Головна
 

ВЗГЛЯД: «Без України наш авіапром помре»

28 червня 2010, 23:57
0
2

У понеділок прем'єр-міністр Володимир Путін заявив про те, що об'єднання авіапрому Росії та України можливе тільки на ринковій основі і при проведенні незалежної експертизи авіаційних комплексів. Про те, які критерії цих оцінок і які активи української авіагалузі перш за все можуть бути цікаві Москві, газеті ВЗГЛЯД розповів головний редактор галузевого порталу Avia.ru Роман Гусаров.

 - Володимир Путін заявив про те, що об'єднання авіапрому Росії та України можливе "тільки на ринковій основі", що передбачає "незалежну експертизу стану наших авіаційних комплексів". Які параметри, насамперед, повинні оцінюватися в цій експертизі?

- Правильно було сказано, що потрібно провести аудит українського авіапрому для оцінки його виробничого потенціалу. Те ж саме треба зробити з російським авіапромом, тільки потім вже мають обговорюватися ринкові умови об'єднання.

Але слід зазначити, що процес оцінки дуже і дуже складний. Якщо взяти який-небудь верстатний парк, він може абсолютно не відповідати сучасним умовам. Тут можна багато прикладів наводити. Але ясно, що роботи не на один день. У цьому році вона точно не буде завершена, навіть якщо почнеться завтра.

- У яку суму ви би оцінили капіталізацію ОАК? Сьогодні називаються різні оцінки - від 1 до 4 млрд доларів. Яка цифра вам здається ближчою?

- Оцінка в 1 або 4 млрд доларів - це велика різниця. Сьогодні оцінити ОАК дуже важко, оскільки корпорація знаходиться на роздоріжжі. Старі цивільні проекти, які можна було записати в плюс, згортаються, а нові ще не запущені в серійне виробництво.

- Але все-таки?

- Розумієте, оцінювати авіапромисловість можна, коли є продукція. Оцінити ж порожні заводи з персоналом неможливо. Бізнесмени кажуть, що завод, незалежно від його верстатів, коштує стільки, скільки за нього готові заплатити на ринку. А оскільки ОАК ніколи на ринку не продавалася, то і оцінити складно.

- А в яку суму ви би оцінили український авіабудівний концерн "Антонов"? В Україні стверджують, що ця сума ніяк не менше як 1 млрд доларів...

- З цього активу аналогічно - оцінити дуже складно. Зараз критерії оцінки не визначені. Власник може оцінити в одну вартість, а ринок недооцінити у кілька разів. Всі оцінки зараз далекі від істини. Сама процедура оцінки активів буде йти дуже складно. Без будь-якого політичного рішення процес може затягтися на довгі роки.

- Про достоїнства українського авіапрому сказано вже багато, в тому числі і першими особами Росії. А які в нього недоліки?

- Недоліком, перш за все, є те, що він фактично розорений. Виробничі потужності настільки розтринькано, що він здатний випускати самостійно тільки один-два літаки на рік.

- Але тоді навіщо український авіапром так потрібен Росії?

- Головний актив - КБ Антонова, яке, на відміну від наших конструкторських бюро, змогло створити лінійку нових літаків - АН-148, АН-140, транспортний літак АН-70, якого потребує наша армія, вже не кажучи про АН-124  Руслан, про виробництво якого на території США домовлявся президент Росії Дмитро Медведєв під час свого візиту до США. Я б сказав, що нинішній потенціал КБ "Антонова" перевищує наш.

- Тобто в цьому сенсі кооперація могла б бути цікавою для Росії?

- Звичайно. У них є хороший розробник - "Антонов", у нас - виробничі потужності - ОАК.

- Як ви вважаєте, чи піде Україна на наступну схему, яка сьогодні активно обговорюється: 50% плюс одна акція "Антонова" можуть бути передані ОАК, а натомість "Антонов" отримає невелику частку в російській корпорації?

- Так, такий варіант можливий. Тут немає ніяких перешкод, оскільки ми зараз необхідні один одному - без українських розробок помре наш авіапром, а оскільки КБ отримує гроші від продажу конкретних літаків, без нашого авіапрому помре "Антонов".

- А чи справді Росії для успішного випуску Ан-148 так потрібні потужності АНТК імені Антонова в Україні, чи нам буде достатньо Воронезького акціонерного літакобудівного товариства (ВАЛТ)?

- Ситуація така: зараз ми налагодили виробництво АН-148 у Воронежі. Деякі елементи фюзеляжу, крила, двигуни поставляються з України. А в Україні збирається вже подовжена версія - АН-158, розрахована майже на 100 пасажирів. Тобто це вже нова модифікація літака АН-148. Була досягнута така домовленість, що АН-158 буде збиратися в Україні, а АН-148 - у Воронежі.

- Добре, давайте відійдемо від теми "Антонова". Чи є в України ще які-небудь авіабудівні активи, які можуть бути цікаві Росії?

- В Україні ще є двигунобудівний завод у Запоріжжі "Мотор Січ", який мало того що зберіг свій потенціал, а й наростив його. Всі російські вертольоти - і військові, і цивільні - літають на двигунах цього підприємства. Тобто ми маємо  в ньому стратегічну потребу.

Для Росії "Мотор Січ" повинен становити найбільший інтерес. Це дасть змогу нашій авіації не втратити той парк, який у нас існує. Оскільки у нас дуже велика кількість запорізьких двигунів на крилі.

- Чим же ще Росія може "поживитися" в Україні в частині авіапрому?

- Більше там нічого і немає. Звичайно, є київський і харківський авіаційні заводи, але таких активів і в Росії з десяток. А ось двигунобудівне підприємство в Запоріжжі на дуже хорошому рівні.

***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах