Головна
 

ВН: "Ющенко учора" проти "Лукашенка сьогодні"

2 грудня 2009, 08:57
0
3

У свіжому номері російської газети Время новостей журналіст Вадим Дубнов намагається дати відповідь на питання, хто кращий для Росії на чолі України.

Президентські вибори 17 січня, як заявив учора український Президент Віктор Ющенко, - це не просто вибори, а референдум про незалежність країни, і частково він має рацію: з точки зору його власних перспектив це для нього вже точно не більше ніж референдум. Свій шлях, так тріумфально започаткований п'ять років тому на майдані Незалежності, 55-річний Ющенко завершує в декількох сотнях метрів від нього, на Михайлівській площі, де він 28 листопада урочисто відзначив річницю Голодомору. А свою вчорашню заяву він зробив під час урочистостей з нагоди 18-ї річниці всеукраїнського референдуму, що підтвердив незалежність України. "Помаранчевий" Президент ніби нагадує наостанок, що повинен залишитися для українців не стільки Главою держави, скільки символом, яким він і намагався бути ці п'ять років.

Навіть найбільш запальні з його опонентів, перерахувавши довгий список його недоліків, вже на видиху визнають: він щира людина. І точно так само, але не без жалю відгукуються про нього політтехнологи, які працювали з ним: ця щирість у поєднанні із незрівнянною впертістю робила його важким клієнтом. Те, в чому він упевнений, не могло бути об'єктом компромісу. А упевнений він був у все тих же символах і в тому, що він покликаний привести Україну в Європу, в НАТО, і відвести з "похмурого" сходу. І чим більшим символізмом він намагався наповнити відведений йому термін, тим гострішою ставала боротьба за його спадщину, що втратила помаранчеву яскравість.

Рейтинг фаворита номер один вже вдвічі вищий від рейтингу фаворита номер два: 32,4% проти 16,3. У будь-якій іншій країні і за іншого складу учасників майбутні вибори при такому розкладі можна було б вважати хай і яскравою, але формальністю

За даними опитувань української громадської думки, за півтора місяці до першого туру українських виборів відрив одного з основних кандидатів Віктора Януковича від його головної суперниці Юлії Тимошенко збільшується. Рейтинг фаворита номер один вже вдвічі вищий від рейтингу фаворита номер два: 32,4% проти 16,3. У будь-якій іншій країні і за іншого складу учасників майбутні вибори при такому розкладі можна було б вважати хай і яскравою, але формальністю. Там же подібна соціологія лише один із сюжетів інтриги, яка тільки починає розкручуватися. Те, що 59-річний Віктор Янукович приречений на лідерство в будь-яких передвиборчих перегонах, у цій країні не новина. Він був таким в ході незліченних парламентських кампаній і ніколи не поступався першим рядком рейтингового змагання кандидатів у президенти. Всерйоз до рейтингів не схильні ставитися, здається, й самі українські соціологи. Багато з них упевнені, що Янукович виграє перший тур.

Соціологам заздалегідь відомо, що на фініші 49-річна Тимошенко звичайно додає, а Янукович злегка пригальмовує. Цей досвід, втім, напрацьований в основному на кампаніях по парламентських виборах, при зовсім іншій тактиці і, головне, іншому жанрі можливих коаліцій. Зараз же не доводиться говорити про якусь хоча б умовну підтримку з боку вчорашніх "помаранчевих" однодумців. І колишня коаліційна арифметика, яка завжди "помаранчевим" (чи це прихильники Ющенка чи Тимошенко) дозволяла ставитися до успіху Януковича з відомою часткою поблажливості, тепер може не спрацювати. До того ж за електорат "помаранчевих" бореться ще один кандидат - колишній спікер парламенту 35-річний Арсеній Яценюк, і дуже велике питання, чи готові будуть всі "помаранчеві" проявити таку потрібну солідарність, коли віч-на-віч з Януковичем опиниться одна Тимошенко.

Ілюзії на тему ідейно-політичних розходжень між "помаранчевими" і "донецькими" було майже дощенту розвіяно ще за часів прем'єрства Януковича, особливо коли він ненадовго став прем'єром вдруге (2006-2007 роки)

У такій ситуації домовленості Путіна і Тимошенко по газу, досягнуті у листопаді, було б дуже спокусливо злічити знаком прямої підтримки останньої з боку Росії. Однак авторитетні українські політологи стосовно цього досить стримані. Директор київського Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов у бесіді з ВН зауважив, що "аж ніяк не вважає" газовий компроміс і все, що з ним пов'язано, "симптомом остаточного вибору Кремля". Хоча експерт визнає, що "теплі слова російського прем'єра на адресу українського", виголошені ним після того, як про домовленості було оголошено як про сенсацію, можуть частково підняти популярність Тимошенко в тих регіонах, де традиційно популярний Янукович.

Януковичу в разі перемоги, можливо, доведеться йти шляхом іншого колись братнього президента - білоруса Олександра Лукашенка, який сьогодні знаходить все новий привід для того, щоб дистанціюватися від Росії

Росія за великим рахунком і справді може дозволити собі відому індиферентність у справі українських виборів, взявши своєрідний реванш за події на виборах п'ятирічної давності (тоді Москва відверто робила ставку на Януковича, який програв). Ілюзії на тему ідейно-політичних розходжень між "помаранчевими" і "донецькими" було майже дощенту розвіяно ще за часів прем'єрства Януковича, особливо коли він ненадовго став прем'єром вдруге (2006-2007 роки). Москва може дозволити собі навіть якусь імпровізацію на зразок прихильності до Тимошенко. До того ж вона й справді може виявитися трохи кращою. І справа не тільки у газовому прагматизм - ті, хто буде керувати Нафтогазом України у разі перемоги Януковича, гратимуть за тими ж правилами, про які домовилися Путін з Тимошенко.

Справа в тому, що відносини з Україною хоча і можуть перестати бути такими гострими за формою, навряд чи істотно покращаться за змістом незалежно від того, хто переможе. Але ці складності куди простіше буде пояснити "помаранчевим" минулим Тимошенко, вони тоді залишаться матерією природною і звичною, варіантом "Ющенко вчора". Чого не можна буде сказати про Януковича, з яким у разі перемоги, можливо, доведеться йти шляхом іншого колись братнього президента - білоруса Олександра Лукашенка, який сьогодні знаходить все новий привід для того, щоб дистанціюватися від Росії.

***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах