Головна
 

Fenetre sur l'Europe: Брюссель підтримає Україну на шляху в ЄС

27 вересня 2010, 12:06
0
4

13 вересня 2010 року президент Європейської ради Херман ван Ромпей провів у Брюсселі зустріч з президентом України Віктором Януковичем, пише журналіст Едуард Пфлемлен для французького видання Fenêtre sur l'Europe.

Лідери обговорили програму реформ в Україні, найближчі ініціативи зі зміцнення відносин України та ЄС, а також реформи в області основоположних прав і демократії. Вступивши до СОТ ще в 2008 році, Київ має намір підписати угоду, що передбачає створення зони вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом. "В угоду увійде такий договір про вільну торгівлю, якого ЄС ще ніколи не підписував", заявив ван Ромпей після зустрічі, наголосивши, що запланований на 21 листопада саміт Україна-ЄС має завершитися "справжнім успіхом".

Крім того, 30 серпня німецький Інститут європейської політики (IEP) опублікував дослідницьку роботу про вплив європейської політики добросусідства на розвиток політичної ситуації в Україні, має назву "Перетворююча сила ЄС щодо Східного сусідства: Україні" (The EU's 'transformative power' towards the Eastern neighborhood : the case of Ukraine).

ЄС зацікавлений у тому, щоб підтримувати на належному рівні відносини з країною, яка перебуває на східному кордоні ЄС. Тим не менше, за останній час у цій республіці колишнього СРСР була відзначена ціла низка подій, що непокоїть Брюссель.


Перш за все це стосується захисту прав людини і преси. Комісія Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) стурбована посяганнями на демократичні свободи в Україні. На початку вересня вона одноголосно прийняла резолюцію, в якій висловлює "заклопотаність після заяв про утиск демократичних свобод - свободи зібрань, слова та преси - протягом останніх декількох місяців". "Будь-який відступ у сфері дотримання та захисту цих прав буде розглядатися Асамблеєю як неприйнятний". Репортери без кордонів та інші організації з захисту свободи преси нещодавно засудили тиск на журналістів після приходу до влади прокремлівськи налаштованого Віктора Януковича в лютому цього року.

Європейський союз також стурбований долею зниклого минулого місяця українського журналіста та зажадав від влади країни докласти всіх зусиль для захисту його колег. Як випливає зі звітів правоохоронних органів, про зникнення головного редактора газети Новый стиль Василя Клементьєва стало відомо 11 серпня. Видання спеціалізувалося на корупційних скандалах на сході України, де безроздільно панує найбагатша людина країни Рінат Ахметов. Найімовірніша гіпотеза полягає в тому, що журналіста просто-напросто вбили. Під час засідання Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) у Відні минулого четверга представник Європейського союзу нагадав про обіцянку Віктора Януковича відстоювати плюралізм ЗМІ та гарантувати безпеку журналістів.

Очевидно, влада також здійснювала певний тиск на опозицію. Останнім епізодом став допит українськими спецслужбами (СБУ) правої руки опозиціонерки і колишнього прем'єр міністра Юлії Тимошенко Олександра Турчинова у справі про закупівлю Україною російського газу. На думку самого Турчинова, допит був організований з "політичних" міркувань. Спецслужби в свою чергу заявили, що Турчинову були задані питання як свідкові у справі про конфлікт, що трапився в 2009 році між урядом Тимошенко і компанією RosUkrEnergo, яка в той час виступала в ролі посередника при закупівлі газу в Росії. "СБУ використовують як політичний інструмент", - заявив колишній віце-прем'єр уряду Тимошенко, яка перейшла в опозицію після поразки на президентських виборах на початку року.

Табір Тимошенко не перестає сипати обвинуваченнями на адресу команди нового глави держави Віктора Януковича, стверджуючи, що та чинить політичний тиск на своїх противників.


Крім того, Україна вже тривалий час не може впоратися з низкою серйозних соціальних проблем. Так, наприклад, добробут країни підриває зростання споживання і торгівлі наркотиками. В кінці липня Служба безпеки України заявила про перехоплення в Одесі 1 200 кілограмів кокаїну з Венесуели, що стало справжнім національним рекордом. З часу розпаду СРСР в 1991 році Україна стала перевалочним пунктом транспортування наркотиків до Західної Європи. Чималу стурбованість викликає і стан української системи охорони здоров'я, тоді як тривалість життя (особливо серед чоловіків) тут значно нижча, ніж у західній частині континенту.

Економіка країни також переживає дуже непростий період. В кінці липня МВФ погодився надати Україні новий кредит у 15,15 млн. доларів терміном на 29 місяців. Гроші будуть виділені в кілька етапів. Рішення про кредит було затверджено, щоб "підтримати програму реформ та економічних перетворень влади" країни. Метою цієї програми є "консолідація державних фінансів, оздоровлення банківської системи та розробка більш стійкої валютної політики", уточнили в МВФ.

У минулому МВФ вже приходив на допомогу України, виділивши їй у листопаді 2008 року допомогу у розмірі 16 мільярдів доларів. Київ отримав майже дві третини від цієї суми, однак у результаті розбіжностей між ним і фондом за величиною дефіциту українського бюджету, МВФ заблокував останній транш. Фонд хоче допомогти Україні підняти економіку, по якій серйозно вдарила криза. Що стосується взятих на себе Києвом в обмін на гроші зобов'язань, уряд розраховує, що дефіцит бюджету складе 5,3% ВВП в 2010 році і знизиться до 3,5% в 2011 році.

Проблеми, як ви бачите, є, причому досить значні. Тому Євросоюз повинен без зволікань запропонувати Україні перспективу (нехай і віддалену) вступу до ЄС. Він повинен сприяти проведенню в країні реформ, зменшити загрози для нестійкої демократії і перетворити її на справжній полюс стабільності. Україна також є транзитною зоною для постачань російських енергоносіїв до ЄС, і на її території прокладено кілька ключових газопроводів. Близько 80% споживаного в Європі російського газу йде через Україну. Причому з постачаннями нерідко виникають труднощі. Так, газова криза в січні 2009 року призвела до двотижневих перебоїв з постачанням в самий розпал зими.

Яскрава пляма на цій похмурій картині: під час візиту до Брюсселя Янукович повідомив, що зможе остаточно підготувати до майбутнього саміту Україна-ЄС "план дій" для скасування візового режиму між Україною і Євросоюзом. На запитання про те, чи не побоюється він, що після обрання нового президента України буде дуже сильно орієнтуватися на Росію, глава Єврокомісії Жозе-Мануель Баррозу відповів, що, навпаки, задоволений "прогресом у відносинах України і Росії", оскільки це позначається і на ЄС, який теж прагне розвивати зв'язки з Москвою. Крім того, Україна і Євросоюз мають намір прискорити переговори за угодою про асоціацію, куди також увійде амбіційний фінансовий проект, заявили після зустрічі президенти Янукович і ван Ромпей. Угода про асоціацію буде містити "найширший договір про вільну торгівлю, який коли-небудь підписував ЄС", наголосив Херман ван Ромпей. Він дозволить здійснити "поетапну інтеграцію української економіки в економіку ЄС", додав президент України.

Відразу ж після приходу до влади в лютому цього року Віктор Янукович (він змінив біля керма країни антиросійськи налаштованого Віктора Ющенка) розпочав політику зближення з Москвою. Він домігся підписання договору про оплату російського газу в обмін на продовження оренди російським флотом стратегічної військово-морської бази в Севастополі, намагаючись одночасно запевнити європейських партнерів у тому, що вступ України в ЄС залишається для нього пріоритетом. Європі потрібно зловити його на слові і домогтися того, щоб майбутній саміт Україна-ЄС посприяв вирішенню проблем ігнорованої багатьма, але тим не менше ключової для всіх європейців країни.

***

Оригінал публікації: Fenetre sur l'Europe

Переклад ИноСМИ


У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах