Головна
 

НГ: Київ хоче повернутися туди, звідки його "виштовхала" Москва

20 травня 2010, 00:29
0
3

Україна знову згадала про газовий ринок Центральної Азії, пише Тетяна Івженко в сьогоднішньому номері російської Независимой газети.

Найнесподіванішим поворотом бізнес-форуму, що відбувся за участю президентів РФ і України, стала наполегливість Києва в питанні повернення на центральноазіатський ринок газу. Дмитро Медведєв стримано прокоментував цю тему. А українські експерти вважали, що мова йде не стільки про міждержавні газові відносини, як про нові бізнес-схеми комерційних структур, близьких до української влади. Втім, структури на зразок компанії - газового посередника РосУкрЕнерго настільки вагомими, що здатні вплинути на інші українсько-російські проекти співробітництва, вважають у Києві.

Атака української сторони була вибудувана так. Президент Віктор Янукович, звертаючись до російського гостя, сказав: "Я б, Дмитре Анатолійовичу, тут просив вас врахувати той фактор, що за п'ятирічний період часу, прямо скажемо, Україна не самостійно пішла з ринків Середньої Азії, газових ринків, а Україну виштовхали" . Він тут же додав, що ні про які претензії не йдеться, "але ми б хотіли повернутися до цього питання - і з нафти, і з газу". Виводячи питання на міждержавний рівень, український лідер пояснив, що через відсутність схеми поставок центральноазіатського газу постраждали багато українських підприємств, у тому числі за участю російського капіталу.

Голова українського Мінпаливенерго Юрій Бойко, розвиваючи тему, зазначив, що можливість поставок залежить від умов транзиту російськими газопроводами. Він уточнив, що розрахунки за ці послуги могли б вестися, як кілька років тому, у вигляді робіт і послуг, які виконуються українськими компаніями в Центральній Азії: "Я впевнений, що така співпраця, в якій задіяні не тільки ми, не тільки наші будівельники і наші машинобудівники, і російські компанії, буде взаємовигідна і дасть додатковий імпульс нашим економічним успіхам".

Дмитро Медведєв відповів, що не виключає можливості організації транзиту газу, але уникнув докладного обговорення питання, пославшись на те, що він припускає тристоронній формат і все "в кінцевому рахунку впирається в наші домовленості з узбеками або з іншими колегами, з туркменами, наприклад" . З іншого боку, зазначив російський президент, в історії поставок центральноазіатського газу були різні схеми і далеко не всі витримали перевірку часом.

Експерти прийшли до висновку, що команда Януковича і Медведєв завуальовано обмінялися думками щодо повернення на газовий ринок компанії РосУкрЕнерго, яку традиційно пов'язують з ім'ям її співвласника Дмитра Фірташа. Як відомо, прем'єри Юлія Тимошенко і Володимир Путін на початку минулого року усунули компанію-посередника зі схеми поставок газу в Україну. Проте експерти нагадують, що робота РосУкрЕнерго на українському ринку була неприбутковою, а доходи компанія отримувала від реекспорту центральноазіатського газу в країни Східної Європи. Обсяги закупівель, за даними відкритих джерел, становили від 30 до 55 млрд. куб. м газу на рік. Причому схема передбачала, що комерційна структура закуповувала газ не прямо у постачальника, а на кордоні у Газпром експорту. "Реекспорт став основою процвітання РосУкрЕнерго. Судячи з того, що вони вирішили різко збільшити закупівлі газу, вони знову отримують можливість повернутися до прибуткової діяльності", - зазначив російський політолог Станіслав Бєлковський.

Примітно, що Фірташ, який довго не з'являвся в інформаційному просторі, після бізнес-форуму повідомив українським журналістам: "Ми все одно повинні повернутися до Середньої Азії, тому що це в першу чергу промисловість України. Для початку це збут. Друге, напевно, треба будувати термінал зі скрапленого газу. Це не вирішує великої проблеми, але це вирішить нам 10-15% (обсягу поставок газу. - НГ). Вартість такого терміналу десь 1,1-1,2 мільярда доларів. Це не такі великі гроші для газового бізнесу".

Інші учасники зустрічі, коментуючи ситуацію, неофіційно визнали, що українська влада спробувала відкрито лобіювати бізнес-інтереси комерційної структури. Один з бізнесменів, зазначивши, що Дмитро Медведєв прохолодно поставився до цієї ініціативи, вважав відповідним кроком Києва заяви глави президентської Адміністрації Сергія Льовочкіна газеті "Дело". Він розкритикував ідею Володимира Путіна про об'єднання компаній Нафтогаз і Газпром, а також українського Енергоатому з Росатомом: "Формула проста: синергія повинна давати додану вартість. А якщо її немає і плюс до всього додаються різного роду труднощі, тоді це злиття не найцікавіше". Заступник глави адміністрації Президента Ганна Герман в той же день уточнила, що Україна готова до компромісів і поступок, але тільки доти, доки не зачіпають її національні інтереси.

Експерт з енергетичних питань Валентин Землянський припустив, що тема постачань центральноазіатського газу пов'язана більшою мірою не з державними інтересами України, а з бізнес-планами окремих компаній. Він пояснив НГ, що вартість таких поставок не буде значно відрізнятися від ціни на російський газ, а законтрактованих у Газпрому обсягів поставок українській стороні вистачає з лишком. Крім того, проект передбачає вирішення маси додаткових питань, починаючи від угод з Росією, яка ще в 2003 році викупила всі обсяги центральноазіатського газу і контролює всі транзитні шляхи його транспортування в Україну, закінчуючи визначенням схеми та оператора поставок. "Сьогодні в цьому проекті запитань більше, ніж відповідей, а плюсів менше, ніж мінусів", - вважає Землянський.

До речі, рівно рік тому українська влада вже намагалася домовитися про альтернативні російські поставки газу з Туркменії. Розрахунок робився на підтримку Євросоюзу, який ніяк не може досягти твердих домовленостей про газову співпрацю з державами Центральної Азії. Оточення Ющенка натякало Брюсселю, що Україна може виступити провідником у таких постачаннях, обговорювалися навіть плани з добудови гілок газопроводів. Однак восени, коли український лідер відправився з візитом до Ашгабата, газова тема в переговорах із президентом Туркменії Гурбангули Бердимухамедовим практично не звучала. Один зі співробітників Нафтогазу в той момент пояснив НГ: "Обговорювати було нічого - без Газпрому нічого неможливо".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах