Головна
 

НГ: Київ бере нездійсненні зобов'язання

20 березня 2012, 10:55
0
3
НГ: Київ бере нездійсненні зобов язання
Фото: Reuters
Статус російської мови став козирем Януковича в переговорах з Москвою

Україна в осяжному майбутньому не змінить вектор зовнішньої політики і не стане членом наддержавних економічних і політичних об'єднань у СНД, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.

Натомість у гуманітарній сфері офіційний Київ готовий до кроків, які будуть позитивно сприйняті в Москві: найближчим часом Верховна Рада прийме закон про дві державні мови, чим максимально підвищить статус російської. Про це напередодні вчорашнього "гостьового" візиту на саміт ЄврАзЕС заявив президент Віктор Янукович.

Український лідер, ще під час президентської передвиборної кампанії пообіцявши підвищити статус російської до рівня другої державної мови, зараз знову згадав про проблему. Він визнав, що раніше в країні були перекоси в мовній політиці. Але з прийняттям анонсованого закону ситуація покращиться.

"У цьому зацікавлена Україна, в цьому зацікавлені люди, в цьому зацікавлене населення, яке розмовляє в основному на двох мовах - українською та російською", - зазначив Янукович ИТАР-ТАСС.

Український лідер, ще під час президентської передвиборної кампанії пообіцявши підвищити статус російської до рівня другої державної мови, зараз знову згадав про проблему.

Паралельно в інтерв'ю телеканалу Росія 24 президент України розповів, що євроінтеграція залишається пріоритетом зовнішньої політики Києва, незважаючи на існуючі проблемні питання в регламенті торгівлі між Україно та ЄС. Що стосується перспективи інтеграції в об'єднання на зразок ЄврАзЕС або Митного союзу, то Янукович прямо заявив, що Київ буде придивлятися. Пом'якшуючи тон заяви, він пояснив, що за час роботи помаранчевої команди України випала з інтеграційних процесів у СНД: "Ми не були учасниками підготовки цих документів, і ми не готові сьогодні сказати, наскільки вони відповідають нашим національним інтересам". Тому Україна дочекається результатів роботи об'єднань у рамках Співдружності, щоб за ними судити про доцільність руху в цьому напрямку, пояснив український президент. Він уточнив, що для інтеграції в економічні й політичні союзи під керівництвом Росії Україні буде потрібно внести зміни в Конституцію, а можливо і провести референдум.

Експерти в Києві вважають, що мовною заявою Янукович підсолодив гірку зовнішньополітичну пілюлю. Керівник центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко пояснив НГ: "Український президент прямо заявив, що про інтеграцію в ЄврАзЕС і Митний союз мова зараз не йде. І зробив це напередодні візиту в Москву, де йому належить нове знайомство з Володимиром Путіним, для якого ідея Євразійського союзу - головна мета нового президентства. Щоб якось компенсувати ситуацію, щоб тільки почати діалог з Путіним, який, як вважають у Києві, тепер буде діяти більш жорстко, Янукович заявив про підвищення статусу російської до рівня державної мови".

Тим самим український лідер випередив можливі нападки, адже як раз вчора глава МЗС РФ і голова опікунської ради Фонду підтримки та захисту прав співвітчизників Сергій Лавров зустрічався з делегацією Всесвітньої координаційної ради співвітчизників. Українські організації співвітчизників все частіше скаржаться на Партію регіонів, яка, прийшовши до влади, забула передвиборні обіцянки про підвищення статусу російської. Взимку в Криму відбулося кілька зустрічей з цієї проблеми, учасники яких зверталися за допомогою до російської влади і вимагали провести референдум в Україні.

Що стосується перспективи інтеграції в об'єднання на зразок ЄврАзЕС або Митного союзу, то Янукович прямо заявив, що Київ буде придивлятися

Згідно з результатами лютневого опитування громадської думки, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, 27% громадян України виступають за дві державні мови - українську та російську; 14% бажають зберегти існуючу ситуацію: українська - державна, а російська - розмовна. Ще 23% уточнили, що потрібно врегулювати юридичну сторону питання, зрівнявши російську мову в правах з мовами інших нацменшин. А 19%, не сперечаючись зі статусом української як єдиної державної, вимагають надати російській статус регіональної там, де проживає переважно російськомовне населення. Соціологи відзначають, що 12% українців виступають за радикальну українізацію, яка передбачає витіснення російської мови. І лише 1% вимагає настільки ж радикальної русифікації.

Соціолог, керівник фонду Демократичні ініціативи Ірина Бекешкіна вважає, що мовне питання для України - дуже складна й політично небезпечна тема. Хоча зазвичай громадяни називають проблему статусу мови у другому десятку найбільш гострих, актуальних і життєво важливих проблем, але спекуляції на цій темі розбурхують суспільство. "Спроба провести референдум про статус другої державної мови породжує ком нових проблем, які ділять суспільство навпіл, загрожують розколом країни", - зазначила експерт. Вона вважає, що чинна влада, як і всі попередники, використовує цю тему в передвиборних цілях, а після виборів прагне скоріше зам'яти небезпечне питання, щоб зберегти в країні стабільність.

Політолог Фесенко допускає, що в заяві Януковича звучали передвиборні мотиви. "Насправді зараз, як і в 2010-му, коли прийшла нова команда влади, ні у Партії регіонів, ні у глави держави практично немає шансів підвищити статус російської до рівня другої державної. Для цього треба було б внести зміни до Конституції: це означає , що конституційна більшість у Верховній Раді - 300 голосів - двічі протягом двох послідовних сесій має підтримати таке рішення. Але пропрезидентська більшість навіть за найбільш нешкідливими питаннями збирає не більше 270 голосів, а щодо статусу російської мови, дуже спірного і складного питання, і стільки не набереться. Та й часу вже не залишилося, до парламентських виборів - одна повноцінна сесія. А після виборів ситуація ускладниться: крім прогнозованого збільшення представництва опозиції у Верховній Раді проти підвищення статусу російської до рівня державного зіграє фактор мажоритарних депутатів, значна частина яких не проголосує "за", щоб не дражнити виборців", - зазначив експерт.

27% громадян України виступають за дві державні мови - українська та російська; 14% бажають зберегти існуючу ситуацію: українська - державна, а російська - розмовна.

Політологи в Києві припускають, що Янукович, говорячи про підготовку законопроекту, мав на увазі не внесений до Верховної Ради закон про надання російській статусу офіційної в регіонах, де більшість населення становлять російськомовні громадяни. Такий же статус місцева влада може надати будь-якій мові, якщо кількість громадян, що становлять нацменшину, в регіоні складає не менше 10%. Ця ініціатива в різних редакціях з 2007 року багато раз надходила до Верховної Ради у вигляді законопроектів. Але документи відправлялися на доопрацювання.

 "В теорії все просто: органи місцевого самоврядування можуть на своїй території підвищити статус хоч російської, хоч кримсько-татарського, хоч гагаузької. Але, підвищивши, зобов'язані будуть навчити всіма регіональними мовами усіх чиновників, вести документообіг на різних мовах, забезпечити доступ до інформації - газети, журнали, телебачення - на різних мовах нацменшин. Це вимагає значних фінансових вливань. В скарбниці зайвих грошей немає. Тому, можливо, вдадуться до хитрощів: нехай місцева влада, що підвищила статус тої чи іншої мови, знайде фінансові ресурси для забезпечення цього статусу. На практиці це означає, що місцева влади буде триматися від проблеми подалі, зберігаючи статус-кво", - вважає політолог Фесенко. На його думку, заява Януковича - це лише політична декларація, спрямована на те, щоб пом'якшити позицію російської влади напередодні складних переговорів про нові газові угоди і про участь України в інтеграційних об'єднаннях в СНД.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів
ТЕГИ: Януковичпереговориросійська моваУкраїна-Росія
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах