Головна
 

Lenta.ru: Милі кістки

13 квітня 2010, 14:55
0
8

У 2011 році Києву та всьому російському православному світу випадає важливий ювілей - 1000-річчя Софії Київської, одного з головних православних соборів. Українські вчені заздалегідь почали готуватися до цієї дати: у 2009 році вони розкрили саркофаг великого князя Ярослава Мудрого, що зберігається в соборі, сподіваючись до ювілею підготувати докладне дослідження його ДНК і вирішити відразу кілька історичних загадок. Однак замість грандіозних відкриттів запахло грандіозним скандалом, пише Артем Єфімов на сайті Lenta.ru.

З самою датою заснування Софії Київської трапилася цікава історія. Церковна традиція споконвіку відносила початок собору до 1011. Відповідно, засновником її вважався Володимир Красне Сонечко, що приніс на Русь християнство у 988 році. У 1630-ті роки, коли православний київський митрополит Петро (Могила), відібравши храм у греко-католиків (уніатів), затіяв його масштабну реконструкцію (що завершилася лише через сто з лишком років й надавши Софії її нинішнє обличчя у стилі "українського бароко"), він наказав викарбувати над входом саме цю дату - 1011. Літописи, втім, пропонують інші датування: одні - 1018 рік, інші - 1037-й. Літописи - джерело в цілому більш надійне, ніж церковна традиція. Вибираючи ж між різними літописними датуваннями, історики зазвичай схиляються до більш пізнього.

У 1018 році, на думку цих істориків, Київській Русі було не до гігантських будівництв: у 1015 році князь Володимир помер, і між його синами розпалилася кривава міжусобиця. Київський престол зайняв Святополк, який, згідно з "Повістю временних літ" (найдавнішим руським літописним зводом), першим ділом заморив братів Бориса і Гліба (незабаром канонізованих, які стали головними національними святими Стародавньої Русі), а потім Святослава древлянського. Боротьба між Святополком (за вбивство братів прозваного Окаянним) та Ярославом новгородським тривала до 1019, причому вони раз у раз виганяли один одного з Києва та приводили на Русь іноземні війська (Ярослав - вікінгів, Святополк - поляків). Переміг зрештою Ярослав - той самий Ярослав Мудрий, укладач "Руської правди", покровитель наук і мистецтв, будівельник Софії Київської.

Боротьба між Святополком (за вбивство братів прозваного Окаянним) та Ярославом новгородським тривала до 1019, причому вони раз у раз виганяли один одного з Києва та приводили на Русь іноземні війська (Ярослав - вікінгів, Святополк - поляків)

У 1018 міжусобиця була в самому розпалі. Вважається, що князь навряд чи став би відволікатися на такі грандіозні прожекти, яким було будівництво Софії Київської. Тому і віддається перевага більш пізній даті - 1037 року. Передбачається, що собор було засновано в ознаменування перемоги Ярослава над печенігами степовиками.

Плутанина з датуванням початку Софії Київської ускладнюється ще й тим, що у німецькій "Хроніці" Тітмара Мерзебурзького собор згадується під 1018 роком. А в самому храмі виявлено написи на стінах (парафіяни і в середні століття іноді дозволяли собі такі акти вандалізму), що датуються ще більш раннім періодом. Втім, при будівництві могли використовуватися камені зруйнованої більш давньої церкви.

Словом, чорт ногу зломить. Коли немає жодної безперечної версії, залишається тільки вибрати ту, яка більше подобається. Зрозуміло, за інших рівних перевагу завжди має датування, що виглядає більш давнім, - більш гладеньке для пам'ятника, для його зберігачів і для міста, в якому він стоїть. Її і взяли в 2010 році історики, завідувачі національним заповідником "Софія Київська", її і донесли до ЮНЕСКО (собор у 1990 році було внесено до Списку всесвітньої спадщини). Дуже зручно - саме можна призначити урочистості з нагоди тисячолітнього ювілею собору на наступний, 2011 рік.

Виходило, що заклав храм у 1011 році Володимир Красне Сонечко, а Ярослав у 1018 році лише завершив будівництво, а потім "підправив" літописи, присвоївши славу засновника собору собі

Водночас, правда, довелося позбавити Ярослава Мудрого лаврів будівельника Софії Київської: виходило, що заклав храм у 1011 році Володимир Красне Сонечко, а Ярослав у 1018 році лише завершив будівництво, а потім "підправив" літописи, присвоївши славу засновника собору собі. Ярослав взагалі багато конфліктував з батьком: Володимир помер, готуючи похід на Новгород, де Ярослав збунтувався проти його влади. Князь-хреститель, пояснюють історики, більше любив Бориса і саме його готував собі в спадкоємці. Ярослав же продовжував бунтувати і проти пам'яті батька, вже зайнявши його трон.

Втім, залишимо вульгарний фрейдизм. Ярослав все одно залишився одним з найбільш харизматичних персонажів давньоруської історії, і його останки не втратили статусу безцінної реліквії. Вони зберігаються в Софії Київській в мармуровому саркофазі, вивезеному Володимиром Красним Сонечком з Херсонеса (саме там князь прийняв хрещення). Дослідження цих кісток обіцяли надцікаві відкриття. Передбачалося, зокрема, по ДНК з'ясувати етнічну приналежність Ярослава, що, крім усього іншого, допомогло б у вирішенні вікового "проклятого питання": чи були перші руські князі слов'янами, або ж у їхніх жилах текла скандинавська (варязька, норманська) кров? Крім того, таке дослідження могло б внести деяку ясність у надзвичайно заплутану генеалогію Рюриковичів, що правили Руссю до кінця XVI століття.

Передбачалося по ДНК з'ясувати етнічну приналежність Ярослава, що, крім усього іншого, допомогло б у вирішенні вікового "проклятого питання": чи були перші руські князі слов'янами, або ж у їхніх жилах текла скандинавська (варязька, норманська) кров?

Гробницю Ярослава розкривали для досліджень і раніше. Примітно, що при першому розтині, у 1936 році, в саркофазі було виявлено дуже багато кісток: крім кістяка самого Ярослава, ще скелет жінки років 50, а також чоловічий череп. За традиційною версією, жінка, похована разом з Ярославом, - це його дружина, княгиня Інгігерда-Ірина, а череп належить комусь з їхніх дітей. Втім, є припущення, що "зайві" кістки було підкинуто в саркофаг пізніше, під час одного з численних пограбувань Софії Київської (наприклад, в 1240 році, під час Батиєвого погрому Києва). З'ясування, хто ж лежить разом з князем, також було заявлено як одна з цілей нового дослідження останків.

Наприкінці 30-х років останки з гробниці Ярослава перевозили для ґрунтовного дослідження в Ленінград. Тоді, зокрема, антрополог Михайло Герасимов створив за розробленим ним методом знамениту реконструкцію образу князя. З'ясувалося, що князь був середнього зросту (172-175 сантиметрів) і що одна нога у нього була коротшою від іншої (стародавній літопис зазначає про кульгавість Ярослава). Вчені дійшли висновку, що князь прожив понад 70 років, що також узгоджується з письмовими джерелами (якщо слідувати загальноприйнятим, хоч і не безперечним, датуванням, він помер у 76 років).

Коли почалася Велика Вітчизняна війна, останки Ярослава Мудрого не встигли евакуювати, і всю блокаду вони провели в Ленінграді. До Києва їх повернули лише в 1964 році.

З'ясувалося, що князь був середнього зросту (172-175 сантиметрів) і що одна нога у нього була коротшою від іншої (стародавній літопис зазначає про кульгавість Ярослава)

Чергове розкриття саркофага Ярослава відбулося у вересні 2009 року. Тут же вчених очікував перший неприємний сюрприз: ніяких "зайвих" кісток у саркофазі не було. Тільки один чоловічий кістяк. Його скерували в Національний медичний університет імені Богомольця, і відтоді як історики з "Софії Київської", так і судмедексперти зберігають щодо кісток гробове (перепрошую за такий каламбур) мовчання.

Лише 12 квітня 2010 в газеті Сегодня з'явилася інформація про хід досліджень. Якийсь співробітник "Софії Київської" на умовах анонімності повідомив, що єдиний скелет, який витягнули з саркофага, - це останки не Ярослава Мудрого, а взагалі невідомо кого. "Вже точно відомо, що кістки, знайдені в гробниці, набагато молодші", - пояснило джерело, додавши, що керівництво "Софії Київської" категорично заборонило розголошувати цю інформацію. Офіційно представники музею заявили, що "новини про останки Ярослава Мудрого є", але повідомляти їх до завершення досліджень вони не будуть. Якщо у них є новини, що останків-таки й немає, то зовсім не дивно, що вони не поспішають ними ділитися.

Якийсь співробітник "Софії Київської" на умовах анонімності повідомив, що єдиний скелет, який витягнули з саркофага, - це останки не Ярослава Мудрого, а взагалі невідомо кого

Однак час великого скандалу ще не настав. По-перше, джерело анонімне, а це різко знижує довіру до нього. По-друге, його повідомлення вкрай невиразні. Скажімо, незрозуміло, в якому сенсі "кістки набагато молодші": якщо небіжчик набагато молодший за 76 років (нагадаємо, приблизно в цьому віці помер Ярослав) - то це одне, а якщо останки належать до набагато більш пізнього періоду (скажімо, до XIII століття замість XI-го) - то це зовсім інше. У будь-якому випадку, джерело ні словом не обмовилося про те, які саме дослідження дали такий сенсаційний результат - аналіз ДНК, радіовуглецевого датування або розглядання і обмацування. По-третє, навіть якщо останки Ярослава Мудрого і правда загубилися, то цілком можливо, що загубилися вони в сховищах тієї ж "Софії Київської". У цьому випадку є надія, що їх рано чи пізно знайдуть, а заодно наведуть нарешті порядок у запасниках і архівах (багато вчених скаржаться на розгардіяш, який панує там).

Кістки могли загубитися і в Ленінграді. Тоді є надія, що їх знайдуть в Росії і повернуть Україні - ну не стануть ж, справді, російські музейники таїти у себе цю спільну для трьох східнослов'янських народів реліквію! Втім, якщо з кістками що-небудь трапилося під час блокади і бомбардувань, надія ця примарна. Тоді залишається припускати найгірше: що останки Ярослава Мудрого втрачені безповоротно або як-небудь "витекли" на Захід (що приблизно те ж саме).

Втім, без паніки. Поки що найголовніша надія - що це чиясь помилка, кепський жарт або гігантське непорозуміння. От тільки чого ж мовчить "Софія Київська" ...

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах