Головна
 

НГ: Київ і Бухарест ділять території

19 липня 2010, 23:52
0
6

Українсько-румунський конфлікт позначається на інтересах Росії та США, пише Тетяна Івженко в сьогоднішньому номері російської Независимой газеты.

Новий територіальний спір між Україною та Румунією стрімко переростає в міжнародний конфлікт: днями Київ виніс це питання на рівень Єврокомісії. Однак українські експерти сумніваються в успіху затії, адже Бухарест відіграє активну роль у східноєвропейській політиці ЄС і при цьому відчуває підтримку Вашингтона. Тому єдиним союзником Києва може виявитися Москва.

Як відомо, на початку 2009 року Україна програла Румунії територіальний спір у Міжнародному суді ООН в Гаазі. Вердикт стосувався острова Зміїний, який за рішенням суду перестав вважатися прибережною лінією України. У результаті Бухарест отримав близько 80% спірної території. Екс-прем'єр-міністр Юлія Тимошенко визнала це рішення несправедливим, пояснивши, що суд віддав Румунії шельф з покладами нафти і газу, "яких вистачить на десятки років". Хоча Тимошенко обіцяла оскаржити судовий вердикт, але експерти сходилися на думці, що де-юре це неможливо. Україна могла б хіба що відвоювати частину території, але про це мова, звичайно, не йшла.

Отримавши першу перемогу, Румунія підняла нове прикордонне питання. Навесні цього року джерела в дипломатичних колах повідомили про те, що Бухарест претендує на невеликий острів Майкан на Дунаї, між містами Кілія і Вилкове. Причина претензій зводилася до того, що за міжнародним правом державний кордон між двома країнами, що проходить по річці, визначається серединною лінією фарватеру, якщо сторони не домовилися інакше. Коли підписувалися документи про українсько-румунському кордоні, фарватер проходив між румунським островом Бабин і українським Майканом. Однак в останні роки русло в цьому місці обміліли, а суду стали обходити Майкан з іншого боку - ближче до українського берега. На цій підставі румуни запропонували змінити лінію кордону, що означало б втрату Україною острова.

"Річ не в цьому острові, - упевнений депутат Верховної Ради Геннадій Задирко. - Румунії потрібен судноплавний канал". Він пояснив, що Україна п'ять років тому побудувала глибоководний канал - вихід з Дунаю в Чорне море через гирло Бистре. Це завдало Румунії відчутного удару, адже румунські канали - Георгіївський та Сулинський - втратили, за оцінками експертів, до половини бізнесу на пропуску кораблів.

Український МЗС відразу ж жорстко відреагував на ситуацію, заявивши, що Київ не має наміру переглядати лінію держкордону. Наприкінці квітня цього року в українській столиці відбулися переговори делегацій українського і румунського зовнішньополітичних відомств. Підводячи підсумки зустрічі, міністр Костянтин Грищенко повідомив, що румунська сторона отримала застереження про намір Києва залучити Євросоюз до вирішення спору: "Ми чітко дали зрозуміти нашим румунським колегам, що наявні у нас з ними розбіжності не повинні ставати питанням на порядку денному відносин України з ЄС".

Але ситуація не вирішилася. Більше того, Румунія стала діяти щодо України за принципами економічної "партизанської війни", розповів НГ співробітник Міністерства з надзвичайних ситуацій України. З його слів, Румунія протягом травня-червня, коли йшли проливні дощі, коригувала рівень води таким чином, що через зруйновані румунські дамби потік хлинув на українську територію, замуливши на двометрову висоту український судноплавний канал. Зі слів чиновника, розчищення фарватеру ведеться досі і потребує серйозного фінансування. "Це не випадковість. Вони б'ють по всіх напрямах: тиждень тому фактично заблокували автомобільний пункт пропуску Порубне-Сірет на Буковині. Ввели норму про обов'язкову перевірку всіх машин новим рентгенівським обладнанням. Оскільки з румунського боку кордону ніхто не поспішає - на українському скупчилися сотні машин ", - сказав співрозмовник НГ.

Хоча в українських ЗМІ лунають побоювання, що суперечка може перерости у військове протистояння, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик не поділяє цю точку зору: "Потрібно розуміти, що є третя сила, зацікавлена в погіршенні українсько-румунських відносин. Спірні і конфліктні питання між нашими країнами існують об'єктивно, проте це не означає, що немає інших, крім військових, шляхів їх вирішення". Політолог відмовився назвати згадану третю силу. Але українські експерти сходяться на думці, що Україна втягнута в нову геополітичну інтригу, основними гравцями в якій виступають США і РФ. "Вашингтон оголосив про намір розмістити на румунській території сили ПРО. Росія не відмовилася від планів з формування власного поясу безпеки в регіоні", - згоден Кулик. З його слів, саме відчуття американської підтримки та активна позиція в Євросоюзі дають змогу Румунії вести агресивну наступальну політику відносно України і Молдови. ЄС дистанціюється, а Росія виступає швидше спостерігачем, ніж активним гравцем, вважають у Києві.

Тим часом член комітету у закордонних справах Верховної Ради України Олексій Логвиненко заявив агентству ForUm, що ситуація надзвичайно небезпечна: "Указ виконуючого обов'язки президента Молдови Міхая Гімпу, яким він фактично визнав Молдавію частиною Румунії, як це було до 1941 року, є посяганням на незалежність України . Як відомо, частина української Буковини була приєднана до України саме в 1941 році. У цьому разі, якщо Молдова відійде Румунії, це може тільки посилити напруженість у відносинах між Україною і Румунією". Деякі українські політики побоюються, що якщо історія з островом Майкан стане другою перемогою Румунії у суперечці з Україною, то за цим можуть послідувати претензії на частину західної Буковини (Чернівецька область) і південній Бессарабії (Одеська область), які теж колись були румунськими територіями.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах