Головна
 

НГ: Київ потрапив у дипломатичні жорна

21 березня 2011, 08:55
0
6

Запланована в Києві Міжнародна конференція до 25-ої річниці чорнобильської аварії за місяць до проведення перетворилася на серйозну проблему для української влади, пише журналіст Тетяна Івженко в статті, яку публікує Независимая газета.

Команду Президента Януковича фактично поставили перед вибором напрямку співробітництва - або з Євросоюзом, або з партнерами по СНД. Експерти зазначають, що Київ намагається утримати рівновагу тактичними ходами.

Напередодні минулих вихідних у пресу просочилася інформація про те, що голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу відмовиться взяти участь у конференції, якщо в Київ приїде Олександр Лукашенко, проти режиму якого ЄС ввів низку санкцій. Україна ж в останні роки активно розвивала економічне співробітництво з Білоруссю, роблячи акцент на своїй ролі посередника між Мінськом і Брюсселем.

Якщо раніше члени ЄС прихильно ставилися до цього процесу, то після торішніх президентських виборів у Білорусі стали натякати Києву на необхідність звуження контактів. Ще взимку українські політологи припускали, що Брюссель став побоюватися перетворення Януковича в "українського батьку", що означало б для ЄС нову проблему в стратегічно важливій зоні.

На цьому тлі питання про те, кого Київ запросить для участі в міжнародній конференції, перестало бути просто протокольним. Але відмовити Лукашенкові в запрошенні, щоб тільки продемонструвати прихильність європейським цінностям, українська влада теж не могла: Білорусь, як і Україна, що постраждала від аварії на ЧАЕС, виступає співорганізатором конференції. Тому в п'ятницю співробітники Адміністрації українського Президента обережно повідомили, що білоруську і російську делегації очолюватимуть прем'єр-міністри. Одночасно глава Адміністрації Президента України Сергій Льовочкін підтвердив, що Баррозу відкриє конференцію 18 квітня.

Зрівнявши в формальному статусі Мінськ і Москву, Київ, як здавалося, вирішив складне дипломатичне питання. Але вже у вихідні посол Білорусі в Україні Валентин Величко сказав агентству Інтерфакс: "У нас є офіційне запрошення української сторони на ім'я нашого президента, і Олександр Лукашенко має намір особисто взяти участь у цих заходах". Він нагадав, що запрошення білоруському лідерові передав у рамках нещодавнього саміту ОБСЄ в Астані Віктор Янукович. У повітрі запахло скандалом.

Політолог Костянтин Бондаренко упевнений, що в підсумку ситуація вирішиться безконфліктно. "Україна прагне захистити свої інтереси - так, ми орієнтуємося на зближення з ЄС, але нам також потрібно зберегти вигідне співробітництво з партнерами по СНД. Лукашенко, до речі, з розумінням ставиться до тієї складної ролі, яка в цій ситуації дісталася Україні. Йому не настільки важливі ритуальні речі на зразок посидіти в кріслі поруч з чиновниками ЄС. А в принципових для білоруського лідера речах українська сторона діє з урахуванням інтересів Мінська", - пояснив він.

Примітно, що саме в ці дні, як повідомили українські інформагентства, Держкомітет України у справах національностей та релігій повторно відмовив білоруському опозиціонеру Ігорю Коктишу в наданні політичного притулку. В Україні він перебуває з 2002 року: молодий громадський діяч втік після організації кількох акцій протесту в Білорусі, оскільки на батьківщині його звинуватили в участі у вбивстві. Пізніше білоруські суди визнали Коктиша невинним у кримінальному злочині, але продовжували наполягати на екстрадиції втікача. Справа в тому, що Коктиш, який одружився на українці і поселився в Житомирі на півночі України, продовжував активно контактувати з білоруськими опозиціонерами, домагаються повалення режиму Лукашенка. В Україні він став регіональним координатором міжнародної організації Amnesty International.

У 2007 році Коктиша затримали в Севастополі, куди він приїхав з дружиною на відпочинок. Українська міліція мотивувала арешт запитом білоруської сторони. Але оскільки українські інстанції приймали суперечливі рішення щодо надання опозиціонеру політичного притулку, втікача не відправляли на батьківщину, а 2,5 року протримали за ґратами в Україні. За цей час справу Коктиша розглянув Європейський суд з прав людини, який визнав дії української міліції незаконними, заборонивши передавати опозиціонера білоруській владі і зобов'язавши Україну виплатити заарештованому 7 тис. євро моральної компенсації. У лютому минулого року Коктиш вийшов на волю і повернувся до Житомира.

Проте напередодні білоруських виборів в Україні спалахнув черговий скандал: житомирська міліція провела обшук у квартирі, яку орендує сім'я Коктишів. За звинуваченням у виготовленні, зберіганні та збуті наркотиків було заарештовано Коктиша і його дружину, ще чотирьох активістів - Артема Дубського, Тетяну і Віталія Тищенків та Олексія Закревського. Затримані встигли через місцевих журналістів передати звернення до регіонального представництва верховного комісара ООН у справах біженців з проханням про захист від незаконних дій. Через три дні всі їх відпустили, а українська міліція почала розслідування проти співробітників, які підкинули наркотики і незаконно заарештували білоруських громадян. На кілька місяців про "житомирських білорусів" забули, а зараз вкотре згадали, оскільки нічим не вмотивована відмова надати Коктишу політичний притулок стала повною несподіванкою. Окремі українські ЗМІ пояснюють ситуацію бажанням Києва зберегти з Лукашенком партнерські відносини, незважаючи на можливу відмову у запрошенні на чорнобильську конференцію.

Проте справа може вилитися в черговий скандал: Коктиш заявив про намір оскаржити рішення українського Держкомітету. "Незважаючи на те, що весь світ обурений жорсткістю режиму Лукашенка, повальними репресіями і абсолютним безправ'ям в Білорусі, Держкомнацрелігій, мабуть, поділяє позицію останнього диктатора в Європі і на моєму прикладі демонструє всім білоруським політемігрантам, що шансів отримати захист в Україні у них немає", - заявив він. Ситуація ускладнилася, коли Артем Дубський повідомив пресі, що білоруський КДБ з'ясовує, яке відношення до акцій протесту, що відбулися наприкінці минулого року, мають білоруси, які проживають в Україні, а також українські організації. Він підтвердив, що побував на багатогодинних допитах щодо цього.

Українські експерти зазначають, що подальший розвиток ситуації для України залежить від того, чи захоче ЄС втручатися в ці події. Директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала вважає, що ультиматум щодо відсутності Лукашенка на міжнародній конференції в Києві - перший сигнал українській владі. Януковичу належить нелегке завдання - продемонструвати прихильність європейським цінностям і зберегти відносини з партнерами по СНД. Якщо вибір буде зроблено під диктовку ЄС, то не тільки Білорусь, але і Росія можуть скористатися підставою, щоб з політичних міркувань чинити економічний тиск на Україну. Якщо ж українська влада не виконає європейські рекомендації щодо учасників конференції, то ЄС може використовувати проблеми білоруських біженців для серйозного тиску на Україну.

Бала вважає, що проблему можна вирішити тільки шляхом особистих переговорів Януковича з усіма зацікавленими сторонами, щоб не довести ситуацію до конфлікту. Для українського Президента це питання може стати першим "іспитом з дипломатії". Керівник Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський раніше зауважував, що подібне завдання не настільки складне, як здається. "Позиція України зводиться до маневрування і полягає, мабуть, в тому, що ми зацікавлені в розвитку прагматично-ділових відносин з Білоруссю", - зазначив експерт, уточнивши, що для ЄС посередницька роль України у відносинах з Білоруссю теж важлива. Експерт вважає, що в цій ситуації усі сторони зацікавлені в тому, щоб уникнути відкритих конфліктів. Але поки ситуація завмерла у невизначеності.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах