Головна
 

НГ: Менше анти-Росії

21 січня 2010, 03:44
0
2

Україна в минулі вихідні проголосувала за Президента, перевела подих і відразу почала готуватися до другого туру. Три тижні, що відділяють нас від остаточного вибору українського народу, можна поспостерігати за спробами останніх двох кандидатів сформувати коаліції, здатні забезпечити успіх у лютому, поспостерігати за пов'язаними з цим торгами, їх обіцянками внутрішньої аудиторії, меседжами в зарубіжні політичні центри та іншими діями, супутніми виборам як таким, пише Независимая газета.

Аналізуючи ж те, що відбувається, мало хто візьметься принаймні зараз передбачити переможця президентських перегонів, з чиїм ім'ям буде пов'язана крапка у внутрішній політичній плутанині, в якій перебувала останні роки Україна, яка не давала змоги їй використовувати багатий потенціал і навіть ставила під сумнів здатність країни не звалитися в ряд держав, які не відбулися за суворим рахунком. Але в будь-якому разі на чолі України опиниться прагматичний політик, при якому зовнішній вектор стане більш передбаченим, збалансованим, не настільки виражено спрямованим до західних інститутів і куди ліберальнішим до Москви. Останнє передбачувано, бо вашингтонська ідея стримування Росії Україною провалилася, перетворивши останню в державне утворення зі слабкими, невиразними інститутами влади. Продовжувати в тому ж дусі - самогубно. Ні Віктор Янукович як в першу чергу висуванець колосального регіону, що тяжіє до Росії, ні Юлія Тимошенко, яка володіє загостреним інстинктом політичного виживання, цього робити не будуть.

Зміна відносин з Москвою в сторону потепління позначиться на політичному кліматі пострадянського простору. Можливо, варто забути, принаймні на найближчі роки, про посилення антиросійських настроїв і розробці таких самих сценаріїв. Наприклад, створений Москві альянс ГУАМ (Грузія-Україна-Азербайджан-Молдова), без того аморфний на сьогодні, може просто вичерпати себе і на декларативному рівні. Баку і Кишинів і так не виявляли активності в цій організації, а без одного з ідейних натхненників альянсу - Києва, гіпотетично здатного стримувати Москву, навряд чи тільки заради політичної солідарності з Тбілісі ризикнуть вести небезпечні геополітичні ігри. Особливо з урахуванням власних проблем. Наприклад, територіальних. До речі, чи не в цій боязні залишитися на пострадянському просторі, по суті, сам на сам з Росією лежать причини надактивності грузинської влади, котра необачно послала 2 тис. дивних спостерігачів нібито на допомогу Тимошенко? Необачно - тому що їй посланці реально ніяк не допомогли (навіть, може, і навпаки) і не допоможуть (і якою може бути подячний відповідь при перемозі Тимошенко - питання відкрите), а з іншим можливим Президентом України відносини вже серйозно зіпсувалися. Аж до того, що члени штабу Януковича пообіцяли у разі перемоги ініціювати в Україні питання визнання Абхазії і Південної Осетії. Втім, це інша тема. 

Одночасно з руйнуванням ГУАМ непоганими вістами можуть обзавестися міждержавні організації, створені під егідою або з ініціативи Москви: ЄврАзЕС, Митний союз, ОДКБ. Мова не йде про вступ України до цих союзів, хоча і виключати геть нічого не можна. Буде цілком достатньо заявленого інтересу Києва згаданими альянсами, що припустимо з урахуванням бажання оздоровити відносини з Росією. Про ж Співдружність Незалежних Держав, у якій Україна є лише асоційованим членом, і говорити зайве. Найменшої конструктивної ініціативи Києва у форматі СНД буде достатньо, щоб надати цьому міждержавному утворенню подобу дихання.


Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах