсумків подій, що мали місце п'ять років тому на майдані Незалежності, найбільш часто згадують таке досягнення, як свобода слова. Зараз українці приймають її як щось само собою зрозуміле, однак вона повинна постійно охоронятися громадянським суспільством, як щось дуже цінне і крихке. 

Іншим досягненням, значення якого багато в чому знецінила світова економічна криза, став довгоочікуваний вступ до Світової організації торгівлі, так само як і помітний прогрес у процесі інтеграції до Європи. Останнє надало українським підприємцям можливість отримати доступ до найбільшого світового ринку. 

Щоб зрозуміти Україну, необхідно зрозуміти її історію. У ній не було ні усталеної демократичної традиції, ні перевіреної часом системи стримувань і противаг (заснована на принципі взаємозалежності і взаємообмеження гілок державної влади система, що складається в разі, коли компетенція будь-якого органу влади обмежена компетенцією іншого органу влади - прим. перекл.) у державному механізмі або політичній культурі. У країні продовжує зростати корупція, і навіть у той час, коли світ опинився під владою однієї з найбільш складних фінансових криз, безвідповідальна правляча еліта не приділяє належної уваги нагальних проблем, з якими стикається Україна. 

Ми все частіше і частіше чуємо від Європи і США, що вони по горло ситі Україною. Однак якщо можна зрозуміти розчарування в окремих українських політиків, яким Європа та США нерідко потурали, не варто розчаровуватися у всій країні. 

Сьогодні Україна стала більш зрілою, ніж була п'ять років тому. І якщо демократичний світ відвернеться від України, до чого його підштовхують російські колеги, це може виявитися незаслуженим і дуже небезпечним ударом у цей складний час. 

Сьогодні дуже важливо чітко визначити умови вступу України до Євросоюзу, намітивши невеликі конкретні кроки - такі як програми дій та здійснення нагляду. Потім відбудеться поглиблення інтеграції. Одним з пріоритетів має стати створення прозорої системи енергетичної безпеки, яка буде охоплювати Україну, Росію та Європу. 

Україна перебуває на порозі президентських виборів. Багатьох не залишає впевненість, що важливо не хто переможе, але яким чином український народ буде впливати на свого обранця, а також стежити за його діяльністю і контролювати її. Країні необхідні більш відповідальні громадяни, щоб і політична еліта стала більш відповідальною.


Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах