Головна
 

НГ: Недержавний рівень

21 травня 2012, 09:02
0
3
НГ: Недержавний рівень
Фото: AP
Соратники Януковича роблять чергову спробу підвищити статус російської мови

Цього тижня Партія регіонів у Верховній Раді має намір затвердити в першому читанні закон, що підвищує статус російської мови, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.

Про це НГ заявив депутат Михайло Чечетов. За його словами, соратники президента мають зломити опір опозиції. Однак, як з'ясувалося, проти закону в його нинішній редакції виступають також деякі союзники регіоналів.

Теза про надання російській статусу другої державної мови в Україні стала однією з основних у передвиборній кампанії Віктора Януковича. Однак, прийшовши до влади, нова президентська команда оголосила, що не може реалізувати цей пункт програми. Оскільки це вимагає внесення змін до Конституції, що передбачає проведення всеукраїнського референдуму і згоди двох третин депутатського корпусу. Пропрезидентські фракції не мають конституційної більшості голосів у Верховній Раді, а тому спробували піти іншим шляхом.

У 2010 році був зареєстрований законопроект Про мови в Україні, що передбачав надання російській статусу регіональної мови в місцях, де не менше 10% жителів становлять російськомовні громадяни. Але формулювання документа викликали різку критику Венеціанської комісії, яка дійшла висновку, що автори, прикриваючись Європейською хартією про мови нацменшин, перекрутили її суть. Сенс хартії в тому, щоб захистити регіональні мови та мови нацменшин, а українські депутати спробували підвищити офіційний статус мови, якій в Україні не загрожує зникнення, за рахунок звуження сфер застосування державної мови. Такими були в загальних рисах висновки європейських експертів.

Теза про надання російській статусу другої державної мови в Україні стала однією
з основних у передвиборній кампанії Віктора Януковича

Через два роки члени правлячої партії допрацювали старий законопроект і зареєстрували його під новою назвою - Про основи державної мовної політики. Мова йде про те, що в місцях, де російську називають рідною мовою більше 10% населення, місцеві органи влади мають право зрівняти її в правах з державною українською. Щоправда, виникла невелика проблема: останній перепис населення, який передбачав відповідь на питання про рідну мову, в Україні проводився в 2001 році, а наступний запланований на 2013 рік. Тому навіть якщо депутати приймуть закон, його реалізацію, можливо, доведеться відкласти на кілька років.

Є й інші складнощі. Депутат, який входить до складу пропрезидентської більшості, неофіційно сказав НГ, що законопроект взагалі неможливо реалізувати. "У пояснювальній записці сказано, що це не потребує ніяких додаткових витрат держбюджету. А як без витрат перекласти діловодство, судову систему, освітні програми, всю сферу адміністративних послуг як мінімум двома мовами? Як мінімум, тому що в законопроекті зазначено півтора десятка мов, які, як і російська, отримають статус регіональних, - читаємо: білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська, румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська та кримчацька. В деяких областях буде по дві-три регіональні мови. І кожен держслужбовець зобов'язаний буде володіти всіма. Багато у нас знайдеться таких поліглотів? Або перетворимо систему державного управління в мовні курси? А на що перетвориться документообіг?".

У пояснювальній записці сказано, що це не потребує ніяких додаткових витрат
держбюджету. А як без витрат перекласти діловодство, судову систему, освітні
програми, всю сферу адміністративних послуг як мінімум двома мовами?

Голова українського парламенту Володимир Литвин теж обережно ставиться до законопроекту. Днями він нагадав, що Венеціанська комісія вимагає від України захистити мови нацменшин: "Але в той же час вони рекомендують не робити це за рахунок української мови". Член парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Олена Бондаренко з цього приводу заявила, що в новому законопроекті "враховані практично 90% зауважень, висловлених представниками Венеціанської комісії", і додала: "Коли говорять про захист українського, чомусь забувають, що у російськомовних українців теж є права і їх теж потрібно захищати. Що стосується захисту української мови, необхідно подивитися, яким чином наші політичні опоненти, перебуваючи при владі, намагалися її "захистити": заборонами, квотуванням, обмеженням, насильним переведенням російськомовних шкіл на україномовне навчання без права вибору".

Один з авторів законопроекту, депутат Вадим Колесніченко вважає, що документ - це тільки крок у виконанні міжнародних зобов'язань України, взятих в момент приєднання до Європейської мовної хартії. Ніхто не скасовував передвиборних обіцянок Партії регіонів про підвищення статусу російської, але зараз мова йде не про це, оскільки у команди Януковича немає достатньої кількості однодумців у парламенті, щоб реалізувати обіцянки.

Політолог Володимир Фесенко сказав НГ, що питання підвищення статусу російської вже багато років традиційно використовується різними українськими політиками як передвиборний козир. "Але якщо раніше ставка робилася в основному на зовнішній фактор, на те, щоб, якщо завгодно, задобрити Росію, то зараз окремі члени Партії регіонів орієнтуються на внутрішнього користувача - ту частину своїх виборців у східних і південних областях України, які за два роки правління Януковича розчарувалися в своєму колишньому виборі", - сказав він. Разом з тим політолог відзначив небезпечну для правлячої партії ситуацію, яка буде створена в разі затвердження законопроекту: право приймати рішення і нести відповідальність за його виконання переноситься на місцевий рівень - тобто органи влади в кожному місті, районі, області повинні будуть проголосувати за введення другої , а подекуди третьої і четвертої регіональних мов, а потім знайти кошти для того, щоб забезпечити виконання свого рішення. "Перед місцевими органами влади гостро постане питання: чи направляти кошти, надлишку яких не спостерігається, на виконання нових соціальних ініціатив президента, чи то - на реалізацію мовних ідей правлячої партії. Складна дилема, погодьтеся".

Якщо раніше ставка робилася в основному на зовнішній фактор, на те, щоб, якщо
завгодно, задобрити Росію, то зараз окремі члени Партії регіонів орієнтуються на
внутрішнього користувача - ту частину своїх виборців у східних і південних
областях України, які за два роки правління Януковича розчарувалися в своєму
колишньому виборі

Соціологи стверджують, що більшість рядових українців вже прийняли для себе рішення, що важливіше: за даними соцопитувань, у першу десятку найважливіших проблем, вирішення яких громадяни чекають від влади, входять соціальні й економічні питання - рівень життя, робочі місця, ціни, пенсійна реформа, доступність медичних послуг і здобуття освіти. Що стосується проблеми статусу російської мови, то дані Інституту соціології НАН України, який вже 20 років проводить спеціальний моніторинг громадської думки, свідчать про поступову зміну настроїв. Якщо в 1995 році 52% українців виступали за надання російській мові офіційного статусу, то в 2011 році прихильників підвищення статусу російської було 41,6%. Оприлюднені днями дані дослідження, проведеного компанією Research&Branding Group, дещо відрізняються: 47% українців вважають, що в Україні має бути дві державні мови - російська та українська; а 46% виступають проти другої державної.

У такій ситуації спроба змінити статус-кво може обернутися новим розколом і черговим протистоянням у суспільстві. Днями в Києві відбулися акції протесту противників підвищення статусу російської. На цей тиждень готуються акції тих, хто підтримує ініціативу Партії регіонів.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів

ТЕГИ: Партія регіонівросійська мова
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах