Головна
 

НГ: Придністров'я може "розморозитися"

3 лютого 2010, 11:44
0
6

Підігруючи Кишиневу, Київ переслідує свої цілі, пише Анна Дем'яненко в сьогоднішньому номері російської Независимой газети.

Перший прикордонний стовп, встановлений 29 січня главами МЗС України та Молдови Петром Порошенком і Юрієм Лянке на придністровській ділянці кордону, може перетворитися на символ розморожування регіонального конфлікту. За останні десять років між його учасниками та зацікавленими сторонами накопичилися взаємні претензії. Спроба розрубати гордіїв вузол проблем проведенням прикордонної лінії на місцевості може призвести до нового протистояння. Ці питання 1 лютого в Києві обговорювали прем'єр-міністри України і Молдови Юлія Тимошенко і Влад Філат.

24 грудня минулого року до Києва для консультацій приїжджала придністровська делегація на чолі з президентом невизнаної республіки Ігорем Смірновим. Як повідомили НГ джерела в українських дипломатичних колах, гості просили "не форсувати демаркаційні роботи до остаточного визначення параметрів врегулювання відносин між Молдовою та Придністровською Молдовською Республікою". Тим більше, що механізму участі Тирасполя в прикордонних переговорах між Києвом і Кишиневом не передбачено. А проведення на місцевості прикордонної лінії, на думку влади невизнаної республіки, означає спробу блокади Придністров'я і ліквідації республіки, де-факто незалежної вже 20 років.

Перший прикордонний стовп, встановлений 29 січня главами МЗС України та Молдови Петром Порошенком і Юрієм Лянке на придністровській ділянці кордону, може перетворитися на символ розморожування регіонального конфлікту

Українська влада не афішувала переговори, що відбулися, хоча співрозмовники НГ визнають, що було знайдено компромісне рішення: Київ зобов'язався проводити демаркаційну лінію тільки по українській території, не перетинаючи кордон Придністров'я. Зовсім відмовитися від цієї ідеї українська сторона не погодилася, посилаючись на заплановане на цей рік підписання угоди про зону вільної торгівлі з ЄС, яка залежить у тому числі від урегульованості прикордонних питань з суміжними "проблемними" регіонами.

Перший прикордонний стовп, вкопаний з українського боку кордону, активізував усіх учасників процесу придністровського врегулювання. Придністровська республіка звернулася до Росії з проханням збільшити чисельність російського військового контингенту в зоні безпеки до 2400 осіб, а також відновити функціонування вертолітної ескадрильї. Влада Молдови, у свою чергу, звернулася до ОБСЄ, ЄС і США з проханням про допомогу в "демократизації і демілітаризації придністровського регіону". 31 січня в ефірі радіостанції Голос Америки держсекретар США Гілларі Клінтон заявила, що у Вашингтона "викликають занепокоєння прикордонні суперечки Молдови з Румунією і присутність російських військ на молдовській території". Вона зазначила, що американська адміністрація ставить на чільне місце турботу про життя населення, а тому Молдова може стати учасником програми допомоги Виклики тисячоліття.

1 лютого в. о. президента Молдови Міхай Гімпу обговорював ці питання з представником чинного голови ОБСЄ щодо невирішених конфліктів Болатом Нургалієвим, а молдовський прем'єр-міністр Влад Філат цього дня вирушив до Києва на переговори з главою українського уряду Юлією Тимошенко. Формальною причиною візиту стало підписання двох документів - додатків до угоди про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 1994 року і угоди про співпрацю в галузі молодіжної політики.

Українська сторона стримано коментує підсумки переговорів з молдовською делегацією, але сам Філат заявив у Києві, що роль України у придністровському врегулюванні є "важливою і визначальною"

Українська сторона стримано коментує підсумки переговорів з молдовською делегацією, але сам Філат заявив у Києві, що роль України в придністровському врегулюванні є "важливою і визначальною". Він підкреслив: "Придністровська проблема - не тільки наша проблема. Це проблема всього регіону". Філат і Тимошенко дійшли висновку, що чинний досі формат врегулювання придністровської проблеми (Кишинів і Тирасполь - як учасники конфлікту, Росія і Україна - як країни-гаранти стабільності в регіоні, ОБСЄ - посередник і Євросоюз з США - спостерігачі) є оптимальним.

Однак враження повного взаєморозуміння і взаємодії української та молдовської влади, як стверджують близькі до переговорів джерела в Києві, дуже оманливе. Справа в тому, що в української сторони з'явилися серйозні претензії до Кишинева. Тиждень тому депутати Верховної Ради згадали про підписану і ратифіковану десять років тому українсько-молдовську угоду про державний кордон, що припускає обмін територіями. Україна виконала домовленості, поступившись Молдові частиною берегової лінії на Дунаї і 24 га землі, завдяки чому держава отримала вихід до моря. На цій ділянці за минулі роки Кишинів побудував нафтовий термінал Джурджулешти і продовжує створювати універсальний порт, який вже створює конкуренцію українському порту Рені.

Київ, згідно з документом, повинен був отримати від Молдови земельну ділянку, по якій проходить частина автомобільної дороги Одеса-Рені довжиною близько 8 км у районі населеного пункту Паланка. Однак цю умову не виконано досі, обурилися українські депутати. Керівник парламентського комітету з міжнародних справ Олег Білорус зазначив, що всі десять років Кишинів обіцяє виконати умову, востаннє молдовська сторона гарантувала передати ділянку "після президентських виборів у Молдові". "Але замість цього з'являються нові претензії - просять виділити додатково 1,5 га по акваторії в районі Джурджулешти, щоб добудувати нафтові термінали", - сказав він. Верховна Рада вирішила розглянути це питання детально одразу після українських президентських виборів. Голова парламенту Володимир Литвин не відкидає, що депутати звернуться до МЗС з вимогою денонсувати підписану в 1999 році угоду, оскільки одна зі сторін не виконує її умови. Більше того, виникло питання, наскільки екологічно безпечний для України побудований Молдовою нафтовий термінал.

Усі зацікавлені сторони сходяться в тому, що хто б не став президентом - Юлія Тимошенко чи Віктор Янукович - позиція Києва в регіоні залишиться незмінною. Жоден український лідер не стане діяти на шкоду національним інтересам

З точки зору молдовської влади проблема ускладнюється тим, що демаркація кордону, в якій зацікавлений Кишинів, повинна пройти саме з проблемного району. Саме це стало головною причиною екстреного приїзду Влада Філата до Києва, стверджують джерела НГ. Молдовський прем'єр запевнив голову українського уряду, що "в найближчому майбутньому всі проблеми між двома державами буде успішно вирішено". Він сказав, що нова влада ставить перед собою пріоритетне завдання "налагодження відносин стратегічного партнерства з Україною". Втім, всі проблемні питання поки що залишаються відкритими, а українська сторона може в будь-який момент відіграти назад, адже демаркація кордону проводиться з одного боку.

Усі зацікавлені сторони сходяться в тому, що хто б не став президентом - Юлія Тимошенко чи Віктор Янукович - позиція Києва в регіоні залишиться незмінною. Жоден український лідер не стане діяти на шкоду національним інтересам. Політологи зазначають, що Україна теж має низку нестабільних територій на зразок Криму або окремих ділянок на заході і сході країни, а тому в питанні молдовсько-придністровського врегулювання, як і раніше, буде ставити в основу територіальну цілісність Молдови.

***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах