Головна
 

Огонек: На свободу - з чим?

15 квітня 2013, 10:14
0
7
Луценко - Янукович помилував Луценко - Огонек: На свободу - з чим?
Фото: Reuters
Зараз від Юрія Луценка чекають полум'яних промов

Президент України Віктор Янукович помилував колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Чому помилував і що тепер буде робити зі свободою один із найвідоміших політичних в'язнів країни, з'ясовував Валерій Калниш у російському журналі Огонек.

Віктор Янукович любить робити красиві жести. Свої рішення він звіряє з церковним календарем, тим самим намагаючись надати їм символізму. Так, у 2009 році, у день Святої Трійці (неділя, 5 червня), Янукович, помолившись у Києво-Печерській лаврі, заявив, що він і його, тоді ще опозиційна Партія регіонів відмовляються від створення широкої коаліції з тоді ще провладним Блоком Юлії Тимошенко. Віктор Янукович не погодився з тим, що процедуру обрання президента треба змінювати - замість прямих виборів глави держави пропонувалося його обрання у парламенті. Хто знає, якою була б Україна, якби тоді домовилися Янукович і Тимошенко?

Не зрадив собі український президент і цього разу. Указ про помилування колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка з'явився у неділю, 7 квітня, коли православний світ відзначав Благовіщення. У цей день, як писав на початку минулого століття історик та журналіст Петро Іванов, "випускають із кліток співочих пташок: чижів, снігурів, щигликів, синиць, на волю, щоб вони благословляли Бога і просили в нього щастя тому, хто випустив їх з неволі".

Квіти погано пахнуть

Юрій Луценко був заарештований 26 грудня 2010 року. У цей день він вийшов гуляти з собакою і був затриманий співробітниками МВС та бійцями спецпідрозділу з боротьби з тероризмом Альфа. "Мене затримали за епізодом з оперативно-розшуковою діяльністю у справі про отруєння Віктора Ющенка, а заарештували - за епізодом з моїм водієм. Причому формулювання Печерського районного суду було гранично відвертим. Суд визнав можливим заарештувати мене: 1) за заперечення провини; 2) відмову давати свідчення; 3) інтерв'ю та коментарі у ЗМІ", - розповідав пізніше в інтерв'ю Луценко.

27 лютого 2012 року Печерський районний суд Києва засудив його до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна. Суд визнав його винним у перевищенні влади за трьома епізодами: незаконне оформлення особистого водія Леоніда Приступлюка на посаду оперуповноваженого департаменту розвідувально-пошукової діяльності МВС; незаконне нарахування своєму водієві пенсії та незаконне виділення йому ж квартири поза чергою.

Винним суд визнав Юрія Луценка й у розкраданні державного майна в особливо великих розмірах під час святкування Дня міліції. Екс-міністру поставили у провину порушення постанови уряду Про економію бюджетних коштів, передбачених на утримання органів державної влади та інших державних органів. А саме за те, що він підписав документ на оренду Національного палацу мистецтв Україна для святкування Дня міліції у 2008 і 2009 роках та закупівлю квітів, які повинні були вручатися від імені МВС артистам, які виступали на святковому концерті. Оренда коштувала держбюджету 600 тисяч гривень, а квіти, які закуповувалися у ТОВ Флоріна, - в 9 тисяч 720 гривень.

Екс-міністр відсидів 832 дні з 1459

Через ще півроку Юрій Луценко отримав другий вирок - два роки позбавлення волі із забороною обіймати керівні посади протягом трьох років. Він був визнаний винним у зловживанні владою: будучи головою МВС, незаконно продовжив стеження за Валентином Давиденком, водієм колишнього заступника голови СБУ Володимира Сацюка, одного з фігурантів справи про отруєння Віктора Ющенка.

У підсумку екс-міністр відсидів 832 дні з 1459. Вранці 7 квітня його чекали біля воріт Менської колонії, де він відбував покарання. Луценко з'явився на порозі у вишиванці та шкіряній куртці. Відразу ж він зробив заяву, якою передбачив своє життя як мінімум на два роки вперед.

- Сьогодні якогось особливого смаку свободи я не відчуваю, тому що я в тюрмі не був невільною людиною, там є унікальна можливість бути вільним у думках, планах та діях. Сьогоднішня подія для мене є перемогою української демократії, світової демократії, яка домоглася від України правильних кроків з припинення політичних репресій. Я нікуди з політики не йшов, тому я нікуди не повертаюся. Хочу особливо наголосити, що у мене немає жодних амбіцій щодо президентської кампанії 2015 року, уся моя діяльність буде спрямована на підтримку тих кандидатів від демократичних сил, які на сьогоднішній день уже вималювалися в суспільстві, - заявив Юрій Луценко.

Політична ретроспектива

Юрій Луценко - професійний опозиціонер. Ще у 90-тих роках минулого століття він був одним з активістів України без Кучми, причому настільки помітним, що за ним встановила постійне стеження Служба безпеки України. Ставши прихильником Ющенка, Луценко отримав від нього посаду міністра внутрішніх справ.

Українська політична історія - це як сімейний роман, де сини час від часу дізнаються, що їхні батьки - у найкращому випадку їм вітчими, а дочки весь час вагітніють, постійно забуваючи від кого. Та сама Юлія Тимошенко раніше розглядала можливість створення коаліції з Віктором Януковичем. Не вийшло. Тепер Тимошенко ув'язнена, а Янукович - президент. Був і в Луценка період співпраці з нинішнім українським президентом, коли той у 2006-2007 роках очолював уряд, а Юрій Луценко входив до складу кабінету - очолював МВС. Вже опинившись у в'язниці, він згадає про це з жалем: "Я помилявся. Я повинен був, як завжди, взяти на себе більше, вилізти з окопів МВС та публічно вимагати від президента і прем'єра спільних дій для реформи МВС, генпрокуратури та судів. Звісно , це було компетенцією голови Верховної ради, міністра юстиції та інших. Більше того, навряд чи щось з цього вийшло б в умовах непримиренної "домашньої війни" демократів. Але, як вчить Кен Кізі у своїй геніальній книзі Політ над гніздом зозулі, я повинен був хоча б спробувати".

Українська політична історія - це як сімейний роман, де сини час від часу дізнаються, що їхні батьки - у найкращому випадку їм вітчими, а дочки весь час вагітніють, постійно забуваючи від кого

У свій час Луценко розглядався як наступник Віктора Ющенка на посаді голови партії Наша Україна. Але в їхніх відносинах відбувся розлад - вони не розмовляли по телефону місяцями, що у схемі владних координат у парі президент - міністр виглядало не інакше як війна. "У той час (літо 2009 року. - О) я його мало не на три букви посилав", - згадував пізніше Луценко. У підсумку він встав під знамена, як згодом з'ясувалося, найголовнішого ворога Віктора Ющенка - Юлії Тимошенко.

І до, і після посадки екс-міністр не скупився на критику нинішнього глави української держави. Оцінюючи перші два роки перебування Віктора Януковича на посаді, Луценко заявив: "Я переконаний, що за ці два роки Янукович пройшов шлях до політичного розлучення з українськими виборцями. Усі соціологічні опитування свідчать, що у великого корабля - велика корабельна аварія". Коли Луценко опинився за ґратами, його риторика стала більш жорсткою: "Ваша політика: "Собі - ікру, ворогам - тюрму, народу – труну" не закінчиться добром. Вам Україна не по зубах".

Саме Віктора Януковича він звинувачував у своєму вироку. Саме в ньому він бачив головне українське зло та основу для зростання корупції в країні, її економічного занепаду та деградації. Немає жодних підстав вважати, що думка Юрія Луценка зараз змінилася. Але саме Янукович відпустив його на свободу.

Озираючись на Європу

Навіть найвірніші соратники Віктора Януковича не готові погодитися з тим, що помилування Луценка було продиктоване лише християнською любов'ю. Як мінімум, разом із нею в діях президента присутній і холодний розрахунок. 17 квітня у Страсбурзі повинна відбутися ратифікація документа, який передбачає спрощення візового режиму для українців. 18 квітня Європарламент повинен вирішити, чи подовжувати йому на Україні свою місію, представниками якої є колишній голова Європейського парламенту Пет Кокс та екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський. У цій місії, якщо коротко, було лише одне завдання - переконати українську владу у необхідності вирішити питання з вибірковим правосуддям, домогтися звільнення політв'язнів. До того, як ЄП прийме рішення, Кокс та Кваснєвський повинні будуть виступити з доповіддю. 22 квітня відбудеться засідання голів МЗС країн Євросоюзу, де теж буде обговорюватися українське питання, зокрема хід підготовки до саміту у Вільнюсі в кінці цього року. На цьому заході повинен бути підписаний договір про асоціацію Україна - ЄС. Європейці повинні були одержати щось, щоб остаточно не відмовити Україні у зближенні з Євросоюзом. Або когось.

Навіть найвірніші соратники Віктора Януковича не готові погодитися з тим, що помилування Луценка було продиктоване лише християнською любов'ю

"Ми салютуємо тому, що президент Янукович скористався своєю прерогативою помилування, - сказано у спільній заяві верховного комісара ЄС з міжнародних справ та безпеки Кетрін Ештон та комісара ЄС з питань розширення та європейської політики добросусідства Штефана Фюле. - Зараз ми чекаємо, що Україна звернеться без якихось затримок до іншого випадку вибіркового правосуддя (натяк на справу Тимошенко? - О) і попередить будь-яке повторення вибіркового правосуддя шляхом всебічної судової реформи відповідно до європейських стандартів". Аналогічні за змістом заяви зробили президент Парламентської асамблеї Ради Європи Жан-Клод Міньйон та генеральний секретар Ради Європи Турбьорн Ягланд.

Ось так, в один момент, Віктор Янукович, якого у Європі ледь не називали диктатором та порівнювали з Лукашенком, став найкращим другом європейських функціонерів, якому салютують і чиї дії вітають.

Щоправда, водночас нагадують: одного Луценка мало. "Звільнення Юрія Луценка - була не єдина умова (для підписання договору про асоціацію. - О). Шлях для підписання угоди - перед нами, і він пов'язаний і з законом про вибори, і з реформою судової системи таким чином, щоб свобода людини стала у центрі інтересів, а презумпція невинності повинна бути головною для судової гілки", - заявив днями голова представництва Європейського союзу в Україні Ян Томбінський.

Перспектива

Юрій Луценко вийшов на свободу у вишиванці та шкіряній куртці - начебто таким самим. Але все-таки - іншим. Ми зустрічалися з ним у колонії (див. Огонек N 1 за 2013 рік), і він говорив тоді, що відчуває в собі зміни. За 832 дні утримання за ґратами він прочитав більше 300 книг (починаючи від Дхаммапади і закінчуючи сучасною українською літературою) і "зрозумів багато, передусім про себе". Як тепер він буде долати розрив між "старим Луценком" і новим "ідеальним" - ось питання.

Так, він не бачить перспектив у блокуванні трибуни Верховної ради, але він не буде привселюдно і жорстко критикувати за це опозиціонерів

Відразу ж після його звільнення почали поширюватися чутки про те, що колишній голова МВС готовий створювати власну фракцію в парламенті або, як мінімум, партію. Ані того, ані іншого він (поки що?) робити не має наміру. Тепер Луценко навіть не претендує на лідерство, а цілком готовий "притулитися" до когось з видних опозиціонерів. Новий "ідеальний" Луценко - це порадник, візир, генератор ідей та автор комплексних рішень.

Але реальність - вона інша. Зараз від Юрія Луценка чекають полум'яних промов, участі в опозиційному турі Вставай, Україно!, драйву, закликів до боротьби... І важко уявити, як він зможе відмовити. Так, він заявляє тепер, що "революції не робляться по вихідних", але він буде змушений брати участь у таких акціях; так, він не бачить перспектив у блокуванні трибуни Верховної ради, але він не буде привселюдно і жорстко критикувати за це опозиціонерів. Бо розуміє: народові потрібна не лише всесвітня справедливість, але й її прояв у конкретних діях. Він, звісно, готовий буде ділитися своїм баченням розвитку України. Але чи багато виявиться тих, хто його почує? Зізнатися, я не знаю.

"Українське суспільство потребує Робіна Гуда"

Пряма мова

Перебуваючи в Менській колонії, Юрій Луценко ділився з Огоньком своїми ідеями та планами на майбутнє (див. N 1, 2013 рік)

"Тут (у колонії. - О), та й взагалі в системі, дійсно є ідіотські заборони. Вони були введені ще у 30-тих роках минулого століття. Заборонені кольорові олівці, засоби від тарганів, градусник, футбольний м'яч. Чорт його знає, чому! Думаю, треба буде через Верховну раду спробувати ці заборони скасувати".

"Бачили останній фільм Охлобистіна про Солов'я-розбійника? Так от, нинішнє суспільство потребує такого Солов'я або, якщо хочете, Робіна Гуда - людину, яка б опиралася за народ. На сьогодні це головний суспільний запит України".

"Сам писати книгу поки що не буду. Занадто багато про всіх знаю. А напівправду видавати не хочу".

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

СПЕЦТЕМА: Луценко вийшов з в'язниці
ТЕГИ: ЛуценкоЯнуковичзвільненняопозиціяпомилування
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах