Головна
 

Lenta.ru: Сплав скандалів і грошей

1 червня 2010, 08:40
0
8

Історія продажу Маріупольського металургійного комбінату всього за кілька днів обросла величезною кількістю скандальних заяв, звинувачень у рейдерстві, брехні та корупції, пише Олександр Поливанов на сайті Lenta.ru..

Одні вважають причиною скандалу непрофесіоналізм керівництва підприємства, інші в черговий раз нарікають на всесилля грошей. Але найбільше в Україні бояться "руки Москви" - з чуток, в інтересах Росії скупили вже мало не всі великі металургійні активи країни.

26 травня представники двох компаній, зареєстрованих на Кіпрі - Formigos Holding і Revain - заявили, що купили сто відсотків акцій компанії Ілліч-Сталь, яка володіє 90 відсотками акцій Маріупольського меткомбінату. За їхніми словами, угода була укладена ще в 2009 році, коли керівник комбінату Володимир Бойко (за сумісництвом - безпартійний депутат Верховної Ради, що підтримує Соціалістичну партію України) запропонував акції підприємства державі. Право на це він мав: Маріупольський комбінат належить (або належав) трудовому колективу і керівництву заводу.

Держава, в 2009 році і без того страждала від надмірних витрат при зниженні доходів через кризу, на заклик Бойка не відреагувала. А ось приватникам актив видався цікавим. За словами представників Formigos Holding і Revain, вони придбали Маріупольський комбінат в інтересах російських підприємців. Хто такі ці російські підприємці - поки невідомо. Ціна, яку вони віддали за один з найбільших металургійних заводів України, також не називається.

Одні вважають причиною скандалу непрофесіоналізм керівництва підприємства, інші в черговий раз нарікають на всесилля грошей. Але найбільше в Україні бояться "руки Москви" - з чуток, в інтересах Росії скупили вже мало не всі великі металургійні активи країни

Сам Бойко ситуацію бачить зовсім по-іншому. Він стверджує, що нічого зареєстрованим на Кіпрі компаніям не продавав, та й продати не міг: власниками заводу є 37 тисяч його співробітників. Тим не менше, підпис під документом стоїть саме його, - а це означає, що або Бойко в 2009 році з необережності справді підписав якісь документи, або його підпис підробили. Сам депутат, природно, стверджує, що нічого не підписував.

У свою чергу, в Formigos Holding і Revain вважають угоду завершеною. У компаніях вже наголосили, що не оголошували про угоду саме за домовленістю з Бойком. Крім того, вони зазначили, що мають намір змінити керівництво підприємства.

Ще 20 травня, тобто до оголошення про придбання заводу, повідомлялося, що на Маріупольському комбінаті планується реорганізація, після якої в штаті залишиться тільки 20 тисяч осіб з 93 тисяч (за іншими даними - 50 тисяч). Це не означає, що кілька десятків тисяч людей втратять роботу, це означає лише, що багато непрофільних активів виділять в окремі юридичні особи. Активів таких у найбільшого підприємства міста зібралося чимало: за словами Бойка, до складу заводу входять аграрний комплекс, мережа закладів громадського харчування та торгівлі і багато іншого. Не виключено, що нові власники завзято візьмуться за цю реформу - завод купувався не для того, щоб приносити збитки.

Бойко вже домігся того, що трудовий колектив заводу подав скаргу Президентові України Віктору Януковичу. Янукович металургам відповідати не поспішає, а от у Верховній Раді вже вирішили обговорити ситуацію із заводом. Основний мотив обговорення, призначеного на 31 травня, зрозумілий - перший заступник комітету Микола Кравченко заявив, що вважає ситуацію, що склалася "рейдерською атакою". "Наїзд на комбінат імені Ілліча, який не тільки забезпечує роботою десятки тисяч жителів Маріуполя, але є також сумлінним і надійним платником податків, показує, наскільки глибоко метастази корупції і розкладання проникли в державний організм", - пояснив Кравченко, представник Комуністичної партії України.

Характерно, що Кравченко звинувачує у рейдерському захопленні не підприємців, а владу. Найімовірніше, депутат натякав на керівника Держкомпідприємництва України Михайла Бродського, який встав на захист кіпрських інвесторів

Характерно, що Кравченко звинувачує у рейдерському захопленні не підприємців, а владу. Найімовірніше, депутат натякав на керівника Держкомпідприємництва України Михайла Бродського, який встав на захист кіпрських інвесторів. 27 травня Бродський заявив, що його відомство перевірило всі документи про купівлю-продаж і не знайшло в них порушень. "Я радив би панові Бойко не розкидатися фальшивими звинуваченнями, а йти до суду і доводити, що він не впізнає свій підпис під документами про продаж Ілліч-Сталі", - цитував главу Держкомпідприємництва портал Обком.

У головної опозиційної партії в Україні - Блоці Юлії Тимошенко - підтримали Бойка. За словами самої Юлії Тимошенко, ситуація з Маріупольським заводом - це "набат" про хвилю тіньової приватизації, яка може торкнутися ключових українських активів. Таким чином Тимошенко не тільки відреагувала на події в Маріуполі, але і зайвий раз натякнула, що Янукович може віддати Росії частину Нафтогазу.

Східний сусід

Оскільки інвестор, в інтересах якої виступили кіпрські компанії, не називається, то українські ЗМІ намагаються зачепитися хоч за якісь імена. Так, їхній інтерес викликали Ілля Горн і Борис Подольський, які й виступають від імені Formigos Holding і Revain. Газета Іллічівець, що підтримує Бойка, називає їх "професійними рейдерами". У газеті зазначають, що Горн здійснив захоплення Чорноморського суднобудівного заводу в жовтні 2007 року, а Подільського називають причетним до захоплення Херсонського морського торгового порту.

Ділові газети воліють шукати кінцевих покупців, тим більше, що самі Горн і Подольський зазначили, що діють не в своїх інтересах. Коммерсант-Украина наводить слова Бойка: він вважає, що за кіпрськими компаніями стоять або група Приват місцевого бізнесмена Ігоря Коломойського, або Базел російського підприємця Олега Дерипаски. Представники і того, і іншого підозри Бойка спростували.

Оскільки інвестор, в інтересах якого виступили кіпрські компанії, не називається, то українські ЗМІ намагаються зачепитися хоч за якісь імена. Так, їхній інтерес викликали Ілля Горн і Борис Подольський, які й виступають від імені Formigos Holding і Revain

Аналітики, опитані виданням, вважають, що за офшорами можуть стояти інші російські компанії: Evraz, який частково належить Роману Абрамовичу, і Северсталь Олексія Мордашова. Evraz володіє в Україні потужностями з виробництва руди і потребує активів з її переробки, а Северсталь веде боротьбу за український ринок уже не один рік: згадати хоча б, як на початку 2000-х років Мордашов безуспішно намагався купити Криворіжсталь, найбільший металургійний актив країни.

"Рука Москви"

Ще одну версію про кінцевого власника Formigos Holding і Revain висловила газета Українська правда. Але щоб адекватно описати її, необхідно ввести до статті нове підприємство - Запоріжсталь.

Якщо вірити Українській правді, то до недавнього часу компанія належала офшору, власниками якого були українець Едуард Шифрін і канадець Алекс Шнайдер. Вони заявляли про намір продати актив ще на початку 2010 року, і ось нарешті в кінці травня це сталося: покупцем стала неназвана компанія з Росії. Причому компанія явно не проста: адже на актив претендував також Рінат Ахметов, найбагатша людина України і металургійний гігант країни номер один.

Дуже спокусливим здається об'єднати покупців Запоріжсталі і Маріупольського комбінату. А якщо до них додати ще й іншу анонімну російську групу, яка в 2009 році встановила контроль над Індустріальним союзом Донбасу (Алчевський і Дніпровський металургійні комбінати), то виходить вже тенденція: металургія в Україні стає російською. Питання тільки в тому, чи один власник у всіх цих офшорів.

Аналітики вважають, що за офшорами можуть стояти інші російські компанії: Evraz, який частково належить Роману Абрамовичу, і Северсталь Олексія Мордашова. Evraz володіє в Україні потужностями з виробництва руди і потребує активів з її переробки, а Северсталь веде боротьбу за український ринок уже не один рік

В Українській правді роблять припущення, що за скупкою меткомбінатів стоїть ... російська держава. У будь-якому випадку, і у випадку з Запоріжсталлю, і з Індустріальним союзом Донбасу одним з можливих інвесторів називався ВЕБ - державний російський банк. Втім, не виключено, що ВЕБ тільки фінансував проекти - купувати непрофільні активи за кордоном на бюджетні гроші йому начебто не з руки.

Не виключено, що кінцевих власників офшорів ми не дізнаємося ще довгі роки. Але цілком очевидно, що металургійна війна в Україні ще не закінчена. По-перше, ще не сказав свого слова Рінат Ахметов, а разом з ним і весь український бізнес. По-друге, мовчить поки і Янукович, а від його слів залежить дуже багато. Помаранчеві, прийшовши до влади, не посоромилися влаштувати реприватизацію Криворіжсталі, а потім знову її продати, але вже за іншою ціною. Блакитні до переділу ринку, треба думати, теж готові.

***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах