Головна
 

МН: Доглядач занепокоєння

30 червня 2011, 12:52
0
6

Напередодні липневого візиту патріарха Кирила в Україну, що став уже традиційним, в сусідній державі стрімко розгортаються процеси, які викликають занепокоєння у московських ієрархів, - пише Михайло Мошкін в російському виданні Московские новости.

Синод Української православної церкви (Московського патріархату) несподівано прийняв рішення провести менш ніж через два тижні Помісний собор - такий захід не проводився УПЦ вже 19 років. Одночасно було прийнято рішення ввести в УПЦ посаду місцеблюстителя престолу митрополита - що ставить українську "дочірню структуру" врівень з РПЦ. У Московському патріархаті явно побоюються відколу української пастви.

Помісний собор УПЦ має відбутися 8 липня в Києво-Печерській лаврі - так постановив 28 червня екстрено зібраний Синод української церкви. Він відбудеться до початку запланованого на 28 липня пастирського візиту в Україну предстоятеля РПЦ, патріарха Московського і всія Русі Кирила. Про те, в якому поспіху готується собор, свідчить той факт, що на висунення делегатів від єпархій виділено лише три доби. "За три будніх дні, з 29 червня по 1 липня, не можна організувати ніяку імітацію волевиявлення самих мирян", - зазначає у своєму блозі професор Московської духовної академії протодиякон Андрій Кураєв.

Крім того, зазначає Кураєв, досі не відомі ні порядок денний, ані, найголовніше, - привід для термінового скликання Собору. Як правило, позаплановий Помісний собор збирається у разі смерті глави церкви. Так, зокрема, було після кончини патріарха Алексія II в 2008 році. "Але навіть у випадку смерті патріарха помісний собор організовується за 40 днів. А при живому предстоятелі навіщо потрібен такий поспіх?", - зауважив о. Андрій у розмові з кореспондентом МН. За словами Кураєва, 29 червня в Київській метрополії провели єпархіальні збори, на яких єдиним делегатом від мирян було обрано 84-річного старця, колишнього регента митрополичого хору. Таким чином дається знак всім іншим українським єпархіям, як їм поставитися до висунення делегатів на Собор, вважає о. Андрій.

Питання у представників Московського патріархату викликає і схвалене Синодом УПЦ
введення посади місцеблюстителя українського митрополичого престолу

Питання у представників Московського патріархату викликає і схвалене Синодом УПЦ введення посади місцеблюстителя українського митрополичого престолу. У статуті самої РПЦ передбачена така посада - це тимчасово виконуючий обов'язки глави церкви на період між смертю одного патріарха і обранням наступного. Наприклад, після смерті Алексія II, патріаршим місцеблюстителем призначений нинішній патріарх, тоді митрополит Смоленський і Калінінградський. Український же варіант передбачає, що місцеблюститель буде обраний при живому главі УПЦ, яким зараз є 75-річний митрополит Київський Володимир (Сабодан). Український місцеблюститель призначається "на допомогу Блаженнішого Митрополита", і може фактично виконувати його обов'язки - автори цієї ідеї пояснюють таке нововведення побоюванням за стан здоров'я старого митрополита. Нагадаємо, саме на погане самопочуття послався владика Володимир, беручи самовідвід на виборах патріарха в 2008 р.

Вважається, що найбільші шанси стати місцеблюстителем має 33-річний секретар митрополита Володимира Олександр (Драбинко), нещодавно зведений в сан архієпископа. У свою чергу, представники розкольницького Київського патріархату, очолюваного самопроголошеним патріархом Філаретом (Денисенком), стверджують, що, побоюючись втрати контролю за українським духовенством, Москва готує власного кандидата в наступники митрополита Володимира. Ним нібито має стати нинішній глава Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського патріархату митрополит Іларіон (Алфєєв).

Побоюючись втрати контролю за українським духовенством, Москва готує власного
кандидата в наступники митрополита Володимира

Так чи інакше, але у верхівці УПЦ МП почалися серйозні зрушення - про це свідчить той факт, що від церковного спілкування відлучено лідера Союзу православних братств України Валентина Лукіяника. Главу впливової клерикальної організації піддали остракізму з максимально жорстким формулюванням - "за антицерковну деструктивну діяльність, агресивний непослух і опозицію". Більше того, Синод також постановив передати рішення щодо Лукіяника в правоохоронні органи. Відомо, що "братчики", які регулярно організовували різноманітні акції проти екуменізму, "оранжизму" і самостійницьких намірів українського духовенства, також регулярно обрушувалися з гнівними філіппіками на можливого майбутнього місцеблюстителя, архієпископа Олександра, звинувачуючи того у роботі на "помаранчеве лобі".

"Політичну ситуацію в Україні не можна назвати кризовою, в церковно-державних відносинах кризи немає, як і немає таких питань, які за статутом Української церкви не можна було б вирішити на звичайному, регулярному Архієрейському соборі", - зазначає о. Андрій Кураєв. Навіть для того, щоб внести правку до статуту УПЦ, не треба скликати Помісний собор. "Тому є підозра, що на Соборі відбудеться щось екстраординарне", - припускає о. Андрій. На його думку, це може бути як радикальна ідеологічна правка статуту української церкви, спрямована на розрив зв'язків з Російською церквою, "або йдеться про операцію "Наступник".

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах