Головна
 

Foreign Policy: Янукович переміг. Звикайте

9 лютого 2010, 16:07
0
4

Україна проголосувала за людину, яка п'ять років тому під час помаранчевої революції була не на тому боці барикад. Що це, кінець цивілізації? Навряд чи, пише Крістіан Керіл в американській Foreign Policy.

Отже, Україна обрала нового президента. Переможцем став Віктор Янукович. Пам'ятаєте його? Він був поганим хлопцем під час помаранчевої революції наприкінці 2004 року. Народні маси, які голосували, повстали на знак протесту проти брудних трюків на виборчих дільницях, організованих Януковичем і його промосковською партією, і трималися до того часу, поки їхня людина Віктор Ющенко не став президентом. Ключовим союзником Ющенка в тому великому демократичному тріумфі була Юлія Тимошенко. Вона в неділю програла Януковичу.

Можна зрозуміти, чому деякі люди кажуть, що перемога Януковича є поворотним моментом у новітній історії України. Український політолог Тарас Кузьо назвав вибори цього року повтором помаранчевої революції. Тимошенко, пише він, представляла "демократію в європейському стилі", а Янукович користувався зловісною підтримкою російської політичної партії, що перебуває під контролем прем'єр-міністра Володимира Путіна. "Вибір на користь прогресу ясний, - написав Кузьо, - і він [так!] не в бік Росії". Російсько-американський оглядач Ніна Хрущова намалювала яскравий портрет Тимошенко з її демократичними рисами і передбачила, що перемога Януковича буде означати "останні вільні вибори для України на довгий час".

А що говорить реальність? Життя триває. Люди, тут немає на що дивитися. Йдемо далі.

Москва підтримала Януковича настільки відкрито і настільки грубо, що деякі українці проголосували за його опонента, швидше за все, на зло Кремлю.

По-перше, давайте прояснимо одне питання. Українці мали абсолютну рацію, коли повстали і відстояли свої демократичні права в 2004 році. Янукович і його партія винні в кричущих фальсифікаціях на виборах. Москва підтримала Януковича настільки відкрито і настільки грубо, що деякі українці проголосували за його опонента, швидше за все, на зло Кремлю.

Але давайте також поглянемо правді у вічі. Після цієї події в Україні події розвивалися аж ніяк не в променях слави української демократії. Як тільки Ющенко і Тимошенко прийшли до влади (ставши, відповідно, президентом і прем'єр-міністром), вони вступили в міжусобну боротьбу, яка по суті справи паралізувала українську політику на весь президентський термін правління Ющенка. Результатом цього став довгий перелік недосягнутого і нездійсненого. Київський коментатор Микола Рябчук, який раніше підтримував помаранчевих, ставить у цьому переліку одну галочку за одною: "Він не зумів зблизити Україну з Європою", не виконавши одну з головних вимог демонстрантів. "Він не зміг відокремити бізнес від політики", викликавши ще більше розчарування в країні, де крихітна група промислових магнатів володіє величезною владою, яку обмежує лише конкуренція між ними. Не встигли обрати нового президента, зазначає Рябчук, як він відразу призначив кількох своїх прихильників-олігархів на міністерські посади.

У своїй кампанії Янукович спирався на рекомендації цілої команди спритних американських консультантів-радників, а не на "політтехнологів" з Кремля, які обслуговували його п'ять років назад.

Тому зовсім не дивно, що Ющенко не досяг особливих успіхів у боротьбі з фантастично стійкими традиціями корупції. Минулого року міжнародна організація щодо відстеження корупційних явищ Transparency International поставила Україну на 146-е місце у своєму "корупційному індексі". Для порівняння: такий же рейтинг отримала Зімбабве, Сьєрра-Леоне, Східний Тимор і - ну звичайно - Росія. У 2004 році, коли Ющенко здобула перемогу, Україна була на 122-му місці. "Не думаю, що щось змінилося, адже ніхто і не намагався нічого змінити, - говорить професор історії з Університету Альберти Девід Марплс, який спеціалізується по Україні, - в Україні корупція доходить до самих сільських низів".

Давайте на час відкладемо питання про те, чи зробив Ющенко щось правильно. Який вибір був у українських виборців цього разу? Янукович змінився не дуже сильно. У своїй кампанії він спирався на рекомендації цілої команди спритних американських консультантів-радників, а не на "політтехнологів" з Кремля, які обслуговували його п'ять років тому. Але навіть вашингтонські куратори не зуміли виправити грубі звички Януковича, викреслити з пам'яті людей його злочинне минуле (в радянські часи він сидів у в'язниці за грабіж), а також небезпечно тісні зв'язки з босами великих компаній з рідного міста Януковича Донецька, що міститься в промисловому центрі України .

У країні може різко підсилитися соціальна напруженість, якщо Янукович спробує проштовхнути свої плани щодо відродження освіти радянського зразка, а також підвищить статус російської мови до рівня офіційної, поряд з українською.

Беручи до туваги його минулу поведінку у владі, не можна не задуматися про майбутнє Януковича на посаді президента України. Експерт з Університету Альберти Френк Сісіньо стурбований тим, що в країні може різко підсилитися соціальна напруженість, якщо Янукович спробує проштовхнути свої плани щодо відродження освіти радянського зразка, а також підвищить статус російської мови до рівня офіційної, поряд із українською. Прозахідні українці, пише Сісіньо, побоюються, що Янукович поверне Україну на орбіту Москви. У результаті вони можуть піддатися спокусі сепаратизму (оскільки основна маса тих, хто ненавидить Януковича виборців зосереджена в західних районах країни), і навіть почати масову еміграцію, що буде мати вельми сумні наслідки для майбутнього розвитку України.

Тимошенко політик зовсім іншого роду - це чудовий оратор, практичний популіст, який вміє маніпулювати людьми. Вона відкрито захоплюється Евітою Перон і більше вірить у силу свого акторського таланту, ніж у тонкощі демократичних компромісів. (Один з найближчих радників Тимошенко був звільнений, коли не погодився з діями її однопартійців, що створювали гучний шум на засіданнях парламенту, щоб заглушити виступи опонентів.) "Вона ніколи не була по-справжньому демократичною фігурою, - говорить Марплс, - вона справжній політик з величезними можливостями. Однак дуже важко сказати, за що вона виступає насправді. Я й гадки не маю не маю, що вона могла б зробити, ставши президентом ".

Прозахідні українці побоюються, що Янукович поверне Україну на орбіту Москви. У результаті вони можуть піддатися спокусі сепаратизму.

ЇЇ прихильники стверджують, що Тимошенко, наприклад, очистить світ бізнесу. Під час свого короткого перебування на посаді прем'єр-міністра при Ющенку вона дійсно успішно ліквідувала деякі найбільш кричущі прояви корупційної практики в життєво важливій для країни газовій галузі. Тимошенко також оголосила, що виступає за зворотню націоналізацію багатьох підприємств, які були безладно приватизовані в плутанині 90-х років (хоча про деталі вона говорить досить невизначено).

І водночас, ця жінка відома тим, що створювала непрозорі структури, через які прибутки з високоприбуткового енергетичного сектора перекачувалося її близьким друзям. Під час приватизаційних битв у 90-і роки Тимошенко сформувала тісний альянс з Павлом Лазаренком, якого пізніше американський суд засудив за відмивання грошей. В один з моментів, завдяки своїм прийомам і маневрам у газовій галузі вона контролювала до 20 відсотків валового національного продукту України (це оцінка одного американського журналіста).

Тимошенко в останні роки почала відкрито проводити політику примирення з Росією, хоча Янукович у цей час лицемірно висловлювався на користь "реформ" і "зближення з Європою".

То як же, повела б вона Україну в зовсім іншому напрямку, ніж Янукович, у разі своєї перемоги? Важко сказати. Європейська інтеграція це довгострокова, а аж ніяк не найближча мета для України - хто б не був там президентом. А Франція і Німеччина чітко дали зрозуміти, що не готові найближчим часом знайти місце в Євросоюзі для такого величезного новачка як Україна. Те ж саме можна сказати і про НАТО - організацію, яка до цього часу ніяк не може пристосуватися до нових членів зі Східної Європи, прийнятим на останньому етапі розширення альянсу. Ціла низка потужних факторів, а не тільки залежність України від російського газу, що зберігається, буде в даний момент підштовхувати її до налагодження більш тісних взаємин із Москвою незалежно від того, хто займає командні висоти в Києві. Можливо, саме тому Тимошенко в останні роки почала відкрито проводити політику примирення з Росією, хоча Янукович в цей час лицемірно висловлювався на користь "реформ" і "зближення з Європою".

Можливо також, що широко розрекламовані зустрічі Тимошенко з Путіним були насправді націлені на підвищення її рейтингів - адже російський лідер досить популярний у її власній країні. Опитування показують, що його рейтинги в Україні істотно вищі за рейтинги всіх українських політиків. Мабуть, це говорить про те, що українці дуже втомилися від міжусобиці нагорі. (Дивно велика кількість виборців у другому турі проголосували "проти всіх".)

Широко розрекламовані зустрічі Тимошенко з Путіним були насправді націлені на підвищення її рейтингів - адже російський лідер вельми популярний в її власній країні.

Проста істина полягає в тому, що в українських виборців цього року вибір був дуже небагатим. "У 2004 році це була свого роду тисячолітня битва, - говорить Рябчук, - цього разу нам довелося вибирати менше з двох лих". Але, поспішає додати він, тут є і позитивна нотка. Незважаючи на всі свої недоліки, Ющенко ніколи не піддавався спокусі і не зазіхав на завойовану великими зусиллями свободу українських ЗМІ і права на проведення зборів. Це парадоксально, але факт: дані свободи і права зміцнилися в умовах глибокого розколу в політичній культурі країни. "Помаранчева революція досягла успіху в забезпеченні відкритості українського суспільства, - говорить Сісіньо, - і ці зміни нікуди не зникнуть. Вони нікуди не дінуться лише тому, що Янукович став президентом". Будемо дуже сподіватися на це.

Ще одне зауваження. У момент публікації цієї статті Тимошенко все ще відмовлялася визнати свою поразку, незважаючи на вмовляння іноземних спостерігачів на виборах, які визнали процес голосування чесним і справедливим. Слідкуйте уважно: можливо, у цієї історії буде ще продовження.

Оригінал публікації: Yanukovych Won. Get Over It
Переклад ИноСМИ

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах