Головна
 

НГ: Київ зізнається у геноциді поляків

12 липня 2013, 09:57
0
24
Волинська трагедія - Україна і Польща
Фото: Корреспондент
Рішення ВР загрожує міжрегіональним конфліктом в Україні, - газета

Сьогодні польський Сейм планує прийняти заяву з оцінкою подій 70-річної давнини на території України - Волинської трагедії, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.

Напередодні півтори сотні депутатів української Верховної Ради закликали польських колег визнати ті події геноцидом. У злочинах проти мирного польського населення звинувачуються воїни Української повстанської армії (УПА), які керувалися ідеологією Організації українських націоналістів (ОУН). Українські політики з правлячої партії прирівнюють їх до нацистських злочинців, а це може загрожувати міжрегіональним конфліктом в Україні.

Днями депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко повідомив, що в Україні найближчим часом буде створено центр з розшуку нацистських злочинців. Йдеться саме про учасників подій 1943 року на Волині.

Cотни депутатів української Верховної Ради закликали польських колег визнати ті події геноцидом

Депутат пояснив, що представники Польщі не можуть вести розслідування на території України, а тому за справу візьмуться самі українці.

Небезпека ситуації в тому, що сьогодні практично неможливо встановити факти в кожному окремому випадку, зазначають експерти. Адже в міжетнічному конфлікті загинули десятки тисяч мирних громадян - не лише українців і поляків, а й також представників інших національностей. Деякі польські політики акцентують увагу на події липня 1943 року, коли почалися масові вбивства поляків. Але в Україні пропонують дивитися на ситуацію ширше: передумови до неї створювалися польським урядом, який століттями перешкоджав проголошенню незалежної України і проводив жорстку політику колонізації. Історики досі сперечаються також про вплив зовнішніх сил на ситуацію на Волині.

"Територія України була розділена між кількома державами, кожна з яких намагалася зберегти свою вотчину. Це були складні часи, коли і ті, хто брав участь у визвольній боротьбі, прагнучи незалежності своєї землі, і ті, хто контролював українські території, укладали різні ситуативні союзи в прагненні досягти кожен своєї мети. Союзники зраджували один одного, друзі перетворювалися на ворогів і навпаки. На цьому політичному тлі в умовах важкого економічної становища, в якому опинилося населення, почалася громадянська війна, яка велася так, що кожній зі сторін є чого соромитися. Сучасним полякам та українцям потрібно було б відмовитися від безперспективних спроб довести, хто мав рацію, хто винен, а краще покаятися один перед одним і разом поминати загиблих ", - сказав НГ керівник Міжнародного інституту демократій Сергій Таран ще навесні, коли у Варшаві стали готуватися до річниці трагедії. Греко-католицька церква запропонувала двом народам формулу примирення: "Пробачаємо і просимо вибачення". Але католики в Польщі, як і багато політичних сил країни, відмовилися її прийняти, оскільки покладають провину за етнічні чистки виключно на українську сторону. Після довгих суперечок Сенат Польщі 20 червня ухвалив заяву, в якій визнав історичні події "етнічною чисткою з ознаками геноциду", в ході якої з вини УПА загинули близько 100 тис. поляків. Зазначимо, що зі 100 польських сенаторів таке формулювання підтримали тільки 55 осіб, а 20 виступили проти.

Вадим Колесніченко повідомив, що в Україні найближчим часом буде створено центр з розшуку нацистських злочинців

На їхню думку, мабуть, вплинула спільна заява Леоніда Кучми та Олександра Кваснєвського, які, будучи президентами двох країн, доклали максимум зусиль для примирення народів. "У травні 1997 року ми підписали Спільну заяву "До порозуміння і єднання", а в липні 2003 року - Спільну заяву "Про примирення в 60-у річницю трагічних подій на Волині". Спільно дбали про місця поховання в Польщі та в Україні. Наші зусилля увінчалися відкриттям меморіалу на Личаківському цвинтарі у Львові. Тоді були закладені основи взаємного прощення і примирення ", - йдеться в заяві. Кучма і Кваснєвський нагадали: "Наші пращури заплатили дорогу ціну за усвідомлення того, що український і польський народи повинні жити в мирі та дружбі". І застерегли від спроб спекулювати на історичних конфліктах.

У той же час 148 депутатів українського парламенту від Партії регіонів і Компартії направили Сейму Польщі заяву, в якій закликали "визнати Волинську різанину ОУН-УПА геноцидом стосовно польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів". Вони пояснили свою позицію: "В Україні зростають ксенофобські, антисемітські та неонацистські настрої. Їхні представники вже сьогодні є у Верховній Раді України. Вони активно використовують парламентську трибуну для пропаганди цих поглядів. Все це результат того, що народ України не знає правди про ті страшні події". За версією депутатів, які підписали відозву, правда в тому, що ОУН-УПА винна в загибелі "сотень тисяч ні в чому не винних громадян - білорусів, поляків, євреїв, циган, росіян, українців, всіх тих, хто загинув у Волинській різанині".

У Польщі здивувалися такій заяві, розповів газеті День депутат Сейму Мирон Сич: "Потрібно, щоб історики вирішували ці справи, а не політики; щоб суд вирішував, хто винен ... Те, що українські депутати надіслали такий лист, означає, що українська держава має, на нашу думку, внутрішню більшу проблему, і дехто хотів би чужими руками вирішувати певні політичні справи ".

Сучасним полякам та українцям потрібно було б відмовитися від безперспективних спроб довести, хто мав рацію, а хто винен, а краще покаятися один перед одним і разом поминати загиблих

Керівник українського Центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук сказав НГ, що ситуація безпрецедентна: парламентарії просять іноземних колег визнати злочинцями своїх співгромадян. "Анонсоване створення центру з розшуку нацистських злочинців взагалі викликає одні питання. За підсумками міжнародних розслідувань були складені списки цих осіб. Український центр складе нові списки? Але як? На підставі чого і за яким правом? Розшуком будь-яких злочинців мають право і повинні займатися правоохоронні органи і спецслужби. В цьому випадку розслідування теоретично могла б ініціювати Польща. Але всі розуміють, що провести його практично неможливо - немає документів і свідчень, які достовірно визначають, хто був агресором, а хто жертвою в кожному окремому епізоді тієї великої трагедії", - пояснив він .

Експерт припустив, що представники Партії регіонів керуються зовсім іншими мотивами, пов'язаними з наближенням в Україні президентської кампанії. На його думку, в умовах складної економічної ситуації українська влада може мобілізувати електорат Східної України ажіотажем довкола історичних питань: "Чи можуть роздути міф, що опозиційно налаштована Західна Україна - це лігво нацистських злочинців". У Києві лунають побоювання, що під виглядом розшуку нацистських злочинців почнеться "полювання на відьом", зведення політичних рахунків. Тимчук вважає, що така політична гра поглибить міжрегіональне протистояння, хоча навряд чи призведе до конфлікту.

Історик Кирило Галушка сказав виданню Коментарі, що якими б причинами не було викликано звернення українських депутатів до польських колег, воно може свідчити про відсутність розуміння державних і громадських інтересів України. Він зазначив, що зовнішні сили можуть скористатися "внутрішнім українським сміттям" на шкоду національним інтересам країни.

Польська сторона звинувачує волинян, але жодним словом не обмовиться про злочини поляків, про попередню політику колонізації

Ситуація ускладнюється тим, що президент Польщі Броніслав Коморовський планує 14 липня відвідати Луцьк, щоб вшанувати пам'ять жертв Волинської трагедії. За даними польської сторони, він має намір помолитися за всіх загиблих, незалежно від національності. Але українська партія Свобода вже заявила про небажаність цього візиту. Заступник глави партії, депутат Верховної Ради Юрій Сиротюк пояснив НГ, що, перш ніж говорити про примирення, польська сторона мала би визнати і свою провину у трагедії. "Польська сторона звинувачує волинян, але жодним словом не обмовиться про злочини поляків, про попередню політику колонізації", - сказав політик, зазначивши, що така позиція ображає жителів Волині. "Десять років тому поставили крапку, домовилися про взаємне примирення. На цьому б все. Але якщо сьогодні у Варшаві стали шукати винних, то ми теж маємо право поставити питання в тому ж ключі", - сказав він.

Раніше представники Свободи анонсували акції протесту в Луцьку до приїзду польського президента. Сиротюк запевнив, що партія не прагне до скандалу і не хоче бійок: "З протестом вийдуть люди, місцеві жителі, яким незаслужено і несправедливо приклеїли ярлик "нащадки злочинців". Ми ж як партія зробили все, щоб скандалу не було", - сказав Сиротюк . Він уточнив, що Свобода, як і інші релігійні та політичні організації, закликала сторони взаємно попросити вибачення і визнати кожна свою провину у трагедії. Але резолюція Сенату стала "ляпасом українцям", вважає політик. Президент України Віктор Янукович не візьме участі у жалобних заходах у Луцьку.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів.

ТЕГИ: геноцидУкраїна-ПольщаВолинська трагедія
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах