Головна
 

Комсомольская правда: Україну знову рвуть на частини

15 січня 2010, 10:42
0
4

Найближчою неділі, 17 січня, українці обиратимуть собі нового президента, пише на сторінках видання Комсомольская правда журналіст Володимир Ворсобін.

Думаю, що російський глядач (а українські вибори давно виховали в нас глузливо-єхидних спостерігачів) зараз дещо здивований. Де обіцяний цирк демократії? Де ці забавні дивацтва України з її непередбачуваними підсумками виборів, запеклою боротьбою за голоси виборців і цим страшним багатоголосим шумом, від якого у звиклих до політичної тиші росіян починає боліти голова?

До першого туру виборів українського президента залишилося кілька днів, а Київ тихий, як клоун, що проспав свою виставу ...

Я навіть злякався за цю країну, згадавши, що в нещодавньому інтерв'ю голова Конституційного суду РФ Зорькін дуже тонко підмітив фатальну закономірність. "Революції походять від нудьги", - попередив когось суддя.

Але прибувши до Києва, я переконався - з незалежною не понудьгуєш. 

Незабаром у Києві буде так весело і шумно, що, на думку сумних українських політологів, майдан-2010 якщо і поступиться за напруженням "помаранчевому" майдану-2005, то тільки трішки ...

ПРЕКРАСНА ЮЛІЯ

Так як мені пощастило насолодитися за ці 5 років усіма незалежними виборами, я відразу відчув - стара добра Україна аніскільки не змінилася. Все на місці. Ось, наприклад, дещо. Воно до чемпіонату Європи 2012 року має бути новим аеропортом. Це щось нагадує покинуте на півдорозі будівництво і своїм сумним виглядом викликає приступ сорому навіть у затятих таксистів аеропорту. Уявіть, їм, таксистам, соромно перед Європою!

Зате в декількох метрах від довгобуду зворушливий передвиборчий плакат - материнський (але все-таки незнищенно лукавий) погляд прем'єра цієї країни Юлії Тимошенко і напис Я Україна. Трохи далі прекрасна Юлія в обіймах ... тигра (треба віддати належне сміливості українського прем'єра - справжнього). І ці двоє (до речі, обличчя глави уряду України було розмальовано під тигрицю) пообіцяли мені з плаката: "порве за Україну". Виглядало це ефектно, хоча хто з цієї парочки буде добудовувати міжнародний аеропорт, залишилося загадкою ...

МІЖ РОЗВАЛОМ І ДИКТАТУРОЮ

І все-таки Україна невловимо змінюється. Це, можливо, засмутить деяких любителів майданних серіалів, але політична температура в суспільстві (місцеві політологи люблять називати це екзальтацією) з року в рік все нижче. Все менше виборці схильні до передвиборчої істерики і все важче політикам її стимулювати.

Більше того, враження, що це особливо нікому не потрібно. Якщо на минулих виборах суперники, не соромлячись, били один одного під ди, то тепер спостерігаються ознаки "водяного перемир'я"!

Кудись пішли розмови про донецьких бандитів і про злочинне минуле Януковича (нагадаю, що лідер регіоналів у дитинстві погорів на крадіжці хутряної шапки). Цими фактами помаранчеві користуються рідко і якось ліниво. На російській темі паразитують лише двоє з 18 кандидатів - так і не зліз зі свого улюбленого антиросійського коника Ющенко і привабливий Тягнибок, жорстоко пообіцяли мені й всім росіянам візи між Росією та Україною.

Дещо відтанув і Янукович. Він все рідше обіцяє зробити російську мову державною, а про свою блакитну мрію перетворити Україну на федеративну державу "регіонали" забули геть-чисто.

Цей факт, до речі, особливо засмучує директора української філії Інституту країн СНД (його директор - депутат Держдуми, відомий російський патріот-державник Затулін) Володимира Корнілова. За його словами, для довгоочікуваної стабілізації ситуації в Україні є лише два виходи - або кривава диктатура, або федеративний поділ країни.

- Диктатура, до речі, може мати корисний ефект, - розмірковує він. - Останній вихід, звичайно, кращий - посилення ролі регіонів дозволить нівелювати різкі розбіжності між заходом, сходом та іншими частинами України.

- Це справжня мрія Затуліна! - посміхаюся. - Правда, Україна тоді точно розвалиться.

- Чому ви так вирішили?! - знизує плечима директор інституту. - Колись швейцарські кантони вели страшні війни на взаємне знищення, а зараз мирно живуть у конфедерації ...

Директор українського аналітичного центру Відкрита політика Ігор Жданов у своїх прогнозах не такий апокаліптичний.

- Хто б не став президентом, сторонам після виборів просто доведеться домовитися про нову політичну реформу, що підсилює посаду президента. Інакше владу знову здолає параліч, - вважає він.

Щоправда, на запитання, навіщо Тимошенко буде зміцнювати посаду Януковича, і навпаки, український політолог відповісти так і не зміг.

До речі кажучи, мені взагалі жаль місцевих аналітиків. Коли їм задаєш запитання про головні загадки українських виборів, найавторитетніші з них чесно знизують плечима: "А біс його знає!"

ПОЛІТИЧНИЙ ІНЦЕСТ ЮЩЕНКА

Саме участь Президента України у виборах викликає у спостерігача почуття незручності. По-перше, глава держави з рейтингом в 5% - це вже непристойно. Але якщо послухати Ющенка, який вважає свою перемогу в першому (!) Турі справою вже вирішеною, починаєш сумніватися, чи все гаразд зі здоров'ям президента. Тоді це ще якось можна пояснити.

Політологи не виключають, що, зберігши нехай слабкий, але президентський вплив на губернаторів, Ющенко зможе продавити собі третє місце - а це вже хороша плата від роботи для майбутнього політичного торгу.

Але якщо б у 2005 році хтось мені сказав, що на наступних виборах один з помаранчевих буде топити іншого, розчищаючи шлях до президентства для їхнього лютого ворога Януковича ... В це не повірив би, думаю, навіть великий комбінатор Борис Березовський.

Але в Києві до цього політичного інцесту вже ставляться спокійно - навіть ходять наполегливі чутки про те, що сліпа ненависть до Тимошенко зробила Ющенка технічним кандидатом Януковича. За свої практично цілодобові нападки на прем'єра Ющенку нібито обіцяний пост голови Центробанку.

Правда, регіонали таку версію гнівно спростовують. Втім, це вони повинні робити в будь-якому випадку.

ЯНУКОВИЧ І ТЕМНА КОНЯЧКА

Лідерство Януковича в першому турі - це народна українська традиція, яка, думаю, буде дотримана і цього разу. А так як за тією ж традицією регіонали зазвичай програють у другому турі, всі політики зараз мучаться над, здавалося б, несуттєвим запитанням: скільки відсотків голосів Тимошенко програє Януковичу? Насправді це питання вирішальне. Прем'єр, що стрімко втрачає популярність  (у безгрошової Україні це воістину розстрільна посада), цілком може "відпустити" лідера на 10 - 15% голосів і тим самим отримати перед другим туром такий потужний психологічний удар, після якого вже навряд чи оговтається.

Більше того, нещодавно Тимошенко впустила симптоматичну фразу - мовляв, якщо вона не пройде до другого туру, вона готова прати у виборчому штабі помаранчевих білизну. Ці несподівані для запеклої оптимістки слова змусили деяких політиків всерйоз заговорити про великий сюрприз. Якщо у розпал кризи виборці відвернуться від прем'єра, що не впорався, в другий тур разом з Януковичем проходить ще одна українська загадка - нова людина на українській політарені Тігіпко.

Кажуть, колись такою ж темною конячкою був кандидат у президенти Кучма ...

***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах