Головна
 

Грани.Ру: Посаджена мати

9 серпня 2011, 13:25
0
4

Арешт Юлії Тимошенко ознаменував остаточну поразку української Помаранчевої революції, - пише Ілля Яшин в російському виданні Грани.Ру.

Я прекрасно пам'ятаю київський Майдан пізньої осені 2004 року: сотні тисяч українців, які приїхали з різних місць, мерзли під мокрим снігом і готові були стояти до кінця. Здавалося, треба вистояти ще трохи, не пустити до влади донецьких кримінальників - і Україна стане повноцінною європейською державою. Адже ми в Росії теж все це проходили. Наприкінці 80-х такі ж демократичні півмільйонні демонстрації збиралися в Лужниках, на Манежній площі, в 1991 році у нас теж був свій Майдан. І також здавалося: треба ще трохи потерпіти, вистояти, і Росія назавжди буде демократичною країною. "Свобода нас зустріне радісно біля входу, і брати меч нам віддадуть".

Усе-таки ми з українцями дуже схожі, справжні брати-слов'яни. Щоразу наступаємо на одні й ті ж граблі і набиваємо однакові ґулі. Ми ніколи на практиці не розуміли, що свободу мало завоювати, набагато важче її відстояти. Перемога демократії - це не тільки останній рішучий бій, а й подальша буденна робота з вибудовування демократичних інститутів, громадянського суспільства, механізмів контролю над чиновниками і поліцією. І українцям, і росіянам хотілося все і одразу. На блюдечку з блакитною облямівкою. Хто міг уявити в Москві 1991 року, в момент повалення пам'ятника головному чекістові Дзержинському на Луб'янці, що через якихось 9 років президентом нової Росії стане підполковник КДБ і "лебедине озеро" старичків з ДКНС здасться милим невдалим жартом? Хто в морозному Києві взимку 2005 року, в дні тріумфу "помаранчевих", міг припустити, що "принцеса революції" Юлія Тимошенко через якихось 6 років буде відправлена ​​за ґрати переможеним, здавалося б, Януковичем?

Перемога демократії - це не тільки останній рішучий бій,а й подальша буденна
робота з вибудовування демократичних інститутів,громадянського суспільства,
механізмів контролю над чиновниками і поліцією

Коли в 2010 році Янукович зумів-таки зайняти президентське крісло, це не стало шоком для України. З одного боку, люди явно втомилися від посварених в пух і прах "помаранчевих". З іншого боку, здавалося, що демократичні основи (як тоді говорили, "завоювання помаранчевої революції") для України стали непорушним фундаментом і навіть добре, що влада змінилася так безболісно. Мовляв, і Янукович, коли прийде час, поступиться своєю посадою так же спокійно. Так же спокійно, як залишали вищі посади соціалісти в пострадянських країнах Східної Європи, які ненадовго поверталися у владу в середині 90-х після демократичних перетворень.

Однак Україна віддала перевагу російському сценарію. Янукович скасував конституційну реформу, проведену Ющенком, і повернув собі - як президенту країни - колишні повноваження. Підкрутили гайки в судовій системі. Поступово почали прибирати до рук телеканали. Відправили за ґрати колишнього міністра внутрішніх справ Луценка. І нарешті, Рубікон: арешт лідера опозиції і недавнього суперника чинного президента на виборах Юлії Тимошенко.

Захисники української влади обов'язково обуряться: що ж виходить, опозиціонер може не дотримуватися законів? Звичайних громадян судити можна, а опозиціонерів не можна? Відповідаю: можна судити кого завгодно, у правовій державі неосудних немає. Але Тимошенко відправили за ґрати не за те, що вона когось пограбувала або зґвалтувала (а серед владної еліти України є ті, хто цим ремеслом промишляв у молоді роки). За фактом її судять за той політичний курс, який Тимошенко проводила на посаді прем'єр-міністра, і за ті рішення, які приймала на цій посаді. І тому немає ніяких сумнівів в політичному підґрунті переслідування Тимошенко.

Однак Україна воліла російський сценарій. Янукович скасував конституційну
реформу, проведену Ющенком, і повернув собі - як президенту країни - колишні
повноваження

Зрадила Тимошенко національні інтереси України чи ні - це, загалом-то, повинен вирішувати український народ на виборах. І він свою оцінку колишньому прем'єру поставив: не п'ятірку з плюсом, звичайно, але цілком задовільну оцінку. Зрештою, Тимошенко сьогодні як мінімум другий за популярністю політик країни, чия партія має велику фракцію в парламенті (105 мандатів, більше тільки у Партії регіонів), а сама вона набрала майже половину голосів виборців на президентських виборах, лише трохи поступившись Януковичу. Тимошенко була і залишається найбільш небезпечним конкурентом Януковича і фінансово-промислової групи, яку він представляє. Вони ненавидять одне одного, і переможці зводять рахунки з переможеними на виборах за допомогою державного апарату.

Взагалі рішення про арешт Тимошенко з розряду тих, які змінюють політичну культуру країни. Янукович і його оточення заклали вкрай небезпечну тенденцію. Відтепер кожен колишній керівник держави може опинитися за ґратами і будь-які вибори будуть війною не на життя, а на смерть, чиновники будуть чіплятися за владу зубами, бо цілком реальна альтернатива - тюремна камера. Але ж може так скластися, що якось Тимошенко все-таки стане президентом: історія знає чимало прикладів, коли шлях на вищий щабель влади йшов через тюремні коридори. І Юлія Володимирівна явно не з тих гуманістів, які прощають своїх ворогів. Немає сумнівів, що всій нинішній верхівці Партії регіонів доведеться бігти з країни або сушити сухарі. Тимошенко посадить всіх: і Януковича, і Азарова, і Ахметова, і тих, хто випадково трапиться під гарячу руку.

Зрадила Тимошенко національні інтереси України чи ні -це, загалом-то, повинен
вирішувати український народ на виборах. І він свою оцінку колишньому прем'єру
поставив: не п'ятірку з плюсом,звичайно, але цілком задовільну оцінку

Усе це плачевно в першу чергу для самої України. Радикальна поляризація країни з кожним роком тільки погіршується і загрожує країні розколом.

Коли 2004 року я їхав до Києва, щоб своїми очима побачити помаранчевий Майдан, мені довелося поговорити і в поїзді, і в місті як з прихильниками тодішньої влади, так і з тими, хто симпатизує опозиції. Всіх я запитував: чому ви віддасте перевагу - перемозі вашого кандидата ціною поділу країни або єдність України важливіша? Майже всі були готові на розкол, ніхто не хотів поступатися. І, здається, арешт Тимошенко посилить ситуацію.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах