Головна
 

НГ: Велика Румунія може обійтися без Придністров'я

30 травня 2012, 09:48
0
27
НГ: Велика Румунія може обійтися без Придністров я
Фото: Прес-служба Президента
Бухарест намагається залучити Київ до свого стратегічного плану

Румунія, що вважалася раніше найпроблемнішим сусідом України, останнім часом різко активізувала зусилля зі зближення із Києвом, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.

Пропонуючи свої послуги в якості другого після Варшави адвоката України в Євросоюзі, Бухарест переслідує власні цілі, пов'язані з майбутнім Молдови. Нове партнерство приховує ризики ускладнення українсько-російських відносин, побоюються в Києві.

Проблеми між Україною і Румунією загострилися в період із 2004 по 2009 рік, коли Міжнародний суд ООН розглядав позов про приналежність острова Зміїний у Чорному морі. Тоді румунська сторона виграла процес, отримавши бажану лінію розмежування континентального шельфу, багатого на копалини.

А вже в 2010 році натякнула на свої права на острів Майкан, від приналежності якого залежить контроль над судноплавством на Дунаї. Одночасно розгоралося безліч скандалів, пов'язаних із масовою видачею румунських паспортів жителям українських Чернівецької та частини Одеської областей, території яких колись входили до складу Румунії. Крім того, в обох сторін були претензії один до одного у зв'язку з утиском прав національних меншин.

Пропонуючи свої послуги в якості другого після Варшави адвоката України в Євросоюзі, Бухарест переслідує власні цілі, пов'язані із майбутнім Молдови

Деяке потепління в українсько-румунських відносинах намітилося в листопаді минулого року після переговорів міністрів закордонних справ Костянтина Грищенка і Теодора Баконскі. "Румунія - прихильник недоторканності кордонів держав. У нас немає ніяких претензій щодо територіальної цілісності інших країн", - вперше чітко заявив румунський гість у Києві. Змінена позиція Бухареста підтвердилася і під час травневого саміту НАТО в Чикаго: президент Румунії Траян Бесеску став одним із трьох лідерів, що погодився поспілкуватися з Віктором Януковичем. Глави держав домовилися активізувати діалог. Найближчим часом Бесеску планує прибути до Києва з візитом, який буде організований на найвищому дипломатичному рівні, в статусі офіційного. Потім Янукович збирається до Бухаресту.

Готуючись до зустрічі президентів, румунська влада минулого тижня запросила в гості велику групу українських політологів та економістів. Один з учасників зустрічі, керівник центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко розповів НГ, що громадський форум, організацію якого профінансували структури ООН, а не румунська сторона, мав на меті налагодити діалог між аналітиками і народами двох країн. Але при цьому Бухарест майже не приховує, що переслідує власні політичні цілі. "Румунія пропонує свої послуги в якості другого після Польщі адвоката України в ЄС. Очевидно, що це робиться в контексті зусиль з євроінтеграції Молдови", - сказав експерт. Він пояснив, що охолодження відносин між Києвом і Брюсселем загрожує не тільки провалом плану євроінтеграції Молдови - подібно до того, як в 2008 році Грузія не змогла зблизитися з НАТО через те, що Україна отримала відмову в підписанні Плану із отримання членства в НАТО, - а й зміною зовнішньополітичного курсу з посиленням ролі Москви на пострадянському просторі. "Румуни зараз намагаються випередити негативний варіант розвитку подій. Не думаю, що Бухарест виношує антиросійські плани. Та й українське керівництво, зрозуміло, не ризикне брати участь у будь-яких проектах, що мають хоч найменшу антиросійську спрямованість", - упевнений Фесенко.

Охолодження відносин між Києвом і Брюсселем загрожує не тільки провалом плану євроінтеграції Молдови - подібно до того, як у 2008 році Грузія не змогла зблизитися з НАТО через те, що Україна отримала відмову в підписанні Плану із отримання членства в НАТО, - а й зміною зовнішньополітичного курсу із посиленням ролі Москви на пострадянському просторі

Ще один учасник бухарестського форуму, експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук зауважив, що румунські чиновники, які брали участь у зустрічі, запропонували на розгляд українських гостей ряд привабливих, хоча і складно реалізованих економічних проектів. "Мова йшла про можливості поставок газу з Румунії до України, в мінімальних, правда, обсягах - до мільярда кубометрів. І про зберігання такого ж обсягу газу в українських сховищах. Про можливе в перспективі збільшення обсягів транзиту газу і обсягів купівлі Румунією української електроенергії. Про можливості співпраці у спорудженні атомних блоків на румунській території і в проектах з видобутку сланцевого газу в Україні ", - перерахував експерт. Він зазначив, що всі озвучені проекти мають один недолік: виглядають привабливо, але реалізуються складно, довго і з незрозумілим економічним ефектом. Поки це тільки політичні декларації, як і заявлені наміри вирішити накопичені в двосторонніх відносинах гуманітарні проблеми.

Керівник Центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук вважає, що Київ можуть просто обдурити: "Бухарест аж ніяк не відмовився від стратегічного плану із відтворення Великої Румунії. Вони просто перестали робити заяви, які дратують українську владу. Перейшли до тактики поетапної реалізації сценарію: спочатку підтягнути Придністров'я до Молдавії, а потім об'єднану Молдову включити до складу Румунії. Але справа в тому, що Придністров'я орієнтується на Росію, тому Румунії і знадобився такий союзник, як Україна. І момент для активізації дипломатичних зусиль обраний більш ніж вдало: розрахунок робиться на те, що Янукович і його соратники, які опинилися в умовах м'яких зовнішньополітичної ізоляції, будуть хапатися за будь-яку простягнуту з-за кордону руку ". Тимчук вважає, що небезпека ситуації проявиться пізніше і може вилитися в різке погіршення українсько-російських відносин: "А вже після цього Бухарест, остаточно загнавши українську владу в кут, зможе знову заявити про свої територіальні претензії і в Одеській області, і в Західній Україні" .

Румунія могла відмовитися від планів приєднати до себе Молдову наскоком, але не відмовилася від них зовсім

У тому, що Румунія виношує плани, які настільки складно реалізуються, засумнівався експерт Інституту української політики Олексій Полтораков. "Потрібно враховувати, що не тільки в України, а й у Молдавії з Румунією не безхмарні стосунки. Про проекти Великої Румунії говорити дуже і дуже рано. Швидше за все Бухарест активізував дипломатичну діяльність, переслідуючи свої цілі в Євросоюзі. Наприклад, Польща, ставши єдиним членом ЄС, постійно контактуючи з такими складними країнами Східної Європи, як Білорусь чи Україна, дуже підвищила свій авторитет в країнах Старої Європи. Можливо, Румунія хоче піти тим самим шляхом, щоб посилити свій вплив у ЄС. Як говорить китайське прислів'я, в сутичці двох тигрів завжди виграє третій, що сидить на дереві ", - зауважив експерт НГ.

Член комітету Верховної Ради закордонних справ Тарас Чорновіл вважає, що Румунія могла відмовитися від планів приєднати до себе Молдову наскоком, але не відмовилася від них зовсім. Він допустив, що стратегія змінилася: Бухарест перестав сподіватися на можливість швидкого возз'єднання Придністров'я з Молдовою, а без цього навряд чи можна говорити і про євроінтеграцію, і про подальші гіпотетичні плани зі злиття. "З недавніх пір румунські спецслужби стали вести дуже дивну на перший погляд діяльність у Придністров'ї - вони фактично нацьковують місцевих жителів на Кишинів, підштовхуючи їх до орієнтації на зближення з Росією. Це можна розцінити як підігрівання сепаратистських настроїв з метою вирішити давній конфлікт остаточним розколом. Можливо , не сподіваючись приручити і адаптувати Придністров'я, румуни вирішили розрубати цей гордіїв вузол, щоб скоріше зайнятися Молдовою? " Україні, для якої Крим поки залишається складною територією, важливо не допустити помилок, прийнявши правила чужої гри, вважає депутат.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах