Головна
 

РГ: Раду взяли за мову

7 жовтня 2010, 07:14
0
5

Шлях офіційного визнання російської мови в Україні може виявитися довшим і важчим, ніж це здавалося після приходу до влади Віктора Януковича, пише журналіст Павло Дульман у свіжому номері Российской газеты.

Наробив чимало шуму закон про мови, який передбачає широке використання російської у всіх сферах українського життя - від освіти до діловодства, і робить її де-факто другою державною, досі не схвалений Верховною Радою.

Після недавнього посилення повноважень Глави держави шанси закону на прийняття, як не дивно, тільки зменшилися. Справа в тому, що повернення до президентсько-парламентської форми правління позбавляє впливу і взагалі якого-небудь значення правлячу коаліцію. Тепер депутатам, власне кажучи, не обов'язково прислухатися до консолідованої думки фракції, і вони самі можуть приймати рішення, як їм голосувати, не дуже ризикуючи опинитися виключеними зі струнких партійних лав.

Відповідно, зменшується і обсяг зобов'язань нинішніх союзників Партії регіонів - блоку Литвина і комуністів. Втративши свою "платинову акцію" у парламенті і коаліції, яка раніше давала їм преференції і посади у виконавчій владі, не порівнянні з реальною вагою обох політичних сил, тепер вони можуть дозволити собі виявити принциповість з окремих питань.

Наприклад, щодо закону про мови, який вносився в парламент з подачі депутатів від всіх трьох коаліційних фракцій. Народна партія, головою якої є спікер Володимир Литвин, вже в день "конституційної контрреформи" відзначилася двозначною заявою на мовну тему. Народники Литвина наполягають, що державна мова в Україні одна - українська, розвивати потрібно всі мови меншин, в тому числі російську, але не за рахунок мови державної, і, нарешті, закликали всіх політиків припинити спекуляції на мовному питанні і займатися економікою.

Сенс цієї, написаної українською, партійної заяви зрозумілий: "Тепер за російську мову ми голосувати не будемо". Що цілком зрозуміло тактично - основні виборці Литвина живуть у селах україномовного центру країни, і перед місцевими виборами, які відбудуться 31 жовтня, злити свого виборця Литвину не з руки. А без голосів фракції Литвина отримати 226 голосів за законопроект буде важко.

Приймати закон про мови тепер не прагне і Партія регіонів, яка бажає забезпечити собі хороший результат на місцевих виборах (а їм в Україні надається велике значення) не тільки серед традиційних виборців півдня і сходу. До того ж прийняття закону - прекрасний подарунок для опозиції, яка роз'єднана, але цілком може консолідуватися проти міфічної "русифікації". Іншими словами, перспективи закону, який планувалося прийняти ще влітку, дуже туманні.

Втім, лідер правозахисного руху Російськомовна Україна, депутат парламенту від Партії регіонів і один з авторів законопроекту Вадим Колесніченко оптимізму не втрачає, пояснюючи затримки з розглядом закону чисто регламентними моментами: "Закон проходить узгодження в комітетах, тому на погоджувальній раді в порядок денний цього пленарного тижні його не включили. Будемо наполягати на включенні до порядку наступного тижня", - пояснив він РГ.

За словами Колесніченка, заяви деяких його колег про те, що російська мова в найближчій перспективі не стане другою державною, слід розуміти буквально. "Так, для того щоб змінити статус і зробити російську мову другою державною, потрібен референдум, на який поки що немає матеріальних ресурсів. І в цьому сенсі вони мають рацію. Наш закон введення офіційної двомовності і не передбачає", - пояснив Колесніченко.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах