Головна
 

МН: Російська як рідна

28 травня 2012, 10:43
0
5
МН: Російська як рідна
Фото: Таїсія Стеценко/Корреспондент.net
Новий закон про мови може поставити хрест на політиці українізації

В Україні розпалюються пристрасті навколо мовного питання. Кульмінацією стала жорстока бійка у парламенті 24 травня через спроби прийняти закон про основи мовної політики, який суттєво розширить права російської мови, - пише Вікторія Кузьміна у російському виданні Московский новости.

Підґрунтя даних подій передвиборне - правляча Партія регіонів, яка кожну виборчу кампанію обіцяє статус другої державної російській мові, розраховує за допомогою цього закону мобілізувати свій електорат, який живе переважно на південному сході. Тим більше що інших козирів у влади особливо немає - в економіці справи кепські, корупція процвітає, відносини з ЄС та Росією натягнуті. Водночас наслідки прийняття цього закону вийдуть далеко за рамки передвиборчих технологій - на політиці українізації буде поставлений хрест і Україна остаточно закріпиться у статусі переважно російськомовної держави.

Битва за мову у Верховній Раді минулого четверга була у прямому сенсі слова кривавою: в хід пішли кулаки, ноги, стільці та пляшки з мінералкою. Одному з депутатів-бютівців розбили голову. Опозиціонери таки зірвали голосування, але регіонали запевняють: законопроект приймуть на наступному пленарному тижні, 5-8 червня, і для цього є достатня кількість голосів.

Наслідки прийняття цього закону вийдуть далеко за рамки передвиборчих технологій
- на політиці українізації буде поставлений хрест і Україна остаточно закріпиться у статусі переважно російськомовної держави

Опозиція звинувачує регіоналів у тому, що вони вносять законопроект виключно заради передвиборного піару. "Влада завалила економіку і тепер хоче заробити кілька балів на мовному питанні", - говорить опозиційний нардеп Андрій Парубій, один з активних учасників парламентської бійки. Його колега по опозиції Олесь Доній журиться, що після прийняття законопроекту українська мова стане мовою села, а в містах все буде російською. Проти законопроекту про мови виступила із в'язниці опозиційний лідер Юлія Тимошенко, назвавши його "злочином проти України".

Самі регіонали заявляють, що вони виконують свої передвиборчі обіцянки, а закон втілює в життя європейські демократичні мовні норми. "Всі українці повинні себе комфортно почувати у своїй державі", - говорить нардеп від Партії регіонів Володимир Зубанов.

Втім, передвиборний момент очевидний. Партія регіонів має мало шансів отримати голоси жителів Західної та Центральної України, тому єдиний вихід - мобілізувати свого виборця на південному сході, який за останній час ґрунтовно розчарувався у владі. Розширення прав російської мови - досить зрозумілий для цього хід.

Заодно є можливість показати російськомовному населенню, що за опозиціонерів не можна голосувати, тому що вони націоналісти. "Ось справжнє обличчя і повадки так званих демократів, звірячий оскал агресивного націоналізму", - сказано в заяві Партії регіонів з приводу подій 24 травня у парламенті. У свою чергу опозиція, яка зараз вирішує схоже завдання мобілізації електорату на заході та у центрі країни, природно, із задоволенням протестує проти "антиукраїнського" закону.

Партія регіонів має мало шансів отримати голоси жителів Західної та Центральної України, тому єдиний вихід -мобілізувати свого виборця на південному сході, який
за останній час ґрунтовно розчарувався у владі. Розширення прав російської мови - досить зрозумілий для цього хід.

Таким чином, передвиборна кампанія знову вибудовується по лінії протистояння "схід-захід", що вигідно владі, яка намагається відвести на другий план обговорення проблем в економіці та низького рівня життя населення.

Щоправда, серед експертів є сумніви, що це вдасться. "Закон, швидше за все, приймуть найближчим часом, - заявляє політолог Вадим Карасьов. - Але для людей все-таки важливіше вирішення соціально-економічних проблем. Тому я не впевнений, що мовна тема додасть багато балів регіоналам, якщо не буде якихось зрушень в економіці та соціальній сфері".

Водночас, якщо відкинути передвиборчий аспект, то закон дійсно важливий. Він ставить крапку і фактично визнає провал політики українізації, яка з більшою чи меншою наполегливістю проводилася владою починаючи від 1991 року. Незважаючи на всі старання держави, позиції української мови за останні 20 років суттєво не зміцнилися. За даними опитувань, у побуті українською мовою користується трохи більше 40% населення, російською мовою - трохи менше 40%. Решта користується обома мовами. Але потрібно розуміти, що такий відсоток україномовних вийшов за рахунок села (де живе 30% населення) і за рахунок Західної України. Решта країна говорить російською, і всі старання влади привчити населення до "державної мови" пішли прахом. Наприклад, сферу освіти вже давно перевели на українську мову (на весь переважно російськомовний Київ лише вісім російських шкіл із 400), але молодь у містах як говорила російською, так і говорить, лише пише з помилками. Багато в чому це пояснюється впливом процесів глобалізації - у сфері інтернету та масової культури домінування російськомовної продукції тотальне і перекрити до неї доступ у XXI столітті українська держава вже не має змоги.

Я не впевнений, що мовна тема додасть багато балів регіоналам, якщо не буде якихось зрушень в економіці та соціальній сфері

У цих умовах політика українізації втрачає реальний сенс (а є лише дратівливим фактором) і обговорюваний нині законопроект просто юридично фіксує статус-кво, що вже склався, знімаючи введені державою обмеження на вільний вибір мови.

За законопроектом російська мова буде використовуватися нарівні з українською у російськомовних регіонах України, а їх у країні більше половини (там, де російську вважають рідною не менше 10% населення). Батьки самі зможуть вибирати, якою мовою навчатися їхнім дітям у школах та вузах. Крім того, російською зможуть повністю вести мовлення приватні телеканали та радіостанції, знімаються обмеження на використання мови Пушкіна під час дублювання фільмів у кінотеатрах та у рекламі. У паспорті ім'я та прізвище рідною мовою дозволять писати в українській транскрипції (наприклад, Владімір замість Володимир). Причому українська залишається обов'язковою у державних та силових структурах, а також у державних ЗМІ, а всі українці зобов'язані її вивчати.

Щодо політичних наслідків прийняття цього законопроекту існує дві діаметрально протилежні точки зору. Опозиція вважає, що законопроект закріпить розкол країни і він на руку Росії. "Закон про мови розколе суспільство, стравить українців між собою та знищить українську мову. А ще це робиться на догоду Росії", - заявляє Андрій Парубій. Вадим Карасьов також говорить про вплив російського фактора: "Влада хоче розвіяти всі сумніви  у тому, з ким вона готова дружити. Показати: ми проросійські, російська мова для нас святе. Мета - розрядити нинішні напружені відносини з Росією і домогтися прихильності господаря Кремля та майбутньої Євразії".

Якщо передвиборна кампанія буде вестися по лінії "схід проти заходу; Партія регіонів проти націоналістів", то для повноти картини регіоналам потрібно буде
пред'явити виборцеві хоч якісь зрушення щодо поліпшення відносин із Росією

Водночас є й інша думка: розширення прав російської мови зміцнить єдність України, перетворивши російськомовне населення на союзників української державності і зробивши його менш сприйнятливим до ідей союзу з Росією. "Прийняття закону про мови не посилить розкол країни, а, навпаки, його вилікує, - вважає заступник голови Одеської облради Олексій Гончаренко. - Якщо ніхто нікому не буде нав'язувати мову, не буде і теми для невдоволення і ґрунту для розколу. Російськомовне населення, чиї права нарешті будуть поважати, зможе відчути себе справжніми патріотами своєї країни. А з приводу того, що закон приймається на догоду Росії, - це дурниці. Всі розуміють, що зараз не ті часи, коли російську мову можна обміняти на знижку на газ".

"У влади з'явився реальний шанс змінити країну, - пише у своєму блозі відомий публіцист Михайло Дубинянський. - Саме час перекреслити знак рівності між російськомовним населенням та проросійськими настроями, між патріотизмом та етнокультурною ідентичністю. Житель південного сходу може бути абсолютно байдужий до вишиванок і Кобзаря - це не страшно. Головне, щоб він відчував себе громадянином України, а не підданим сусідньої держави".

З іншого боку, якщо передвиборна кампанія буде вестися по лінії "схід проти заходу; Партія регіонів проти націоналістів", то для повноти картини регіоналам потрібно буде пред'явити виборцеві хоч якісь зрушення щодо поліпшення відносин із Росією. А це виглядає поки що малореальним без приєднання Києва до інтеграційних процесів у Євразії.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

ТЕГИ: вибориПартія регіонівукраїнська моваросійська моваУкраїна-Росія
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах