Головна
 

НГ: Брюссель і Москва домагаються української руки

6 квітня 2012, 12:37
0
7
НГ: Брюссель і Москва домагаються української руки
Фото: АР
Якщо сьогодні Москва і Київ знаходять спільну мову, то в разі європейського завтра знадобляться досвідчені перекладачі

30 березня Україна і Європейський союз успішно парафували Угоду про асоціацію, над якою сторони разом працювали останні п'ять років. Що це означає для України? І чи зачинилися двері в Україну для Москви і її Митного союзу?, - Пише Антон Барбашин у російській Независимой газете.

Парафування - технічна процедура, що підтверджує раніше досягнуті домовленості. 30 березня підсумки п'ятирічної роботи були закріплені. Більше 3 тис. сторінок були підписані обома сторонами. Відтепер вносити зміни в текст угоди буде неможливо. Тепер піде переклад на всі робочі мови ЄС для подальшої процедури підписання. Варто зазначити, що пункт про гарантії вступу України в ЄС так і не знайшов місця в тексті угоди.

Сама угода складається з двох частин - політичної та економічної. 30 березня відбулося підписання політичної частини угоди, в якій містяться вимоги ЄС про дотримання Україною європейських цінностей, в тому числі верховенства закону, незалежності судової системи, проведення чесних і вільних виборів. Її підписали заступник міністра закордонних справ України Павло Клімкін та виконавчий директор Європейської служби зовнішньої діяльності з питань Росії, Східного партнерства та Західних Балкан Мирослав Лайчак. Проте більш складна економічна частина угоди про зону вільної торгівлі парафована не була. Її будуть підписувати пізніше, в кінці травня. Офіційний Київ дивується, чому раптом економічна частина потребувала більше часу на узгодження, якщо ніяких претензій з приводу змісту з боку ЄС не було.
Пункт про гарантії вступу України в ЄС так і не знайшов місця в тексті угоди.

Однак не варто недооцінювати важливість цього на перший погляд технічного моменту. Незважаючи на складнощі, що виникали між Києвом і Брюсселем через суд і тюремне ув'язнення Юлії Тимошенко, процес інтеграції України в Європу, як виявилося, йде своєю чергою. Євросоюз, звичайно, продовжує критикувати дії президента Януковича, заявляючи про свою принципову позицію у справі Тимошенко. Підтвердженням тому став ряд заяв представників національних законодавчих органів країн ЄС про необхідність вирішення політичних протиріч в Україні для забезпечення успіху процесу ратифікації. Відповідно до статуту ЄС для успішної ратифікації угоди буде потрібно добро від кожного з 27 національних парламентів. І на сьогодні такої підтримки точно немає. Але в Брюсселі розуміють, що залишати Київ без конкретики нескінченно довго неможливо, особливо коли поруч стоїть Москва.

Всім зрозуміло, що Україна має стратегічне значення для успіху нового інтеграційного проекту Росії - Митного союзу - і, можливо, спільного ринку. У Москві з цією думкою, схоже, змирилися і розробляють варіанти заходу, з тим щоб залучити Київ у альтернативний європейському інтеграційний проект. Як би вправно не лавірував Київ між Москвою і Брюсселем останні п'ять років, рано чи пізно доведеться робити вибір. І цей момент, судячи з усього, не за горами.

Пропозиція від Євросоюзу української "нареченою на виданні" отримано. Що ж може запропонувати їй Росія? Хоча парафування угоди серйозно зменшило шанси Москви на успіх, події все ще можуть прийняти інший, більш сприятливий для Москви оборот.

Якщо раптом Брюссель прозріє і побачить порушення тих самих європейських
цінностей, про які сторони вже погодилися, підписання Угоди про асоціацію може
бути поставлено під загрозу

Почнемо з фантастики. Якщо раптом Брюссель прозріє і побачить порушення тих самих європейських цінностей, про які сторони вже погодилися, підписання Угоди про асоціацію може бути поставлено під загрозу. Правда, незрозуміло, чому саме зараз Євросоюз став би проявляти принциповість. Але навіть якщо подібне трапиться, Київ витягне з руки козир у вигляді альтернативного пропозиції від Москви, який швидше за все швидко зніме у Європи напад совісті.

Втім, очікувати прорахунку з боку інших - надійний шлях до власної поразки. З цієї причини не варто виключати того, що Москва в черговий раз піде ва-банк і захоче переглянути ціни на газовий контакт, через який Юлія Тимошенко сьогодні перебуває далеко від Майдану та Хрещатика. З іншого боку, як би Київ не хотів отримувати газ за внутрішньоросійськими цінами, відповідно до Конституції Україна країна не має права вступати в які-небудь об'єднання з наднаціональними регуляторами. Для перегляду цієї позиції потрібно загальнонародний референдум, на якому країна знову, як на виборах 2004 року, може розколотися надвоє. І не важливо, які реальні економічні вигоди нестимуть ті чи інші пропозиції, головним фактором вибору стане саме ідентичність громадян. Захід України - в Євросоюз, схід - до Росії. Швидше за все прийняте рішення на користь однієї зі сторін автоматично закриє всі двері в протилежну. Якщо сьогодні Москва і Київ ще знаходять спільну мову для переговорів, то в разі європейського завтра знадобляться досвідчені перекладачі, щоб зрозуміти один одного. Як уникнути подібного результату, зберегти нормальні відносини Заходу та Сходу і не втратити легітимність в очах половини власного населення? Відповіді на таке питання точно немає ні в Києві, ні в Москві, ні тим більше в Брюсселі.

У кожному разі в битві за Україну Брюссель свій хід зробив. Наступний - за Москвою.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів.
ТЕГИ: Митний союзУкраїна-ЄСєвроінтеграціяУкраїна-Росія
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах