Головна
 

New Europe: Енергетична безпека ЄС залежить від України

15 квітня 2010, 18:26
0
5

«Енергетична реформа України означає енергетичну безпеку ЄС. Євросоюз повинен підтримати модернізацію газотранспортної системи України й допомогти просувати енергоефективність в одній з найбільш екстенсивних в енергетиці країн», – пишуть Александрос Петерсен і Тамерлан Вагабов у європейському виданні New Europe.

Українським виборам 2010 року – прямісінько в підручники історії. Виборчий сезон і зима минули без газової кризи, й вдалося уникнути того великого перебою у поставках, що стався 2009 року. Проте складові для майбутніх криз лишаються. Енергетичні реформи, зокрема за рекомендаціями Європейського Союзу, ще попереду.

Хоча більшість аналітиків погоджуються, що Віктор Янукович здобув легітимний мандат на 5 років, і в Україні, і в ЄС цей рік – до початку наступного газово-кризового сезону – слід розглядати як нагоду посутньо змінити нинішній негодящий статус-кво.

Реформа енергетичного сектора в Україні істотно посприяє енергетичній безпеці у країнах ЄС і НАТО й допоможе покращити натягнуті відносини між трансатлантичними інституціями та Росією в енергетичній геополітиці. Для урядів Центрально-Східної Європи (разом з Німеччиною) реформа енергетичного сектора в Україні тісно пов’язана з наданням важливих послуг власним громадянам - це тепло й електрика в найхолодніші зимові місяці.

Янукович, схоже, зрозумів геополітичну важливість цього внутрішнього питання. Його перший президентський візит був до Брюсселя, другий – до Москви. Енергетична безпека в обох столицях стала головною темою обговорень.

Але оскільки тепер Янукович є лідером усієї України, а не лише представником орієнтованого більше на Росію сходу, він повинен також розуміти, що енергетична безпека та ефективність невіддільні від економічного відновлення в країні та перспектив розвитку на майбутнє.

Інвестиції в енергетичний сектор України й міцніша політична підтримка диверсифікації поставок енергоносіїв є ключами до внутрішньої стабільності та економічного зростання в країні

Інвестиції в енергетичний сектор України – залучення енергоефективних компаній, просування культури енергоефективності – й міцніша політична підтримка диверсифікації поставок енергоносіїв є ключами до внутрішньої стабільності та економічного зростання в країні. І в цьому Україні потрібна допомога інституцій ЄС, урядів країн-членів ЄС та західних компаній.

Є безліч можливостей співпраці з Україною. Янукович зміг сформувати великий, гетерогенний уряд. Найчисленніший у Європі (29 міністрів, багато віце-прем’єрів), він цілком заслуговує називатися урядом "компромісу".

Не всі можновладці є "прозахідними", однак гетерогенність кабміну різко контрастує з безкомпромісним підходом Віктора Ющенка. У Януковичевому кабінеті сидить його суперник на цьогорічних президентських виборах: Сергій Тігіпко, економіст із міжнародним визнанням. Янукович також залишив Ющенкового голову Нацбанку.

Зважаючи на надзвичайно конкурентну історію української політики періоду після "холодної війни", це позитивний знак, що Януковичу вдалося зібрати настільки неоднорідний політично гурт за порівняно короткий час. Та неоднорідний склад – це ще ризик політичного сум’яття ближче до парламентських виборів у 2012 році. Щоб такого не сталося, урядові доведеться виконати свої передвиборчі обіцянки про економічні та енергетичні реформи.

Підтримка України з ЄС є критично важливою в нинішніх переговорах із Росією щодо газового консорціуму з участю ЄС, України та Росії. Україна, мабуть, буде змушена передати частину контролю над своєю газотранспортною системою зацікавленій російській стороні – ціна за зниження московських газових тарифів.

Зараз Україна платить 301 американський долар за 1000 кубометрів газу з Росії  - більше, ніж деякі країни ЄС. Через значний дефіцит бюджету їй, можливо, доведеться піти на ще більші поступки Росії. 29 березня на зустрічі російського та українського прем’єр-міністрів було видно, наскільки спритно Володимир Путін грає в політичні ігри. Швидка реформа енергетичного сектора, активізована західними інвестиціями, – єдина реальна альтернатива.

У Києва небагато переговорних варіантів. За словами голови Київського міжнародного енергетичного клубу Олександра Тодійчука, відступивши Росії третину газотранспортної системи, Україна не заборонить "Газпрому" розвивати трубопровідні проекти в обхід її території та чинити більший тиск на Київ. Тодійчук наголошує, що уряд Януковича може реалістично сподіватися хіба що на кращі умови транзиту українською територією.

Підтримка в ЄС газпромівських трубопроводів "Північний потік" та "Південний потік"  не сприяє українській енергетичній реформі, а отже, і європейській енергетичній безпеці

У такому разі підтримка в ЄС газпромівських трубопроводів "Північний потік" та "Південний потік" – обидва навмисне огинають Україну – не сприяє українській енергетичній реформі, а отже - і європейській енергетичній безпеці.

Натомість ЄС повинен підтримати модернізацію газотранспортної системи України, допомогти просувати енергоефективність в одній з найбільш екстенсивних в енергетиці країн та спрямовувати свій вплив на ті проекти, що підтримуватимуть економічне одужання в Україні, – як-от добудова нафтопроводу "Одеса – Броди". Ця робота вимагатиме не лише співпраці з новим українським урядом. Спеціальні групи громадянського суспільства мають популяризувати культуру енергоефективності.

Енергетична реформа України означає енергетичну безпеку ЄС. Час скористатися нагодою за нового уряду в Києві, щоб підтримати справжні зміни до наступної газової кризи.

Александрос Петерсен є старшим науковим співробітником Євразійського центру в Атлантичній раді, розташованого у Вашингтоні. Тамерлан Вагабов – дослідник київського Інституту міжнародного менеджменту.

Оригінал матеріалу можна подивитися тут.

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах