Головна
 

Ъ-Власть: Цукерка по-київськи

22 лютого 2010, 09:19
0
14

25 лютого Віктор Янукович стане чинним президентом України. У Москві його перемогу сприйняли як власну і, як з'ясував журналіст Ъ-Власть Володимир Соловйов, уже склали план порятунку від "помаранчевої" спадщини в російсько-українських відносинах.

Минулого тижня в Києві спішно залагоджували формальності, без яких Віктор Янукович не зможе вступити на посаду глави держави. У понеділок ЦВК оголосила офіційні підсумки виборів, проголосивши Януковича їх переможцем. А наступного дня Верховна Рада призначила на 25 лютого його інавгурацію.

Таким чином, лідер Партії регіонів заступить на посаду президента всього через два з половиною тижні після другого туру виборів. За цим показником він випередить Віктора Ющенка, чия інавгурація відбулася через місяць після його перемоги над Віктором Януковичем у третьому турі президентських виборів 2004 року.

Ту виборчу кампанію в Москві часто згадують недобрим словом. А нинішню перемогу Януковича сприймають як довгоочікуване торжество справедливості і кінець п'ятирічки правління ненависних "помаранчевих" на чолі з Ющенком.

Російський прем'єр Володимир Путін, який був активним учасником виборчих перегонів в Україні у 2004 році і нарівні з Віктором Януковичем скуштував всю гіркоту поразки, зараз не приховує радості стосовно зміни влади в Києві. І охоче ділиться нею при першій можливості. Минулого понеділка на зустрічі з казахським президентом Нурсултаном Назарбаєвим, який гостював у Москві, він заявив: "Давайте зателефонуємо, привітаємо його (Януковича. - Власть). Я пам'ятаю 2005 рік, ті квазіреволюційні події, які відбувалися в Україні. Тоді лідери цієї "кольоровий революції" скористалися невдоволенням людей, очікуваннями людей, очікуваннями змін. До речі, всі ці очікування насправді не відбулися, і надії людей було обдурено".

Спілкуючись з Назарбаєвим, гострий на язик Путін не відмовив собі в задоволенні сказати ущипливо: "Події останніх місяців мене аніскільки не здивували, коли керівництво цього "кольорового руху", по суті, плюнуло в обличчя своїм політичним спонсорам, видавши указ про оголошення Степана Бандери героєм України . Людину, яка не тільки заплямувала себе співпрацею з нацистами, але і відрізнялася особливою жорстокістю при розправі з євреями і поляками".

Під "політичними спонсорами" прем'єр Путін має на увазі Захід, який допомагав Ющенкові прийти до влади п'ять років тому. І поляків він згадав зовсім не випадково. Адже саме Польща в особі її тодішнього президента Олександра Кваснєвського внесла вагомий внесок у перемогу "помаранчевої революції": це Кваснєвський у грудні 2004 року запропонував Ющенку і Януковичу виявити переможця в третьому, невдалому для останнього, турі виборів. Тому в Москві особливо радіють тому, що в Україні не просто програв Віктор Ющенко, а "захлинувся західний проект" з демократизації пострадянського простору.

"В Україні дала збій "пекельна машина" американської адміністрації, що насаджувала "помаранчеві революції" і демократичні ідеали. Однозначний курс на конфронтацію з Росією вийшов Заходу боком. Ви можете вбухати в протистояння мільярди і, як показала історія Ющенка, нічого не домогтися, - тріумфує в бесіді з "Властью" співробітник МЗС РФ, який курує український напрямок. - Перемогу Януковича ще слід оцінити. Навіть не стільки перемогу Януковича, скільки поразку Ющенка".

Схожі настрої панують зараз і в адміністрації президента РФ. "Для нас головне, що в Україні більше не править Ющенко. На своїй прощальній прес-конференції в Києві він назвав вихід Тимошенко і Януковича у другий тур виборів найкращим проектом Росії з 1991 року. Так ось це єдине, в чому з ним можна погодитися", - говорить джерело "Власти" в Кремлі. Питання про те, хто ж Москві більш до серця - Юлія Тимошенко або Віктор Янукович, ненадовго ставить чиновника у глухий кут: "Складний це момент. З Януковичем ми й під час президентської кампанії 2004 року. Але потім в принципі побудували відносини і з Тимошенко. Втім, з Януковичем, думаю, простіше буде вирішувати питання певної властивості - на зразок перебування в Криму Чорноморського флоту РФ, оскільки Тимошенко все-таки кон'юнктурщиця".

"П'ятирічку" правління Ющенка в Москві згадують як страшний сон. Російські дипломати жартують, що 7 лютого (дата другого туру виборів в Україні) потрібно зробити червоним днем календаря, а то і прирівняти до 9 Травня. І хоча все начебто позаду, на вилицях чиновників, відповідальних за українську ділянку російської зовнішньої політики, починають грати жовна, тільки-но починає йтися про Ющенка. "Останні п'ять років стали випробуванням. Ми жорстко боролися за те, щоб не допустити вступу України в НАТО і зберегти там наш флот. Нелегко врятували канонічну єдність православної церкви", - перераховує в бесіді з "Властью" один із безпосередніх учасників недавніх дипломатичних баталій на українському фронті.

Найбільш складною справою дипломат вважає запобігання церковному розколу між Москвою і Києвом, який ледь не стався в липні 2008 року. Українська влада тоді спробувала використовувати святкування 1020-річчя Хрещення Русі, щоб домогтися об'єднання трьох українських православних церков - Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП), Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП) та Української автокефальної церкви - і переконати константинопольського патріарха Варфоломія визнати УПЦ КП, що вважається в Росії розкольницькою.

Щоб перешкодити цьому, Москві довелося провернути цілу спецоперацію, одним з головних героїв якою став нинішній патріарх Московський і всія Русі Кирило, який у той час очолював відділ зовнішніх церковних зв'язків Московського патріархату. Кирило приїхав до Києва заздалегідь, щоб підготувати візит туди нині покійного патріарха Алексія II, і одразу ж зіштовхнувся з реальною загрозою церковного сепаратизму, розповідає співрозмовник "Власти" на Смоленській площі. "Навіть митрополит Володимир (голова УПЦ МП .- "Власть") тоді не просто підняв питання про автономію, а спробував вручити Кирилу відповідне прохання від імені всієї церкви в присутності її ієрархів. Але Кирило не розгубився, - згадує дипломат. - Він попросив висловитися щодо цього гарячих прихильників канонічної єдності, таких як митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел та архієпископ Львівський і Галицький Августин".

Їх полум'яні промови на підтримку єдності з Москвою справили потрібний ефект, і митрополит Володимир відкликав прохання. Одночасно через Туреччину чинився тиск на вселенського патріарха Варфоломія, чия резиденція перебувала в Стамбульському районі Фанар. "Турки допомогли вплинути на Варфоломія, який, за нашими даними, був готовий визнати Українську православну церкву Київського патріархату. У результаті все обійшлося", - робить висновок співробітник російського МЗС. Яким чином Москві вдалося в боротьбі за єдність православ'я залучити на свій бік мусульманську Туреччину, він говорити відмовився.

Минулого тижня, порадівши за перемогу Януковича, Путін заодно в загальних рисах перерахував очікування Москви від нової української влади: "Хочеться сподіватися, що важкий період у житті братнього нам усім українського народу позаду і можна буде вибудовувати нормальні міждержавні відносини, будувати плани у сфері економіки, зміцнювати взаємодію в соціальній сфері".

Тим часом, за інформацією "Власти", до Києва вже доведено набагато конкретніші побажання Москви. У суботу, 13 лютого, Україну відвідав голова кремлівської адміністрації Сергій Наришкін, який провів наодинці з Януковичем близько шести годин.

Інформоване джерело "Власти" в українському МЗС стверджує, що РФ приготувала цілий список конкретних кроків, які нова влада в Києві могла б зробити на знак відновлення колишньої дружби між братніми народами. "Москві хотілося б, щоб Служба безпеки України (СБУ) і українське МЗС відмовилися від послуг консультантів з ЦРУ, яких, до речі, і справді у нас чимало. Досить сказати, що влітку 2008 року дипломи випускникам Академії СБУ вручав тодішній посол США в Києві професійний розвідник Уїльям Тейлор", - говорить співрозмовник "Власти".

Також, за його словами, російська сторона вже зараз ставить питання про поновлення роботи представництва ФСБ Росії на Чорноморському флоті (офіцерів російської спецслужби зобов'язали залишити Крим наприкінці минулого року). Нарешті, за словами українського дипломата, Москва ясно дає зрозуміти, що вона чекає від президента Януковича припинення будь-якого військового співробітництва з Грузією, яке процвітало за його попередника: "Всі ці питання в принципі перебувають у компетенції президента і, як нам натякають, могли б стати жестами доброї волі нової влади України на шляху до повного відновлення відносин".

Щоб предметно обговорити перераховані вище питання, Москві необхідно якнайшвидше встановити прямий зв'язок з Києвом на найвищому рівні. За даними "Власти", це було однією з цілей недавнього візиту Наришкіна до Києва. Глава кремлівської адміністрації серед іншого сповістив обраного українського президента про те, що в Кремлі його готові прийняти "у пріоритетному порядку, як тільки він вступить на посаду". І швидше за все, це відбудеться до святкування в Москві 9 травня 65-ої річниці перемоги, на яку Януковича запросили серед інших лідерів країн СНД. Примітно, що запрошення він отримав найостаннішим - Кремль виявив витримку і дочекався, коли його оголосять президентом.

До речі, як повідомило джерело в МЗС України, президенту РФ Дмитру Медведєву з Києва також прийшло запрошення відвідати інавгурацію Віктора Януковича. І не відкидається, що російський лідер його прийме. Тим більше, що він ще жодного разу за час свого президентства не був у сусідній країні. "Медведєву з’явилася можливість з'їздити до нас і показати всім, що він повернув Україну, яку п'ять років тому втратив Путін, - міркує дипломат. - І хто тепер згадає, що під час" помаранчевої революції "саме Медведєв особисто курирував український напрямок у Кремлі".

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах