Головна
 

The Wall Street Journal: Україна: застій у владі

19 жовтня 2010, 16:52
0
2

Київ міг би добитися процвітання, самостійності та безпеки, якщо б не заважав виробництву енергії в країні, пише Віктор Ткачук, генеральний директор фонду "Спочатку люди", у своїй статті для The Wall Street Journal.

Можливо, цієї зими багатьом українцям доведеться обирати - накривати на стіл або обігрівати будинок. До того ж до найстрашнішого економічного спаду в історії сучасності країну чекає швидке підвищення рахунків за газ на п'ятдесят відсотків. Державні субсидії на газ раптово закінчилися.

Найсильніше роздратування викликає те, що в України в потенціалі газу стільки, скільки є не у кожної країни Перської затоки. Але уряди цієї країни за останні двадцять років не зробили практично нічого, щоб перевірити їх наявність і почати розробляти.

Згідно з даними, опублікованими в червні фірмою British Petroleum, розвідані запаси природного газу України становлять 0,98 трильйона кубометрів - цього достатньо, щоб країна перейшла на повне самозабезпечення в двадцятирічний термін. Біля польського кордону, можливо, залягає ще від двох до тридцяти двох трильйонів кубометрів сланцевого газу, а у вугільних пластах Донбасу - до восьми трильйонів кубометрів метану (дані за оцінками, зробленим минулого року радником колишнього президента Віктора Ющенка з енергетики Богдана Соколовського та національного агентства з управління енергоресурсами при уряді), хоча комерційного обґрунтування цим запасам поки не дано. У Криму також розташовані поклади природного газу, а Чорне море відкриває потенціал для видобутку вуглеводнів шляхом підводного буріння.

Замість того, проте, щоб намагатися розробляти ці потенційні власні джерела енергії, Київ цілими десятиліттями годував українську промисловість дешевим і рясним газом з Росії і Середньої Азії.

А іноземних інвесторів, яких могла спокусити перспектива допомогти Україні зайнятися власними ресурсами, знову і знову відлякувала мінливість кон'юнктури в країні і хиткість урядів.

Україна вже не може дозволити собі такі лінощі. У першому кварталі цього року російський Газпром в черговий раз підвищив ціну, яку передбачає брати з державної газової компанії Нафтогаз Україна, яка позбулася грошей; з 2005 р. цінник злетів з 50 до 305 доларів за тисячу кубометрів. За даними інвестиційного банку Трійка-діалог, це всього на два долари нижче тієї ціни, яку платять європейські клієнти, хоча Київ купує газ безпосередньо на російсько-українському кордоні, а значить, не повинен платити за транзит через територію Азії, Росії чи тієї ж України .

У найближчі п'ять років ціни на природний газ повинні різко впасти, і в Газпромі розуміють, що зіткнуться в Європі з серйозною конкуренцією - як з боку імпортерів природного газу, так і з боку тамтешніх виробників сланцевого газу. Видобуток природного газу російського газу обходиться дуже дорого, особливо з нових родовищ в північному і центральному Сибіру. А в Україні газу багато, до європейського кордону менше 800 кілометрів, трубопроводи для його транспортування вже побудовані - напевно, саме тому з Нафтогазом так активно прагне вести справи північний сусід.

Те, що уряди України одне за іншим не змогли перевірити, вивідати, і розробити ці родовища, - не що інше, як зрада національних інтересів. Великі енергетичні компанії - Shell, BP, Marathon, Exxon Mobil, Total - а також багато українських політиків кілька років намагалися домовитися про серйозну роботу. Але один президент за іншим відмовлявся ратифікувати проекти, і плани геологорозвідувальних робіт так і залишалися планами. Зовсім нещодавно Київ уповільнив прогрес, прибравши найважливіший пункт діючих в Україні правил укладання угод про пайовий розподіл продукції при партнерстві державних і приватних секторів. Тепер держава має право в будь-який час змінювати основні фінансові умови контрактів з іноземними інвесторами. Головний керуючий Shell Патрік Ван Дале-(Patrick Van Daele) нещодавно сказав, спілкуючись з Kyiv Post, що якщо прибраний пункт не повернуть, то "жодна розсудлива людина не буде займатися тут інвестиціями". Зараз законопроект чекає підпису Віктора Януковича.

Можна подумати, що Європейський Союз захоче підштовхнути Київ у потрібному напрямку, адже в особі України він міг би отримати потенційний аналог країни Перської затоки біля власного порогу і (нарешті!) конкурента Росії. Але в приватному порядку, судячи з усього, багато євробюрократів відчули полегшення, що українські лідери відклали плани на вступ до ЄС на майбутнє. Європа поступово повертається до України спиною, а вплив Росії зростає.

Так що час, відпущений українському народу, закінчується. Нинішній уряд займається централізацією влади, хоча реальна демократія для країни ще ніколи не була настільки актуальна. Прозорість влади, підзвітність і правопорядок забезпечили б безпечний та передбачуваний клімат для іноземних інвесторів у сектор енергетики. А в здатності України експлуатувати власні ресурси прихована перспектива не тільки її фінансового процвітання, але й, до того ж, її самостійності і безпеки.

Ткачук - колишній заступник секретаря ради національної безпеки і оборони України, колишній старший радник президента, колишній депутат українського парламенту, а нині - генеральний директор фонду Спочатку люди.

***

Оригінал публікації: The Wall Street Journal

Переклад ИноСМИ

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах