Головна
 

НГ: У Києві не хочуть Вавилонської вежі

24 вересня 2010, 15:44
0
3

Верховна Рада України відклала запланований раніше на цей тиждень розгляд законопроекту про регіональні мови, пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.

Однією з причин такого рішення стала вимога Меджлісу про надання кримськотатарській мові в Автономній Республіці Крим статусу регіональної поруч з російською. Українські депутати, опинившись у непростій ситуації, вирішили, таким чином, взяти тайм-аут.

Експерти відзначають, що влада не була готова до такого повороту подій, хоча формально в законопроекті перераховані півтора десятка мов національних меншин, які можуть стати регіональними. Те, наскільки швидко Меджліс зорієнтувався в ситуації, свідчить про вкрай напружену атмосферу в Криму, яка ще більше ускладниться у разі прийняття нового закону, впевнені експерти.

Вчора один із співробітників секретаріату Верховної Ради підтвердив "НГ", що юридичний процес підготовки законопроекту до розгляду штучно гальмується, відкладено навіть його розгляд профільним комітетом парламенту. "Комітет з питань культури і духовності очолюють націоналісти, вони навряд чи дадуть позитивну оцінку документа. Однак і в лавах правлячої коаліції немає єдності з цього питання: днями між представниками Партії регіонів і комуністами, з одного боку, і членами Блоку Володимира Литвина - з другого, сталася публічна сварка. Соратники Литвина відмовилися голосувати за законопроект, наполягаючи на тому, щоб десяток розроблених до теперішнього моменту різних варіантів закону про мови були передані в Національну академію наук для вивчення та оцінки", - розповів співрозмовник "НГ". Він стверджує, що складне питання було відкладено, оскільки воно могло зруйнувати правлячу коаліцію.

Якщо Україні досі вдавалося щасливо уникати відкритого протистояння, то закон про мови може підхльоснути як сепаратистські настрої, так і політичні спекуляції на цій темі

Політолог Володимир Золотарьов впевнений, що нинішні закулісні конфлікти - тільки початок проблем: "Будь-яке питання, пов'язане з правами та інтересами етнічних груп, в будь-якій країні породжує кризи. Якщо Україні досі вдавалося щасливо уникати відкритого протистояння, то закон про мови може підхльоснути як сепаратистські настрої, так і політичні спекуляції на цій темі". Говорячи про вимогу кримських татар, експерт відзначив, що в руслі підготовлюваного законопроекту ці вимоги цілком законні, але реально нездійсненні. "Адже на ділі буде потрібно, щоб всі кримські чиновники вільно володіли кримськотатарською мовою і саме нею спілкувалися з представниками кримських татар. Невиконання цієї норми закону означатиме порушення прав національної меншини, яка згодом може зайняти таку позицію: нас багато, ми від вас відрізняємося, ви порушуєте наші права або нас ігноруєте - ми починаємо будувати власну державу".

Багато українських експертів нагадують, що неформальний парламент кримських татар ще в 1991 році прийняв Декларацію про національний суверенітет кримськотатарського народу, в якій було сказано: "Крим є національною територією кримськотатарського народу, на якій тільки він має право на самовизначення так, як воно викладено в міжнародних правових актах, визнаних світовою спільнотою. Політичне, економічне, духовне та культурне відродження кримськотатарського народу можливе тільки в його суверенній національній державі". У 2005 році кримські татари, які підтримали Віктора Ющенка в період боротьби за президентський пост, відмовилися виконати прохання нового президента і скасувати декларацію. А минулого року заступник голови Меджлісу Рефат Чубаров заявив українським ЗМІ, що народ не відмовився від ідеї самовизначення в майбутньому. Він нагадав, що в 2007 році ООН прийняла Декларацію про права корінних народів: "Положення документа свідчать про те, що наш народ, скликавши в червні 1991року Курултай, вийшов на вірну дорогу, здатну привести його до досягнення своєї мети".

Керівник Меджлісу Мустафа Джемілєв заявив, що "таких настроїв у середовищі кримських татар немає" і що питання про підвищення статусу кримськотатарської мови в автономії ніяк не пов'язане зі складною темою самовизначення

Вчора, коментуючи "НГ" ситуацію, керівник Меджлісу Мустафа Джемілєв заявив, що "таких настроїв у середовищі кримських татар немає" і що питання про підвищення статусу кримськотатарської мови в автономії ніяк не пов'язане зі складною темою самовизначення. "Ми виходимо з того, що ми - корінний народ Криму, який не може бути позбавлений права на надання нашій мові статусу офіційної регіональної", - сказав Джемілєв, уточнивши, що кримські татари не мають нічого проти того, щоб російська отримала такий же статус в автономній республіці. Він підтримав закладену в законопроекті ідею про те, що українська мова залишається єдиною державною на території всієї країни.

Проте багато депутатів Верховної Ради побоюються, що у результаті роль державної мови буде знівельована, а спроби національних меншин підвищити статус своїх мов призведуть до безлічі конфліктів і хаосу на рівні місцевих органів влади. Заступник голови парламентського комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Ольга Боднар зазначила, що розроблений представниками правлячої коаліції законопроект може порушити рівновагу в мовній сфері та згодом призвести до зростання сепаратистських настроїв. В унітарній державі головну роль повинна грати державна мова, а законопроект розмиває цю норму, зазначила вона. Депутат вважає, що автори документа взагалі перекрутили суть Європейської хартії про мови нацменшин, на базі якої вони нібито будували свій законопроект: "У хартії йдеться про те, що держава повинна підтримувати і захищати зникаючі мови національних меншин. Наприклад, мови ромів, караїмів, інших народів, що проживають в Україні. Але загроза зникнення аж ніяк не загрожує російській - у нас до 90% газет, журналів, теле- і радіопрограм виходять російською мовою, навіть в українських школах та дитсадках, не кажучи вже про вузи, значна частина вчителів не володіє українською мовою, а тому викладання де-факто ведеться російською".

Загроза зникнення аж ніяк не загрожує російській - у нас до 90% газет, журналів, теле- і радіопрограм виходять російською мовою, навіть в українських школах та дитсадках, не кажучи вже про вузи, значна частина вчителів не володіє українською мовою, а тому викладання де-факто ведеться російською

З колегою згоден Джемілєв. Він зазначив, що зараз до 90% кримськотатарських дітей шкільного віку змушені вчитися в російськомовних класах та школах. "У деяких з них є класи з кримськотатарською мовою навчання, але вони практично нічого не дають". Представники двох фракцій правлячої коаліції запевняють, що розроблений законопроект покликаний саме врегулювати ситуацію. Однак вони не дають відповіді на питання, чи є у держави ресурси для того, щоб навчити і перепідготувати армію чиновників і викладачів, організувати друк документів  регіональними мовами, а також запобігти протистоянню між різними національними групами, які неминуче будуть конкурувати у мовній сфері.

Політолог Золотарьов впевнений, що таких ресурсів немає: "Але я підозрюю, що Партія регіонів з самого початку не ставила собі за мету затвердити настільки небезпечний закон, а тільки зробила вигляд, що робить спробу затвердити його. Адже президент Янукович давно обіцяв підвищити статус російської - ось вони й продемонстрували напередодні виборів до місцевих органів влади, що роблять все, що можуть. Крім того, мовне питання у нас традиційно розраховане на зовнішню аудиторію, і на цьому політики багато років спекулюють - хто як може".

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах