Головна
 

НГ: Україна обирає Євросоюз

6 липня 2011, 10:06
0
3

Наприкінці червня в Києві відбувся черговий раунд переговорів між Україною та ЄС про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ). Очікується, що він стане одним з останніх етапів переговорного процесу і з початку наступного року зона запрацює, - пише експерт Центру вивчення Кавказу і ЦА Інституту сходознавства Станіслав Притчин в російському виданні Независимая газета.

Ще рік тому ніхто не міг припустити, що відбудеться такий прорив в українсько-європейському діалозі. Очевидний прогрес намітився в останні півроку, і пов'язують його з призначенням першого віце-прем'єра Андрія Клюєва відповідальним в уряді за переговори з ЄС.

Навіщо Україні ЗВТ з ЄС, якщо обидві сторони є членами СОТ? Справа в тому, що Україна досить спішно вступала до Світової організації торгівлі. Частково це відбувалося через конкуренцію з Росією, яка повинна була вступити в організацію приблизно в цей же час. Але чергова порція політичних вимог залишила її за бортом СОТ, а Україна, навпаки, з 2008 року повноправний член організації. Але ось рівень захисту внутрішнього ринку виявився досить низьким, так як з багатьох питань українські переговірники змушені були йти на поступки. Як зазначають експерти, зараз переговори йдуть більш жорстко, і українська сторона торгується щодо кожного пункту, розраховуючи поліпшити умови торгівлі для своїх експортерів на європейському ринку. Але головна причина зацікавленості Києва в інтеграції з Європейським союзом полягає не в економічних дивідендах, а в геополітичному та ідеологічному виборі. Як вважає науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко, "європейська інтеграція є магістральним напрямом зовнішньої політики України. Це питання не економічної вигоди, а впровадження європейських стандартів якості товарів і послуг, рівня життя. Інтеграція з ЄС є найважливішою умовою модернізації України, і створення ЗВТ тут є першим кроком ".

Але головна причина зацікавленості Києва в інтеграції з Європейським союзом
полягає не в економічних дивідендах, а в геополітичному та ідеологічному
виборі

Проте на сьогоднішній день в питанні створення ЗВТ залишається невирішеною низка принципових питань. Наприкінці травня прем'єр-міністр України Микола Азаров озвучив деякі з них. Стало відомо, що позиції сторін розходяться з питання квотування поставок української аграрної продукції на європейський ринок. Офіційний Київ не влаштовує, що Європейська комісія обмежує поставки українського зерна в обсязі 20 тис. тонн, в той час як експортний потенціал України складає 15-20 млн. тонн. Також ЄС дуже болісно ставиться до підтримки державою агропромислового комплексу. Менш значущою проблемою вважається питання використання географічних назв у товарах, вироблених українськими виробниками. Але як заборонити всесвітньо відомому заводу Массандра постачати на ринок портвейн, херес і мадеру, які він виробляє вже понад 100 років, поки не відомо.

Київ не влаштовує, що Європейська комісія обмежує поставки українського
зерна в обсязі 20 тис. тонн, в той час як експортний потенціал України складає
15-20 млн. тонн

Паралельно зі створенням ЗВТ України веде переговори з ЄС про запровадження безвізового режиму між країнами. З приходом Віктора Ющенка до влади в 2005 році Київ в односторонньому порядку скасував візи для європейців. Брюссель, як мовиться, жест оцінив, але від відповідних настільки стрімких кроків відмовився. І з того часу продовжуються непрості переговори з цього питання. У середині червня до Києва прибула комісар Сесілія Мальмстрем, яка курирує візову політику ЄС. Вона повинна була провести перевірку виконання Києвом плану дій щодо лібералізації візового режиму, прийнятого раніше. Очікується, що восени будуть озвучені результати її приїзду. Певний прогрес відзначається, але за деякими технічними питаннями Україна поступається Росії в процесі виконання вимог ЄС. Так, наприклад, у Росії вже з 1 березня минулого року розпочато видача закордонних паспортів нового зразка з електронним чипом, у той час як українська влада тільки зараз вибирає компанію, яка буде виробляти чіпи для документа нового типу. Але, безумовно, важко очікувати, що Росія отримає безвізовий режим з ЄС раніше за Україну, яка є найбільш просунутим членом європейської програми "Східне партнерство".

Політолог Ярослав Макітра зазначає, що "у президента Януковича поки є ліміт довіри в ЄС, і тому в України є всі шанси успішно завершити розпочаті процеси щодо візового режиму та створення ЗВТ". Таким чином, очевидно, що українсько-європейські відносини на підйомі і сторони намагаються максимально використати момент для створення повноцінної договірної бази, яка дозволить стати фундаментом довгострокових партнерських відносин сторін.

У президента Януковича поки є ліміт довіри в ЄС, і тому в України є всі шанси
успішно завершити розпочаті процеси щодо візового режиму та створення ЗВТ

А як же відносини з Росією і перспективи вступу України до Митного союзу? Навесні цього року російське керівництво у своїх заявах неодноразово запрошувало офіційний Київ приєднатися до Росії, Білорусі і Казахстану в рамках Митного союзу. Звучали й очікувані плюси вступу, і прогнозні втрати України, якщо вона відмовиться від інтеграції. При цьому і ЄС, і Росія категорично заявляють, що Україна може бути учасником тільки одного інтеграційного проекту, надаючи офіційному Києву складний вибір. Директор центру політичного аналізу "Пента" Володимир Фесенко зазначає причини вибору саме ЗВТ: "По-перше, переговори про створення зони з ЄС завершені на 95%, а про Митний союз сторони ще не почали предметні переговори. По-друге, Україна - член СОТ і має обмеження на участь в регіональних інтеграційних проектах, тим більше що учасники МС членами Світової організації торгівлі не є. По-третє, публічні пропозиції Росії виглядали несерйозно, коли від обіцянок великих економічних дивідендів російське керівництво швидко перейшло до перерахування можливих санкцій, які будуть введені проти України у разі відмови від вступу ", - зазначає експерт.

І тим не менше Україна не відмовляється від розвитку відносин з Росією, адже на неї, за статистикою, припадає більше третини всього зовнішньоторговельного обігу країни. Офіційний Київ пропонує формулу співпраці з Митним союзом, що менш зобов'язує, так звану 3 +1, яка передбачає розвиток співробітництва по конкретних галузях і ринках.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах