Головна
 

Ъ: Українські депутати провели день без краваток

4 лютого 2010, 04:09
0
1

Вчора Партія регіонів з боєм провела свої поправки до закону про вибори Президента, перемігши БЮТ морально і фізично. А спеціальний кореспондент Ъ Андрій Колесников переконався в тому, що якщо переможе Віктор Янукович, то йому не обов'язково треба буде розпускати Верховну Раду: вчора його прихильники продемонстрували, якою може бути нова парламентська більшість, пише КоммерсантЪ.

Учора об 11:00 в українському парламенті сталася бійка. Партія регіонів обороняла крісло спікера та трибуну. Блок Юлії Тимошенко (БЮТ) нападав. Не обійшлося без втрат, перш за все, на щастя, морально-етичних: кілька людей перестали поважати себе. 

Поправки до закону про вибори Президента обговорювалися після першого туру голосування. Партія регіонів вийшла із законодавчою ініціативою: відмовитися від ідеї кворуму у виборчих комісіях. Кворум у дві третини членів будь-якої комісії потрібний для ухвалення рішення. Без кворуму рішення не може бути прийнято. Регіонали в якийсь момент сильно занепокоїлися. Вони почали розуміти, що, здається, й справді виграють ці вибори, і усвідомили, що існуючий кворум може перешкодити їм оформити цю перемогу, якщо б’ютівці, які беруть участь у виборчих комісіях, будуть бойкотувати їх роботу, тобто просто не прийдуть в неділю на роботу, то роботу виборчкомів можна реально зірвати: б’ютівці широко представлені у комісіях усіх рівнів. 

І тоді Партія регіонів вийшла з ініціативою скасувати цю норму. І в першому читанні їм вдалося цю ініціативу провести. Учора мало відбутися обговорення у другому читанні. Обидві сторони ретельно готувалися до позачергового засідання Ради. Б’ютівці внесли понад двісті своїх поправок до закону про вибори, щоб максимально затягти обговорення, а краще взагалі до нього не дійти. Винахідливість їх викликала повагу. Поправки, безглузді і нещадні, важили більше, ніж весь цей закон. І не обговорити їх було неможливо, тому що саме в цьому, крім усього іншого, полягає демократія в Україні, і саме в цьому її осмислене торжество. 

Крім того, вчора о 5:30 кілька депутатів БЮТ зайшли, користуючись своєю недоторканністю, до зали засідань Ради, щоб взяти під свій контроль всі його командні висоти: входи і виходи, крісло голови, трибуну з мікрофоном, пульт управління на балконі, який контролює освітлення в залі, роботу мікрофонів і плазмових панелей, на які йде інформація щодо голосування ... 

Їм обов'язково треба було це зробити, щоб, якщо раптом все піде не за їхнім сценарієм (до речі, цього разу голосування нічого поганого не віщувало: судячи з усього, Партія регіонів не набирала необхідної кількості голосів для рішення на свою користь), заблокувати роботу Ради . 

Але тут виявилося, що депутати Партії регіонів вже скористалися депутатською недоторканністю і чергували в залі засідань рівно з півночі (двері на ніч, щоправда, закривають, але регіонали, за даними Ъ, прихопили з собою болгарку). Це був удар для б’ютівців. І сили до того ж виявилися нерівні: пара десятків регіоналів проти жменьки б’ютівців. І б’ютівці вперше в цей день пішли пити каву, щоб остаточно прокинутися, у вестибюль готелю Київ, метрів за триста від Ради. 

Вони розуміли, втім: відступити - означає програти. О 10:00 всі були на місцях. До цього моменту основні входи до зали були заблоковані великими червоними стільцями, на яких сиділи бліді і неприступні регіонали. 

Вони розуміли: чому бути, того не минути. Майже всі зняли краватки, і це говорило багато про що: досвід колишніх боїв у стінах цього залу навчив їх побоюватися краваток, які в умілих руках легко перетворюються в зашморги. 

Як тільки почалося засідання, б’ютівці пішли на штурм. Клинами вони йшли по проходах до трибуни і до крісла голови, яке встиг зайняти спікер Володимир Литвин (він був останнім, кого регіонали пустили до зали), і незважаючи на те що на них чекали, відразу пробили пролом в одному з проходів. 

Але тут їх чекала несподіванка у вигляді олімпійського чемпіона, баскетболіста Олександра Волкова (2 метри 20 сантиметрів). Він просто стояв на трибуні, обхопивши її руками, і ні в кого з б’ютівців не виникло навіть думки якось потривожити його. Регіонали в цей час вже витісняли б’ютівців назад в прохід. Вони били один одного, звичайно, але дуже професійно: непомітно, по нирках і ногах, так, щоб камери на балконі не зафіксували факти побоїв. Вони не дали журналістам сповна насолодитися видовищем депутатської бійки в парламенті, хоча вона була, повноцінна, з коротким уханням і ударними зойками. В українському парламенті працювали професіонали. 

Вони ще півгодини стояли навпроти один одного.У цей час на балконі біля пульта управління безтурботно сидів на стільці олімпійський чемпіон з вільної боротьби Ельбрус Тедеєв. Йому доручили цю важливу ділянку, і він легко впорався із завданням: нікого з б’ютівців навіть не потягнуло на балкон, щоб хоч подивитися, як там все. І тепер він сидів на стільчику, заглиблений у читання. Читав він, по всьому видно, не поспішаючи: він розумів, що день буде довгим. 

Тим часом спікер наполіг на тому, щоб приступили до голосування щодо поправок. Б’ютівці самі найменше хотіли, щоб їх прийняли: за першу проголосували чотири людини, за другу - одна. Проти були три і два. Б’ютівці хотіли, щоб поправки розглядали, а не приймали. 

І тут все йшло за їхнім планом. Здавалося неможливим, що за один день депутати пройдуть усі 232 поправки. Депутат-б’ютівець Юрій Кармазін заглиблювався в кожну з них з якоюсь несамовитістю, і від глибокого і всебічного їх розгляду рятував тільки встановлений ще раніше регламент обговорення в одну хвилину. 

Б’ютівці нарешті розосередилися по залу і задумливо ходили і сиділи, обмірковуючи, очевидно, причини провалу бліцкригу і витягаючи з жорстокої поразки уроки. Одна з причин, без сумніву, полягала в тому, що з б’ютівцями чомусь не було Романа Забзалюка, спецназівця і, будемо прямо казати, каратиста. Він є беззмінною керівною і спрямовуючою силою БЮТ у таких спецопераціях. Без нього і атака захлинулася. "Роман щось би придумав..." - зітхали б’ютівці в їдальні в підвалі Ради. 

Після перерви б’ютівці почали привселюдно соромити спікера Володимира Литвина за те, що він підіграє регіоналам. 

- Ви ганьбите раду! - Крикнув він їм .- Запропонували поправки, а голосувати не хочете! А я поставлю на голосування кожну! І ви до пізнього вечора звідси не вийдете. 232 поправки! А то я можу і весь закон поставити на голосування відразу. Не хочете?! 

Вони не хотіли. Цього б’ютівці хотіли найменше. Вони, мабуть, не дуже були впевнені в собі, а перш за все в інших депутатам. Теоретично закон не набирав двох третин голосів, але ж вони могли у регіоналів і з'явитися. Немає таких фортець, які вони не можуть зняти зі своїм ресурсом. 

Щоправда, ніхто не розумів, звідки все-таки ці голоси візьмуться. Фракція Литвина оголосила, що не буде голосувати за цей закон. Наша Україна з її лідером Віктором Ющенком в цих розрахунках навіть не фігурувала: уявити, що Наша Україна зіллється в законодавчому екстазі з Партією регіонів, було просто неможливо. Ну і так далі. А голосів потрібно було не так уже й мало: близько 30. Тобто багато треба було голосів. 

Юрій Кармазін тим часом стверджував, що два депутати відкликали свої голоси після першого читання поправок, а значить, саме обговорення нелегітимне. Депутат був не правий: відкликати голоси, якщо вони вже віддані, не можна. Але він так не вважав. 

І голосування тривало, з кожною хвилиною стаючи все виснажливішим. До 13:00 дійшли до двадцятої поправки. 

Але до вечора, приблизно до 18:00 ситуація загострилася. Було розглянуто вже 180 поправок (жодну не прийняли). У б’ютівців теж виявилися не залізні нерви, і коли вони зрозуміли, що всі поправки і справді будуть розглянуті, якось знітилися і голосували якось покірно і без зайвих обговорень (навіть Юрій Кармазін виступав усе рідше й говорив усе тихіше). Голосували при цьому як і раніше дві-три людини за одну поправку: б’ютівцям вони насправді були зовсім не потрібні. 

Тим часом у залі з'явився Роман Забзалюк, високий кремезний кучерявий чоловік, який остаточно не розгубив свою минулу пишність. Він нервово ходив у проходах і про щось постійно перемовлявся з товаришами з оточення загадковим виглядом. Втім, було зрозуміло, про що: б’ютівці знову готувалися до штурму, цього разу вирішального. 

У цьому були впевнені всі без винятку журналісти і депутати Партії регіонів, які зайняли місця в першому ряду зали, що їм не належать. Крім того, встали регіонали, які відповідали за входи і виходи. Володимир Литвин міг вийти із залу з двох різних дверей: зліва і справа. Відповідно і до нього могли ввійти з двох сторін - і вирвати у спікера його головну зброю, тобто мікрофон. Зазвичай так відбувається. 

Так от, двері ліворуч охороняли вісім регіоналів. Двері праворуч - один Олександр Волков. 

Чи треба говорити, що з балкона на всяк випадок звисав Ельбрус Тедеєв. Здавалося, в потрібний момент він стрибне на ворога і вирве йому серце, а то й не одне. Але насправді це була просто виховний захід: Ельбрус Тедеєв потім розповідав, що ні за що на світі не залишив би свій пост. 

Володимир Литвин заявив, що розглянуто всі 232 поправки. Олександр Волков почав жувати жуйку і зайняв стійку. З цієї стійки він закинув багато сотень триочкових і готовий був закинути ще не один. 

Роман Забзалюк з недоброю посмішкою пройшов кілька метрів по проходу. За ним йшли б’ютівці. Все було вирішено. Мені захотілося викликати міліцію. 

Але це була чоловіча справа. 

- Ставлю на голосування закон в цілому, - непохитним голосом промовив Володимир Литвин. Я прикрив очі. Вірніше, ще ширше розкрив їх. Я не повинен був пропустити ні миті цього побоїща. 

Але нічого не сталося. Усі раптом кинулися врозтіч: голосувати. 233 голоси - за поправки. "Рішення прийнято". 

Це був дуже важкий удар для б’ютівців. Вони не чекали його, не були готові до нього. Вони не стали брати штурмом президію, очевидно, тому, що були впевнені: у регіоналів немає цих голосів. А своєю вирішальною активністю в момент голосування вони, мабуть, хотіли відвернути регіоналів від кнопок. 

Регіонали тріумфували, внизу вже опинився Ельбрус Тедеєв та обіймався з Олександром Волковим, і обидва вони, здається, востаннє так раділи, коли вигравали Олімпійські ігри. 

Наша Україна дала регіоналам 29 голосів. Фракція Віктора Ющенка, сміючись, розлучилася зі своїм минулим, сподіваючись, що тепер, можливо, у неї з'явиться майбутнє. І, схоже, права була вчора Ганна Герман, що, може, й не доведеться новому Президентові, якщо ним стане, наприклад, Віктор Янукович, розпускати парламент через відсутність у нього коаліційної більшості. 


Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах