Головна
 

ВН: Сюрпризи попереду

19 січня 2010, 09:15
0
2

Перший тур п'ятих за рахунком президентських виборів в Україні, що проходили 17 січня, відбувся. І обійшовся без надто гучних скандалів, що ставили б під сумнів його результати, пише журналіст Аркадій Дубнов у свіжому номері російської газети Время новостей.

Це визнала українська ЦВК, визнали практично всі учасники президентських перегонів, це визнали і міжнародні спостерігачі. Причому, і це факт майже унікальний для пострадянського простору, всі без винятку міжнародні спостерігачі - від місії СНД до спільної місії ОБСЄ, Європарламенту, Парламентської асамблеї Ради Європи та Парламентської асамблеї НАТО - визнали ці вибори такими, що в цілому відповідають міжнародним стандартам.

Сама Україна могла побачити в підсумки першого туру себе як у дзеркалі. Країна залишається розділеною у своїх симпатіях. Кожні сім з десяти виборців, що прийшли голосувати, як і раніше робили вибір між добре їм відомими і, очевидно, неабияк набридлими Віктором Януковичем і Юлією Тимошенко. Трохи більше 35% виборців голосували за лідера Партії регіонів, 25% - за українську "залізну леді". Решта воліли віддати голоси завідомим лузерам перегонів, що виглядає як принципова відмова в довірі фаворитам.

Саме за цих осіб, які випали з електоральної скарбнички, за Януковича і Тимошенко 30% голосів виборців, а також за голоси тих, хто не прийшов на вибори, і розгорнеться запекла битва у майбутньому.

Юлія Тимошенко кинулася в цю атаку ще в неділю ввечері, як тільки стали відомі результати перших exit-polls, які вказували на більш ніж 10-відсотковий відрив Януковича.

"Я за жодних обставин не підведу вас. Ви ніколи не пошкодуєте про свій вибір", - звернулася вона до виборців на першому ж нічному брифінгу після закінчення голосування. Разом із тим, на думку Тимошенко, результати голосування свідчать про те, що "Україна залишиться європейською демократичною країною". "Це означає, що шансів у Януковича, який презентує кримінальні кола, не існує... Я переконана, що рука Януковича ніколи не ляже на Пересопницьке євангеліє для того, щоб президент прийняв присягу", - обґрунтувала прем'єр-міністр свій висновок про демократичність.

Покінчивши таким чином з Януковичем, пані Тимошенко зайнялася агітацією, як це вміє тільки вона - агресивно і рішуче. Вона заявила, що у виборців Сергія Тігіпка немає іншого вибору, як підтримати її кандидатуру.

Сергій Тігіпко - земляк і ровесник прем'єра (через місяць йому виповниться 50), екс-глава нацбанку України і колишній віце-прем'єр, який створив партію "Сильна Україна", - як відомо, став головним відкриттям першого туру, прийшовши до фінішу третім із 13% голосів. Зрозуміло, його електорат, який презентує в основному міське населення та інтелігенцію, розчаровану героями "помаранчевої революції" та її підсумками, є основним ресурсом, на який сподіваються фіналісти другого туру. Проте сам Сергій Тігіпко в ніч після виборів твердо заявив: "Жодної підтримки комусь з них з мого боку не буде. Я скажу своїм виборцям, щоб вони самі вирішували". За словами Тігіпка, його команда не має наміру витрачати результат, отриманий у першому турі, і хоче розпорядитися ним під час майбутніх травневих виборів до місцевих органів влади.

Але Юлія Тимошенко, атакуючи прихильників Тігіпка, в той момент ще не знала викладеної ним позиції і продовжувала свій наступ. "Я припускаю, що Тігіпко може подобатися Януковичу і Тігіпко може підтримати його кандидатуру, - сказала вона. - Але я знаю, що людям, які голосували за Тігіпка, точно не подобається Янукович. Вони ніколи не допустили б, щоб Янукович став президентом. Оскільки люди, які голосували за Тігіпка, мають достатньо високий інтелектуальний рівень. Оскільки голосувати за Януковича - це вибирати печерне століття. Тоді який сенс було їм голосувати за Тігіпка? "

Судячи з усього, саме в цей момент екстатичної промови пані Тимошенко їй повідомили, що Тігіпко і сам вже виступив. Вона швидко згорнула свою яскраву агіткампанію: "Люди повинні оцінювати такі заяви. Коли йдеш у політику і декларуєш програму, то при цьому шукаються однодумці, щоб втілити її у життя", - сказала Тимошенко, ледве приховуючи розчарування земляком і, як дехто переконаний, однодумцем.

Проте деякі українські аналітики вважають, що більшість електорату Тігіпка (чи не дві третини тих, хто проголосував за нього ) може відійти до Януковича. З більшою ймовірністю можна припустити, що Тимошенко знайде часткову підтримку серед тих, хто голосував за Віктора Ющенка, екс-спікера Верховної ради і екс-голови нацбанку Арсенія Яценюка і навіть екс-міністра оборони Анатолія Гриценка. Хоч останній більш ніж рішуче вже заявив, що "особисто викреслить обидва прізвища (Тимошенко і Януковича - ред.), тому що насправді великої різниці немає". "Там немає відповідальності, немає моралі... Але один із них, очевидно, переможе. Я хотів би, щоб вистачило здорового глузду без катаклізмів визнати цю перемогу і дати шанс, - наголосив він. - Я не піду в уряд жодного з них . Я не підтримаю жодного з них. Це принципова позиція".

Набагато складнішою видається ситуація з чинним Президентом України Віктором Ющенком і вірними йому прихильниками, кількість яких складає тверді 5% і виявилася навіть більшою, ніж передбачали соціологи. Ющенко до вечора вчорашнього дня ще не озвучив свого ставлення до фіналістів другого туру. Але він одразу визнав результати першого туру, тим самим визнаючи і свою поразку. Можливо, до цього моменту він вже чув багатьох, хто виступав у нічних поствиборних телевізійних шоу, які йшли у прямому ефірі на головних українських телеканалах, найпопулярніші з яких вели Савік Шустер і Євген Кисельов.

Слова, сказані в цих телеефірах, не могли не стати бальзамом для третього президента України,"який йде вже в історію". "Звичайно, Ющенко як людина програв вибори, - заявив відомий український політолог Вадим Карасьов, - але виграла його політика, свідченням чого стали перші по-справжньому вільні вибори у країні". Дійсно, і на цьому наголошують більшість спостерігачів, завдяки Ющенку свобода слова, свобода преси, політична конкуренція стали реальністю в останні роки в Україні. "Свідченням цього стала саме поразка Ющенка на виборах, - сказав Вадим Карасьов. - Це означає, що адміністративний ресурс не став визначальним фактором виборів і до останнього моменту ніхто не знатиме імені майбутнього президента".

Дійсно, і на цьому наголошують більшість спостерігачів, завдяки Ющенку свобода слова, свобода преси, політична конкуренція стали реальністю в останні роки в Україні

Крім того, у найближчому оточенні президента кажуть, що "рано ставити крапку на політичній кар'єрі Ющенка". Ці слова належать заступнику керівника його секретаріату Марині Ставнійчук. "На цьому етапі важливо захистити те, що він вибудовував для цієї держави, - зазначила соратниця Ющенка. - Глава держави в такий складний виборчий період залишається главою держави, а значить, і гарантом чесного виборчого процесу".

Що це означає, можна зрозуміти за сюжетами розвитку ситуації після другого туру, що є сьогодні. Голова представництва Фонду Аденауера в Україні Ніко Ланге зауважив щодо цього в інтерв'ю "Німецькій хвилі": "Для політичної стабільності важливо, щоб у другому турі ми побачили суттєвий відрив переможця. Адже в іншому випадку суперечки про правомірність результату будуть нескінченними".

Однак впевненість у тому, що такий відрив Віктору Януковичу вдасться створити, не дуже велика. Різниця між учасниками виборів може бути зведена до декількох відсотків. І що тоді? Партія регіонів приводить в дію свій план, в підготовці до якого регіонали вже виставили десятки наметів навколо центрів влади у столиці, а БЮТ відповідає новим Майданом? .. І тоді знову патова ситуація і, як у 2004-му, вирине третій тур?

"Для політичної стабільності важливо, щоб у другому турі ми побачили суттєвий відрив переможця. Адже в іншому випадку суперечки про правомірність результату будуть нескінченними"

Ось тоді, як малюють цей сценарій близькі до Ющенка політтехнологи, президент може виступити в ролі третейського судді: прийде до нього, скажімо, Віктор Янукович і попросить втрутитися, а в обмін на сприяння (глава держави ще ж зберігає вплив на губернаторів і навіть на частину силових структур, наприклад, на внутрішні війська МВС або на службу безпеки України) пропонує Ющенку, наприклад, пост прем'єр-міністра...

Сказав же Янукович відразу після виборів, що "не проти тих гасел", які проголошували "помаранчеві" політики. "Я буду їх виконувати в подальшій своїй роботі", - зазначив він. І це до питання про те, чи є лідер "регіоналів" проросійським політиком в тому сенсі, в якому цього хотіли б у Москві, - в сенсі стриманості у справі євроінтеграції України.

Одним словом, українські сюрпризи явно не змусять себе чекати - і в наступні три тижні, і надалі.

***
У рубриці Світ про нас статті зі закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах