Головна
 

ВН: Ні тепло, ні холодно

14 грудня 2009, 09:07
0
5

Київ шукає для себе кредитора останньої інстанції, пише у свіжому номері російської газети Время новостей журналіста Андрій Денисов.

З кожним днем наближення Нового року спроможність Києва здійснити черговий платіж за постачання російського газу стає дедалі більш сумнівним. Весь минулий тиждень емісари уряду Юлії Тимошенко провели у Вашингтоні на переговорах з керівництвом Міжнародного валютного фонду. Українські чиновники мали одну-єдину мету - умовити МВФ терміново виплатити черговий транш кредиту, хоча б 2,3 млрд дол. Як визнав у суботу Президент країни Віктор Ющенко, уряд шукає гроші, "щоб розрахуватися з боргами за газ".

МВФ, очевидно, перебуває у вкрай скрутному становищі - мабуть, схожих проблем фонд не відчував з 1999 року, коли йому довелося припинити кредитування Росії на тлі антитерористичної операції в Чечні. Зараз в Україні існує повномасштабна політична криза, обтяжена передвиборчою кампанією. Влада бере на себе все нові нічим не підкріплені соціальні зобов'язання, при тому, що затвердженого бюджету на наступний рік немає й близько, а проект бюджету такий, що краще б не було і його. Ці обставини, м'яко кажучи, не сприяють продовженню кредитування. І в будь-якій іншій ситуації МВФ б зі стовідсотковою ймовірністю взяв паузу принаймні до підбиття підсумків виборів. Але зараз ситуація така, що і фонд можуть звинуватити в безвідповідальній поведінці - Україна явно перебуває в стані економічної кризи, а брак у неї коштів для оплати газу може спровокувати і нову енергетичну кризу європейського масштабу.

Україна явно перебуває у стані економічної кризи, а брак у неї коштів для оплати газу може спровокувати і нову енергетичну кризу європейського масштабу

Як відомо, президентські вибори призначено на 17 січня (так співпало, що голосування відбудеться рівно через рік після пам'ятної міжнародної конференції по газу, що відбулася в Кремлі і поставила крапку в газовій кризі). А черговий платіж Газпрому (близько 840 млн дол) повинно бути зроблено не пізніше 11 січня. Мабуть, у даний момент усі сторони зацікавлені в тому, щоб Нафтогаз України зміг здійснити виплату. Але гроші повинні звідкись взятися.

МВФ ухвалив рішення виділити Україні кредит у розмірі 16,4 млрд дол в листопаді минулого року. І зробив це, стиснувши серце. Показово, що навіть тоді, на хвилі спроб залити вогнища кризи грошовими вливаннями, ніхто не приєднався до спроби врятувати українську економіку (наприклад, одночасно було сформовано антикризовий пакет для Угорщини за участю МВФ і Євросоюзу) - політичні ризики виглядали непомірно великими. За минулий час Київ отримав три транші на загальну суму 12 млрд дол, не раз коригував програму співпраці і зараз чекає надання останнього траншу.

Поки що події не дозволяють зробити висновок про те, що фонд наважиться на політичні рішення. Українська делегація на чолі з віце-прем'єром Григорієм Немирею повернулася з Вашингтона ні з чим. Більше того, єдина людина, яка може прийняти в МВФ рішення, які не вписуються у традиційні механізми, - директор-розпорядник фонду Домінік Стросс-Кан - з українцями навіть не зустрічався, воліючи виїхати на ці дні до Європи.

Влада бере на себе все нові нічим не підкріплені соціальні зобов'язання, при тому, що затвердженого бюджету на наступний рік немає й близько, а проект бюджету такий, що краще б не було і його

Джерела ТАРС у фонді, коментуючи публікації про припинення кредитування Києва, зазначили, що ніяких нових рішень щодо співпраці з Україною в останні дні не приймалося. З формальної точки зору співробітники МВФ, що відповідають за Україну, повинні завершити черговий огляд української економіки і, якщо програма реалізується успішно, винести на засідання ради директорів фонду питання про виділення чергового траншу. Але поки що на порядку засідань ради директорів, які відбудуться цього тижня - сьогодні, в середу і в п'ятницю, - питання про Україну немає.

Григорій Немиря, повернувшись з Вашингтона, сказав, що шанси отримати черговий (четвертий) транш кредиту МВФ до кінця року ще залишаються.

В останні місяці Україна розплачувалася за російський газ виключно завдяки антикризовій підтримці МВФ - не тільки завдяки кредитам фонду, але й завдяки продажу отриманих від нього SDR (special drawing rights, або спеціальні права запозичення - розрахункова одиниця МВФ). У вересні фонд у рамках боротьби з глобальною кризою провів екстрену емісію SDR, розподіливши її між своїми акціонерами. Передбачалося, що ці кошти надійдуть до резервів країн, а ті з них, хто має проблеми з платіжним балансом, зможуть обміняти SDR на тверду валюту за спеціальним механізмом. Зрозуміло, такі країни, як Україна, негайно "перевели в готівку" ресурси, що звалилися з неба. Це дозволило, зокрема, внести грудневий платіж Газпрому. Але ці кошти вже скінчилися.

Віктор Ющенко, який і так щоденно таврує Кабінет пані Тимошенко, розкритикував і переговори з МВФ - мовляв, уряд бере занадто багато кредитів, які доведеться віддавати дітям і онукам. Проте важко уявити, що Президент України, навіть якщо він і бажає своїм політичним конкурентам усього найгіршого, прагне нової газової кризи.

У цій ситуації, можливо, активну роль належить зіграти Москві. Якщо МВФ залишиться непохитним, а українська влада безсилою (для неї, правду кажучи, дата 11 січня куди менш важлива, ніж день виборів), Кремлю і Газпрому доведеться самим вирішувати, як не допустити зупинки поставок.

***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах