Головна
 

Огонек: Життя на шпагаті

11 березня 2013, 10:50
0
3
Янукович - Саміт Україна-ЄС
Фото: Прес-служба Президента
"Москва Київ без бою не здасть"

Минулого тижня президент України відвідав Москву, а до цього побував у Брюсселі. Валерій Калниш у російському журналі Огонек спробував розібратися в човниковій дипломатії сусідів

"Україна будує незалежну, демократичну державу. Відступати від цього шляху ми не хочемо: Стратегія (України. - О) інтеграції в Європу, в Європейський союз. Ми знаємо, що шлях буде довгим. Але головне для нас - отримати сигнал, адже стукати в зачинені двері не дуже перспективно. Зараз на порядку денному в Україні - прискорення економічних реформ, і прискорення радикальне, щоб вести переговори про нашу інтеграцію". Це слова українського президента. Але не Віктора Януковича, який за останні два тижні встиг відвідати Брюссель, де взяв участь у саміті Україна - ЄС, і Москву, де поспілкувався з Володимиром Путіним. Це слова президента Леоніда Кучми, сказані ним у грудні 1999 року, під час його закордонного турне, яке відбулося після повторного обрання главою держави. Через 14 років ситуація у зовнішній політиці України практично не змінилася - Київ запевняє Захід у тому, що туди прагне, Захід вислуховує і ставить все нові завдання. Тим часом Росія без зайвого шуму намагається залучити Україну до себе - залишивши осторонь розмови про демократію, Москва як аргумент переконання використовує економічні важелі.

По стійці смирно

Третю річницю свого президентства Віктор Янукович відзначив у Брюсселі, де відбувся XVI саміт Україна - ЄС. Вирушив Янукович в столицю ЄС з непростим багажем - лідери опозиції продовжують перебувати в ув'язненні, економіка країни за підсумками року показала зростання в 1 відсоток, домовленість із МВФ про продовження фінансування не досягнута, а такі структури, як Human Rights Watch, у своїх звітах навперебій повідомляють про згортання на Україні демократичних свобод. Але, навіть незважаючи на це, результат саміту виявився для Києва досить прийнятним. "У нас є історична можливість зробити ривок у відносинах Україна - ЄС шляхом підписання Угоди про асоціацію, включаючи глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі, - заявив на підсумковій прес-конференції президент Європейської ради Герман ван Ромпей. - Певні кроки вже були зроблені, однак нам потрібно побачити більший прогрес".

Тим часом більшості українців немає діла до зовнішньополітичної парадигми: прихильників вступу до ЄС приблизно стільки ж, скільки й тих, хто стоїть за інтеграцію України в Митний союз (МС), головну роль в якому грає Росія. Такий баланс обумовлює і характер зовнішньої політики України, і тільки ледачі експерти не помітили, що Київ перебуває на шпагаті, намагаючись розірватися між Брюсселем і Москвою.

Прихильників вступу до ЄС приблизно стільки ж, скільки й тих, хто стоїть за
інтеграцію України в Митний союз (МС)


- Президент Янукович досягає надзвичайно високого рівня в політичній еквілібристиці. Не можна сказати, що він відмовляється від безальтернативності європейського вибору, - міркує директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський. - Але при цьому ми чуємо про формат спостерігача в Митному союзі (йдеться про прес-конференцію президента України, що відбулася 1 березня. - О). Я, можливо, помиляюся, але, наскільки мені відомо, такого формату МС не передбачає. Це говорить про те, що від напрямку пошуку комфортного варіанти відносин з Митним союзом Янукович не відмовляється.

І це дійсно так. Важко не брати до уваги той факт, що за 2012 рівень товарообігу України і країн МС, згідно з підрахунками Віктора Януковича, склав 63 млрд доларів, а з країнами ЄС - близько 50 млрд. Тому коливному вектору надано статус національної позиції, оскільки, як заявив президент України, втрачати що-небудь ми не маємо жодного права.

При цьому треба пам'ятати: й у Росії, й у ЄС є свій набір цілей, яких вони домагаються від України.

Нахил вправо

Почнемо з Євросоюзу. Брюсселю, у кожному разі офіційно, від Києва потрібно виконання всього трьох речей. По-перше, відмовитися від вибіркового правосуддя, по-друге, усунути проблеми в системі виборів, по-третє, реалізувати заявлений самою ж Україною курс реформ. Взамін цього ЄС готовий підписати договір про асоціацію, який спростить доступ українських товарів та послуг на європейський ринок і скасує візи для українських громадян. За формулюванням "вибіркове правосуддя" ховаються справи двох (раніше трьох) українських політиків: екс-прем'єра Юлії Тимошенко і колишнього глави МВС Юрія Луценка. Третім був колишній в.о. міністра оборони Валерій Іващенко, але в цьому році він отримав політичний притулок у Данії, куди, якщо вірити джерелам, потрапив через Москву. В ідеалі ЄС хотів би, щоб Тимошенко і Луценко вийшли на свободу. На практиці вони не можуть вимагати цього від президента Януковича, який всіма своїми заявами дає зрозуміти, що він до справ цих не причетний і сам страждає від того, що через кримінальне переслідування лідерів опозиції погіршується міжнародний імідж. Але ось парадокс. Вартувало президенту під час телевізійного ефіру сказати: "Я б прибрав ці камери (відеокамери в палаті Юлії Тимошенко в харківській лікарні. - О), щоб вони не дратували нікого. Якщо мене чують ці працівники, я б дуже хотів, щоб вони це зробили" , - р-раз - і в той же день камер не стало.

Партія регіонів, почесним лідером якої є Віктор Янукович, намагається, з одного
боку, збільшити свою присутність у Раді, з іншого - зменшити кількість депутатів від опозиції, яким на регіональному рівні агітувати за себе було б важче


Другий пункт стосується виборів. ЄС наполягає, щоб в Україні був прийнятий Виборчий кодекс - уніфікований звід правил проведення всіх, починаючи з місцевих і закінчуючи президентськими, виборів у країні. Вимога не тільки здорова, але і вкрай необхідна. В українських парламентаріїв є погана звичка - за кілька місяців до виборів вони змінюють правила обрання депутатів. Останній раз це відбулося в минулому році, коли вони різко усвідомили необхідність введення змішаної системи виборів, за якої 225 депутатів обиралися за партійними списками і 225 - у мажоритарних округах. Тоді багато експертів зійшлися на думці, що таким чином Партія регіонів, почесним лідером якої є Віктор Янукович, намагається, з одного боку, збільшити свою присутність у Раді, з іншого - зменшити число депутатів від опозиції, яким на регіональному рівні агітувати за себе було б важче. Піди переконай у якомусь селі, що "опозиція - це добро", коли "зла влада" може під вибори і дорогу провести, і лікарню ліками забезпечити.

Третій пункт - реалізація реформ. Джерела в ЄС стверджують, що готові поставити "залік" по цьому пункту, навіть якщо реформи тільки почнуться. Але для Києва і тут все не просто - реформи "кусаються". Скажімо, Україна повинна домовитися з МВФ, але поки це не виходить, оскільки головна вимога фонду - встановлення економічно обґрунтованих цін на газ для населення. Але підвищення цін на газ, хоч за рік, хоч за два роки до виборів - вірна електоральна смерть.
Завдання, поставлені ЄС, здійсненні, особливо якщо усвідомити, що на кону.
Йдеться насамперед про скасування віз


Завдання, поставлені ЄС, здійсненні, особливо якщо усвідомити, що на кону. Йдеться насамперед про скасування віз. За часів Віктора Ющенка Україна скасувала візовий режим для країн ЄС і США. У відповідь Київ сподівався, що західні держави вчинять так само, але цього не сталося. ЄС побоюється, і, треба визнати, небезпідставно, що з України в Європу хлине потік мігрантів, частина з яких виявиться жителями колишніх радянських республік. Поки європейці готові говорити про лібералізацію візового режиму для трьох категорій: студентів, науковців і бізнесменів, що теж немало. Прихильники більш тісної співпраці з ЄС зазначають ще один важливий аспект - зближення з Євросоюзом рано чи пізно закінчиться тим, що стандарти не тільки матеріального життя, але і традиції, правила, свободи стануть частиною самої України. "Євросоюз для нас важливий з точки зору цінностей, - впевнений народний депутат, колишній голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко (фракція УДАР Віталія Кличка). - Ми за те, щоб промисловість України одержала нові ринки збуту. ЄС та інтеграція туди означає для нас і отримання пільгових умов для виходу наших товарів на європейські ринки".

Озирання вліво

"Це політичний вибір самої України. І ми, безумовно, будемо ставитися з повагою до будь вибору", - це слова Володимира Путіна, сказані ним перед самим початком закритих переговорів з Віктором Януковичем у Завидово минулого тижня. Вступ до Митного союзу. Ось те, чого хоче Росія від України, навіть якщо вголос мовиться про те, що Москва прийме будь-який вибір Києва.

Немає сумнівів: наблизивши до себе Україну, Росія зробить величезний ривок. З Києва навіть здається, що заради цього Москва готова піти на безпрецедентні кроки, найпростішим з яких стане врегулювання вартості газу та оплата його по "братньому" тарифу, скажімо, не вище 250 доларів за тисячу кубометрів. Взагалі, наближення України важко переоцінити, враховуючи глибокі історичні корені, спільну історію, війни, перемоги й поразки і, чого вже тут, мову. Україна в МС - це також додатковий ринок збуту продукції, на Заході не затребуваний. Це нова західна межа, це податкові надходження і робочі місця, спільність культур і церкви. Це розуміють і в Брюсселі. "Одна країна не може одночасно бути членом Митного союзу та мати зону вільної торгівлі з Євросоюзом", - заявив за підсумками саміту Україна - ЄС голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу. Так що не буде перебільшенням сказати, що зараз між Заходом і Сходом розгорнулася боротьба за Україну. І це прекрасно розуміють у Києві. "Україні властиво і вигідно зараз бути посередині - політично і почасти економічно", - вважає директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.
Наближення України важко переоцінити, враховуючи глибокі історичні корені,
спільну історію, війни, перемоги й поразки і, чого вже тут, мову.


У разі якщо план А - прилучення до МС - не реалізується, то у Росії, напевно, є план Б. Його складовою може виявитися відмова від ідеї зниження ціни на газ, активізація будівництва обхідних газопроводів, вихід з авіаційних проектів, таких як Ан-70 або Ан-148, поновлення заборони на ввезення молочної продукції. Важелів багато, і вони абсолютно реальні, на відміну від обіцянок ЄС - втратити завжди болючіше, ніж недоотримати.

Всім очевидно: Москва Київ без бою не здасть. Більш того, інтеграція між державами зараз відбувається активніше, ніж коли-небудь. Так, про неї не говорять привселюдно. Але придивіться: майже синхронно в столицях заговорили про боротьбу з пияцтвом на дорогах і необхідність введення заборони на використання готівки при оплаті дорогих покупок. У Києві і Москві (або навпаки) почали серйозно приділяти увагу правам усиновлених дітей, виганяти з парламентів неугодних депутатів, у яких знаходять власність за кордоном (Росія) або викривають у суміщенні посад (Україна). У Росії, слідом за Україною, пропонують запровадити змішану виборчу систему і відмовитися від партійних блоків на виборах. У Києві деякі пильні експерти вже турбуються: тут можна зайти дуже далеко, аж до появи спільної держави без оголошення її такою...

Ситуація у нинішній українській владі дійсно непроста: треба одночасно на двох фронтах дотримати інтересів, не втратити обличчя, отримати вигоду. А ще спробувати задовольнити якщо не всіх, то хоча б більшість усередині однієї - своєї - країни. Чи можливо це?

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів
СПЕЦТЕМА: Україна-Росія: газове питанняПереговори про асоціацію між Україною та ЄС
ТЕГИ: ЯнуковичМитний союзєвроінтеграціяУкраїна-Росія
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах