Головна
 

НГ: Віктору Януковичу Європа більше не указ

18 жовтня 2010, 13:03
0
3

На цьому тижні має вирішитися питання про дату чергових виборів до Верховної Ради України. Через скасування Конституційним судом країни політреформи 2004 року і повернення до Конституції 1996 року виникла складна правова колізія, пов'язана з термінами повноважень президента і парламенту. Тому питання про дату виборів вже породило безліч політичних конфліктів в Україні та ускладнило діалог Києва з Євросоюзом, пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете

До політреформи Верховна Рада обиралася в останню неділю березня терміном повноважень на чотири роки. Вибори президента проводилися раз на п'ять років - в останню неділю жовтня. Компромісний вихід з глухого кута помаранчевої революції змінив цю систему: термін повноважень парламенту був продовжений до п'яти років, а вибори президента пересунулися на зиму.

Якщо слідувати Конституції 1996 року, яка в Україні знову введена в дію з 1 жовтня, то вибори до парламенту слід проводити 27 березня 2011 року, заявив днями заступник голови Центрвиборчкому Андрій Магера. Він посилається на рішення Конституційного суду, прийняте в минулому році, згідно з яким вибори в Україні повинні проводитися у повній відповідності до законодавства, що діють на даний момент.

Але в такому випадку термін повноважень депутатів, обраних на позачергових виборах у вересні 2007 року, значно скоротиться. Заступник голови парламентської фракції Партії регіонів Михайло Чечетов вважає це порушенням прав виборців, які обирали парламент на п'ять років. Але українці не наділяли нинішню владу тими повноваженнями, які визначені Конституцією 1996 року, заперечує заступник голови Верховної Ради від Блоку Юлії Тимошенко Микола Томенко. Тому він поділяє думку опозиції про необхідність переобрання в березні наступного року не тільки парламенту, але й президента - для перезавантаження влади під нові умови і повноваження.

Оскільки склалася ситуація, з якої немає виходу в рамках закону, представники пропрезидентських сил у Верховній Раді минулого тижня підстрахувалися і зареєстрували законопроект про продовження на рік терміну повноважень чинного парламенту.

"Президент і парламент будуть працювати п'ять років, оскільки їх обирали на цей термін. Парламент обирався восени 2007 року, а президент - у січні 2010 року. Ось і рахуйте, коли закінчаться п'ять років. Тоді і будуть чергові вибори", - говорить Чечетов. Оскільки склалася ситуація, з якої немає виходу в рамках закону, представники пропрезидентських сил у Верховній Раді минулого тижня підстрахувалися і зареєстрували законопроект про продовження на рік терміну повноважень чинного парламенту. Чечетов вважає, що наступним кроком має стати внесення змін до Конституції, які дозволять проводити всі вибори в один рік: "Краще рік мітингувати і чотири роки працювати, ніж навпаки".

Якщо для стратегічних рішень у парламенті поки немає конституційної більшості в 300 голосів, то ситуативна спроба відкласти вибори на рік викликала протест членів Центрвиборчкому. Вони визнали розгляд цього питання у Верховній Раді незаконним, адже тільки ЦВК має право призначати дату чергових виборів. Виходячи з норм нині чинної Конституції рішення про дату голосування має бути затверджено 22 листопада, а 27 листопада цього року почнеться передвиборна кампанія, уточнив Магера.

Щоправда, експерти уточнюють, що вольовим рішенням ЦВК врегулювати спірне питання теж не вдасться, адже сама комісія розділена на два табори - неформальних прихильників опозиції і неофіційних ставлеників влади. Можливо, цього тижня Центрвиборчкому доведеться робити запит до Конституційного суду.

Експерти уточнюють, що вольовим рішенням ЦВК врегулювати спірне питання теж не вдасться, адже сама комісія розділена на два табори - неформальних прихильників опозиції і неофіційних ставлеників влади.

Директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко зазначає, що саме головний суд країни низкою суперечливих і політично вмотивованих рішень створив нинішню тупикову ситуацію. Він згоден з думкою опозиції, що Конституційний суд себе дискредитував як незалежна інстанція і тепер у країні не буде довіри до його вердиктів. Керівник центру прикладних політичних досліджень "Пента" Ігор Попов вважає, що юридичного виходу з нинішньої української ситуації не існує взагалі.

Проте в Києві обговорюються можливі варіанти вирішення питання в політичній площині. Один з депутатів Партії регіонів пояснив "НГ", що мова йде фактично про торг: "Повернення до старої редакції Конституції скорочує термін повноважень не тільки парламенту, але й президента. Віктора Януковича обрали в лютому цього року, а наступні вибори, виходить, треба проводити в жовтні 2015-го - до закінчення п'ятирічного терміну повноважень. Так що ми всі зацікавлені в тому, щоб знайти компромісне рішення ". У якості такого розглядається питання про оголошення перехідного періоду, підсумком якого нібито можуть стати одночасні вибори президента і парламенту в 2016 році. Щоправда, співрозмовник "НГ" погодився, що юридичне оформлення цієї домовленості поки що викликає складнощі.

Складнощі посилюються тим, що опозиція заявляє про узурпацію влади і конституційний переворот, а це в цілому збігається з настроями рядових громадян.

Складнощі посилюються тим, що опозиція заявляє про узурпацію влади і конституційний переворот, а це в цілому збігається з настроями пересічних громадян. За даними всеукраїнського соцопитування, проведеного нещодавно Центром економічних і політичних досліджень імені Разумкова, 55,3% громадян виступають проти продовження повноважень Верховної Ради, ще 19,5% вагалися з відповіддю на запитання, а 25,2% підтримують ініціативу депутатів. Експерти центру відзначають збільшення кількості людей, розчарованих діями нової влади: 48,2% українців заявили, що події в країні розвиваються в неправильному напрямку. Кількість тих, хто вважає зміни позитивними, зменшилася з 37,5% у травні до 19% у жовтні. Частка тих, хто вважає, що ситуація різко погіршується, збільшилася з 13,5% у травні до 37,1% у жовтні.

Українські політологи оцінюють ситуацію як вибухонебезпечну. Тим більше що соціальне невдоволення накладається на нові політичні потрясіння, пов'язані з виборами, легітимність яких стала під питанням. Щоб з'ясувати, що відбувається насправді, в Україні незабаром приїде делегація Європейської комісії за демократію через право (Венеціанської комісії), яка в ЄС є найавторитетнішою структурою з питань конституційного права. Секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт сказав українським агентствам: "Ми були поінформовані про ситуацію (у зв'язку з відміною політреформи в Україні. - НГ). Ми також отримали запит від Парламентської Асамблеї Ради Європи вивчити ситуацію".

Щоб з'ясувати, що відбувається насправді, в Україні незабаром приїде делегація Європейської комісії за демократію через право (Венеціанської комісії), яка в ЄС є найавторитетнішою структурою з питань конституційного права.

Зацікавленість Євросоюзу пояснюється тим, що на кінець листопада запланований саміт Україна-ЄС, в ході якого раніше намічалося підписати низку стратегічних документів - про асоційоване членство України, про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, про перспективи введення безвізового режиму. Хоча європейські структури намагаються дотримати всі формальності, а рішення Венеціанської комісії буде прийнято не раніше грудня, всі колишні плани вже скасовані, вважає колишній віце-прем'єр України з питань європейської інтеграції Олег Рибачук.

Соратники Януковича неофіційно підтверджують цю думку, кажучи, що українській владі важливо навести порядок в країні, навіть якщо окремі рішення не подобаються Євросоюзу. Узагальнюючи цю думку, Янукович, який раніше називав євроінтеграцію стратегічним напрямом зовнішньої політики України, днями сказав: "Сьогодні Україна готова інтегруватися в ЄС настільки, наскільки готова до цього Європа".

***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах