Головна
 

НГ: Половина України перейде на російську

13 травня 2010, 07:57
0
7

В країні може початися новий парад мовних суверенітетів, пише Тетяна Івженко в сьогоднішньому номері російської Независимой газети.

До приїзду Дмитра Медведєва до Києва український парламент спробує встигнути прийняти законопроект, що дозволяє розширити застосування російської мови. Депутати від правлячої Партії регіонів запевняють, що йдеться про впровадження в українське законодавство положень Європейської хартії про регіональні мови, яку Україна ратифікувала 7 років тому. Документ передбачає вільне і рівноправне з українською застосування російської мови в усіх державних установах на територіях компактного проживання російськомовних громадян.

Депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко, який виступає автором законопроекту, пояснив, що умовою надання російській мові статусу офіційної є факт проживання на адміністративній території мінімум 10% російськомовних громадян. Питання буде вирішуватися на рівні місцевих рад, які можуть виступити ініціаторами підвищення статусу російської і мають право ухвалити рішення. Нагадаємо, в 2006 році влада в низці міст і областей на півдні і сході України намагалася ввести російську мову в офіційний обіг на своїй території. Проте Київ жорстко відреагував на "парад мовних суверенітетів", скасувавши рішення в судовому порядку.

Віктор Янукович, який очолював опозицію, дав обіцянку: "Стільки, скільки я буду в політиці, я це питання ставитиму і добиватимуся, щоб російська мова стала державною. Але це рішення залежить не тільки від мене, але і від того, чи знайдемо ми консенсус - 300 голосів у парламенті, щоб змінити Конституцію з цього питання". Хоча підвищення статусу російської до рівня другої державної мови записано в програмі Партії регіонів, але у ролі кандидата на посаду президента Янукович визнав, що в даній ситуації це завдання нездійсненне.

У політичній сфері традиційно прийнято ділити державу на дві умовні частини за мовною ознакою. До переважно російськомовних регіонів відносять південні області - Дніпропетровську, Запорізьку, Миколаївську, Одеську, Херсонську і Крим, а також східні - Донецьку, Луганську, Харківську. В більшості україномовними вважаються західні області - Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька. До цієї мовної частини відносять також центральні області - Київську, Житомирську, Вінницьку, Кіровоградську, Полтавську, Сумську, Хмельницьку, Черкаську, Чернігівську, однак експерти зазначають, що в центрі країни обидві мови використовуються приблизно рівною кількістю мешканців.

Про реальну ситуацію можна судити по спеціалізованій доповіді, яку нещодавно презентовано Київським центром політичних досліджень і конфліктології. Якщо колишня влада в гуманітарній політиці керувалася підсумками перепису населення від 2001 року, згідно з якими українську мову назвали рідною 67,5% громадян, а російську - 29,6%, то експерти центру визнали запитання некоректним і ввели в дослідження поняття "зручної мови". Це дало змогу виявити, що зараз українською воліють спілкуватися в повсякденному житті 39,7% громадян, російською - 42,5%.

Керівник дослідницького центру Пента Володимир Фесенко пояснив, що в Україні традиційно склалося двомовне середовище, російськомовні та україномовні громадяни навчилися ладнати один з одним, не відчуваючи дискомфорту в повсякденному житті. А тому питання статусу мов в списку проблем, що хвилюють людей в першу чергу, поступилися місцем економічним.

Експерти доходять висновку, що в нинішній ситуації спроба екстрено ввести в українське законодавство норми, що відповідають Європейській мовній хартії, пов'язана в першу чергу з нормалізацією українсько-російського міждержавного діалогу, а не з відповіддю на запити українського суспільства. Влада поспішає підвищити статус російської мови до запланованого на 17 травня візиту президента РФ. Президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер в інтерв'ю агентству Ліга визнав, що для Росії українське мовне питання стратегічно важливе, адже йдеться про цивілізаційний вибір України: "Дві частини нашого народу мають різні цінності. Західна частина схильна до цивілізаційного вибору щодо Європи, південно-східна - до вибору стосовно російського культурного та цивілізаційного поля".

Багато українських експертів побоюються, що навіть найбільш м'який варіант вирішення мовної проблеми перетворить тліючий конфлікт між двома частинами України у полум'я регіонального протистояння

Тому українська опозиція розцінює підвищення статусу російської мови як однозначний зовнішньополітичний вектор влади на зближення з Росією. Намагаючись не допустити затвердження закону, соратники Ющенка і Тимошенко заявляють про неточний переклад Європейської хартії, наполягаючи на тому, що документ передбачає захист мов, що перебувають під загрозою зникнення, а не мов національних меншин. Російська є не зникаючою, а домінуючим мовою в Україні, стверджують представники опозиції, посилаючись на той факт, що тиражі російськомовних ЗМІ приблизно на 40% перевищують тиражі україномовних газет і журналів; до 80% книжок на українському ринку видано російською мовою і переважно в Росії.

Багато українських експертів побоюються, що навіть найбільш м'який варіант вирішення мовної проблеми перетворить тліючий конфлікт між двома частинами України у полум'я регіонального протистояння. Керівник Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала сказав НГ, що Янукович, орієнтуючись тільки на свій традиційний електорат і на одного зовнішньополітичного партнера, поглиблює суперечності всередині українського суспільства. Експерт не відкидає, що це призведе до сплеску настроїв протесту і до зростання сепаратизму.

Що стосується закону про мови нацменшин, то влада воліє говорити про статус російської мови, забуваючи, що місцеві громади на заході та півдні країни можуть вимагати введення в офіційний обіг десятка інших мов. Це послабить центральну владу, вважають експерти.

Примітно, що в день реєстрації мовного законопроекту депутат від блоку Ющенка і керівник Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемільов подав до українського парламенту свій законопроект, що передбачає повернення населеним пунктам автономії їх історичних назв. У зв'язку з цим деякі експерти в Києві згадали про прийняту в 1991 році Декларацію про національний суверенітет кримськотатарського народу, в першому пункті якої було сказано: "Крим є національною територією кримськотатарського народу, на якій тільки він має право на самовизначення так, як його викладено в міжнародних правових актах, визнаних світовою спільнотою. Політичне, економічне, духовне та культурне відродження кримськотатарського народу можливе тільки в його суверенній національній державі". Спроби запровадити в Криму офіційними мовами російську та кримськотатарську можуть призвести до політичних конфліктів.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах