Головна
 

The Washington Times: Україна ще не втрачена

1 червня 2010, 16:53
0
3

Після минулих взимку президентських виборів, на яких переміг проросійський кандидат Віктор Янукович, Україна пережила масштабний розворот на 180 градусів. У своїй внутрішній політиці, в галузі безпеки, у культурних і мовних питаннях, а також в енергетичній політиці Україна чекає вказівок від Москви, пишуть Александрос Петерсен і Тамерлан Вахабов в The Washington Times.

Американські та європейські коментатори заговорили про втрату України. Олександр Мотиль з університету Рутгерса нещодавно написав: "Вперше за 20 років можна собі уявити, що Україна як держава перестане існувати". Стає все більш зрозуміло одне: надії на вступ України в НАТО на доступну для огляду перспективу зникли.

Для США, країн-членів НАТО і Євросоюзу найболючіший аспект у "русифікації" України - це енергетичний сектор. Трансатлантичне співтовариство пережило чотири енергетичні кризи, спровокованих спробами Росії встановити контроль над українським сектором енергетики. У двох з них посеред зими відбувалося відключення подачі газу для споживачів у ЄС.

Минулого місяця російський прем'єр-міністр Володимир Путін публічно запропонував Україні об'єднати енергосистеми двох країн під контролем російської державної енергетичної монополії Газпром. Основний сигнал з Москви звучав так: Україна й західні країни зможуть уникнути енергетичних криз у майбутньому, якщо поступляться вимогам Росії. Але 14 травня Янукович відкинув Путінську пропозицію, сказавши, що прийнятною буде тільки схема 50 на 50. У даному в той же день інтерв'ю Бі-Бі-Сі він чітко дав зрозуміти, що Україні потрібні інвестиції в енергетичний сектор від західних компаній.

Йдучи в обійми Росії, Янукович намагається догодити своїм геополітичним спонсорам у Москві й проросійським виборцям, що проголосували за нього та які складають більшість.

Янукович також поскаржився на те, що ЄС повільніше Росії реагує в таких питаннях, як полегшення візового режиму для посольств до Євросоюзу українців, торгівля з розвиненими економіками Західної Європи і "асоційоване членство в ЄС". Йдучи в обійми Росії, Янукович намагається догодити своїм геополітичним спонсорам у Москві й проросійським виборцям, що проголосували за нього та які складають більшість. Разом з тим, він цілком очевидно простягає руку Євросоюзу та іншим західним діючим особам, у першу чергу, в сфері енергетики.

Якщо західні компанії та організації не скористаються цією можливістю, то їм залишиться звинувачувати тільки себе самих, коли у Кремля з'являться нові важелі впливу, і він зможе на свій розсуд припиняти і відновлювати постачання енергоресурсів до Європи. Багато компаній з приватного сектора не поспішають вкладати кошти в Україну, тому що побоюються наслідків своєї участі в діяльності української енергетичної галузі, що відрізняється корумпованістю та непрозорістю. Але саме тут західні інститути, такі як ЄС і його Енергетичне співтовариство, що займається реформуванням європейської енергетики, можуть сказати своє вагоме слово.

Вашингтон не відмовляється від України, але він шукає ті області, в яких йому найкраще вдасться застосувати свій вплив. А таких областей дві. Це інвестиції в енергетику і взаємини з Росією.

Адміністрація Януковича дала зрозуміти, що хоче вступу України в ЄС, але поки чиновники з Євросоюзу у відповідь пропонують лише "переговори". Таким чином, питання про енергетичну реформу в Україні стало схожим на відому загадку: що було раніше - курка чи яйце. Приватний сектор чекає дій інститутів влади, а в цих інститутів стимул з'явиться лише тоді, коли почнуть діяти західні компанії. Тим часом, програють усі, крім Росії.

Єдиний, хто може вивести всі сторони з цієї безвихідної ситуації, це США. Під час перебування Януковича у Вашингтоні в квітні місяці на ядерному саміті адміністрація Обами пообіцяла виділити 250 мільйонів доларів на забезпечення безпеки місця ядерної катастрофи в Чорнобилі. Вашингтон не відмовляється від України, але він шукає ті сфери, в яких йому найкраще вдасться застосувати свій вплив. А таких сфер дві. Це інвестиції в енергетику і взаємини з Росією. Американським компаніям необхідно дати стимул, щоб вони почали процес реформування в енергетиці. А якщо західні інститути будуть зволікати, цим компаніям варто почати роботу з громадськими організаціями України, які виступають за реформи в енергетичному секторі.

Тепер стало зовнішньополітичною аксіомою те, що без України Росія не зможе бути імперією. Навіть тільки з цієї причини Росія завжди буде "піклуватиметься" про Україну більше, ніж будь-яка західна країна.

Тепер стало зовнішньополітичної аксіомою те, що без України Росія не зможе бути імперією. Навіть тільки з цієї причини Росія завжди буде "піклуватиметься" про Україну більше, ніж будь-яка західна країна. І тому адміністрація Обами може скористатися своїми тіснішими відносинами з Москвою і добитися від неї укладення угоди, за якою західні компанії та інститути приносять в український енергетичний сектор реформи і стабільність, не викликаючи при цьому роздратування у Росії. Україна ще не втрачена. Їй просто потрібна вміла взаємодія із Заходом.

Александрос Петерсен - старший науковий співробітник Євразійського центру (Eurasia Center) при Атлантичній раді (Atlantic Council). Тамерлан Вахабов - науковий співробітник київського Міжнародного інституту менеджменту.

Оригінал публікації: Ukraine is not yet lost

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах