Головна
 

Огонек: Гнів до Києва доведе

16 липня 2013, 11:54
0
18
Врадіївка  - міліція - хода
Фото: Дмитро Ніконоров / Корреспондент
Біля РВВС зібралося близько тисячі місцевих жителів

Артем Скоропадський і Валерій Калниш у російському виданні Огонек - про те, як міліцейське свавілля спровокувало розбій.

В українському селищі Врадіївка стався випадок, який змусив переглянути ставлення до народного протесту. Зґвалтування продавщиці Ірини Крашкової співробітниками міліції призвело до того, що на її захист встали прості люди. Експерти вважають, що цей злочин може стати переломним в розумінні громадянами відповідальності за себе і свою країну.

Увечері 26 червня Ірина Крашкова пішла на дискотеку. Поверталася вже вночі. Коли вона йшла по дорозі додому, поруч з нею зупинився автомобіль, і чоловіки, які сиділи у ньому, запропонували підвезти. Ірина відмовилася. Однак нетверезих пасажирів це не зупинило - вони затягли дівчину в машину, зґвалтували, побили до напівсмерті, обікрали (сережки виривали прямо з вух) і викинули в лісі, розраховуючи на те, що вона помре. Але Ірина вижила, як розповідають місцеві жителі, доповзла - до найближчого села.

Зараз 29-річна продавщиця у лікарні, біля її палати чергують співробітники міліції в масках. Живе вона без чоловіка, який начебто на заробітках за кордоном. Вдома залишилися мати і син. Мати Ірини, Марія Кирилівна, весь час плаче, незв'язно говорить про бога і тримає в руках фотографію дочки.

Гола, прикривається лопухами, вся в крові, говорить невиразно та тримає туфлі в руках. Каже, я їх усіх знаю, і називає ті прізвища

- Дякувати богу, що дівчинка вижила, але їм вже не вижити, - каже вона. "Їм" - це вона про ґвалтівників.

Діма, син, навпаки, спокійний. Він показує у дворі будинку таз з водою, в якому замочені речі - светр і брюки зі слідами крові. Саме цей одяг дали Ірині Крашковій жителі сусіднього селища, куди вона ледь дібралася з лісу.

- Відперу та віднесу тій жінці, яка їх мамі дала, - каже Дмитро, показуючи мокрий светр із блідими червоними плямами. "Та жінка" - це мешканка Сирове Світлана Чубко, яка першою прийшла на допомогу Ірині.

- Гола, прикривається лопухами, вся в крові, говорить невиразно і тримає туфлі в руках. Каже, я їх усіх знаю, і називає ті прізвища, - розповідає Світлана.

Перед тим як втратити свідомість, Ірина Крашкова встигла назвати три імені - двох співробітників Врадіївського районного відділу міліції лейтенанта Дмитра Поліщука і капітана Євгена Дрижака, а також таксиста Сергія Рябіненко, який їм допомагав. Інформація стрімко облетіла селище, Рябіненко та Поліщук були заарештовані. Дрижака Врадіївського міліціонера чіпати не стали. Місцеві впевнені - не тільки тому, що він капітан, але й тому, що він виявився хрещеником начальника УМВС в Миколаївській області Валентина Парсенюка. Можливо, якщо б його затримали міліціонери в перші години після того, як до них надійшла інформація про його можливу причетність до злочину, ніякого бунту не було б, і вся країна не стежила б за тим, що коїться в нікому не відомій Врадіївці.

Можливо, якби його затримали міліціонери в перші години після того, як до них надійшла інформація про його можливу причетність до злочину, ніякого бунту не було б, і вся країна не стежила б за тим, що коїться в нікому не відомій Врадіївці

Але капітана не затримали. І тоді місцеві жителі прийшли 30 червня до райвідділу міліції, вимагаючи арешту третього співучасника злочину.

- Ми вийшли протестувати і спокійно б розійшлися, якби не Дрижак, який п'яний висунувся з другого поверху ментовки і почав кричати: "Якого хера ви тут зібралися?!" Ну, ми і показали, якого, - згадує місцевий житель Віталік.

Біля РВВС зібралося близько тисячі місцевих жителів. Побачивши, що той, кого вони вимагають заарештувати, цілком привільно себе почуває, у вікна райвідділу спочатку полетіли яйця, потім камені та зрештою пляшки із запальною сумішшю. Перелякані міліціонери почали було відстрілюватися - стріляли в повітря, але зрозуміли, що краще місцевих не злити та сховалися в підвалі. Вже на ранок під Врадіївку були стягнуті додаткові сили міліції. А через кілька днів у село, куди з'їхалися журналісти центральних телеканалів, депутати і чиновники всіх мастей, прибув заступник міністра внутрішніх справ Віктор Дубовик. Виступаючи перед врадіївцями, він заявив, що нікого з тих, хто намагався взяти штурмом райвідділ міліції, заарештовувати не будуть.

- Я розумію, що були емоції, було справедливе невдоволення, - заявив, стоячи перед РВВС, заступник міністра.

- Спробували б хоч когось заарештувати - ми б сюди прийшли вже не з пляшками та камінням, а з обрізами, і ось прямо тут би й вішали, - коментує один з місцевих жителів, киваючи головою на найближчий ліхтар.

Рикошет по всій країні

Те, що про Врадіївський інцидент знає сьогодні Україна, - дійсно правда. Після нічного штурму в різних містах країни почали проходити стихійні мітинги. У Києві місцеві активісти влаштували таку акцію в метро (що заборонено законом). Підсумовуючи, можна звести всі вимоги до одного: влада має покарати знахабнілих силовиків і взяти міліцію під контроль. Міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко двічі, з моменту інциденту, виступав у парламенті, повідомляючи народним депутатам про хід розслідування справи. За його словами, "однією з причин резонансних подій стало безвідповідальне ставлення деяких співробітників до своїх службових обов'язків". "Міністерство з запізненням відреагувало на ситуацію через приховування об'єктивної інформації про обставини злочину. В результаті це викликало обурення місцевого населення. Однак зазначу, що обрані форми протесту неприпустимі. Слід розуміти, що райвідділ є режимним об'єктом, де зберігається зброя і утримуються підозрювані" , - зазначив глава МВС.

Однією з причин резонансних подій стало безвідповідальне ставлення деяких співробітників до своїх службових обов'язків

Суспільний резонанс, втім, зробив свою справу - капітан Дрижак був заарештований, затриманий також заступник начальник Врадіївського РВВС, який нібито тиснув на рядових співробітників, вимагаючи від них покривати причетних до зґвалтування міліціонерів. Міністр відсторонив від виконання обов'язків начальника УМВС у Миколаївській області Валентина Парсенюка і звільнив начальника Врадіївського РВВС Віталія Синицького. Крім того, за наказом генпрокурора Віктора Пшонки був звільнений прокурор Врадіївського району Сергій Мочалка "за неналежне виконання своїх обов'язків з нагляду над дотриманням законності під час слідства".

Розслідування інциденту взяв під свій контроль президент Віктор Янукович, який зажадав притягнути до відповідальності винних і "розібрати всі подібні інциденти, на які є нарікання людей, не тільки там (у Миколаївській області. -" О "), але й в інших регіонах". Крім того, він анонсував кадрові чистки в міліції, починаючи з низового рівня. "Я вимагаю від правоохоронних органів принципових кадрових рішень. Найближчим часом я прийму звіт генерального прокурора, на підставі якого будуть прийняті рішення", - заявив Янукович.

Українська опозиція запропонувала більш кардинальні заходи - відправити главу МВС Віталія Захарченка у відставку, а Врадіївський РВВС розформувати. Глава парламентської фракції УДАР Віталій Кличко впевнений, що "міліції в країні більше, ніж армії, однак кого вона охороняє - незрозуміло", а лідер Батьківщини Арсеній Яценюк зазначив, що "міністр уже отримав відповідь на свої дії, коли люди вийшли на вулиці та почали захищати свої права і права своїх близьких ". "Такий міністр і такий президент не мають права займати свої посади", - резюмував пан Яценюк.

Ідея провести реформу МВС за "грузинським сценарієм" - повністю розформувати, а після набрати нових людей, які не заплямували себе корупційними зв'язками, тих, кому чужі пострадянські форми управління та які далекі від системи, - зараз стає на Україні все більш популярною

Ідея провести реформу МВС за "грузинським сценарієм" - повністю розформувати, а після набрати нових людей, які не заплямували себе корупційними зв'язками, тих, кому чужі пострадянські форми управління та які далекі від системи, - зараз стає на Україні все більш популярною. При цьому досвід подібних дій є. "Я так робив в Чернігівській області, в Ніжинському райвідділі, коли стало відомо про те, що прямо у райвідділі катували людину - підвішували на штангу, били і так далі. Під час першого мого заходу, в 2005 році, я просто ліквідував цей підрозділ, розпустив всіх і заново набрав персонал ", - ділиться досвідом колишній міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, який нещодавно вийшов на свободу.

Зараз Луценко пропонує провести в Україні акцію під кодовою назвою "Напалм". Вона включає п'ять пунктів: ліквідацію МВС, Генпрокуратури і судів з їхньою подальшою реорганізацією; прийняття європейських законів, що регулюють правоохоронну діяльність; люстрацію слідчих, суддів і прокурорів, які приймали рішення, спростовані згодом Європейським судом з прав людини; набір нового персоналу з використанням "детектора брехні "; щорічне декларування доходів не тільки співробітників органів, але і їхніх сімей. "Впевнений - тільки косметичними змінами або кадровими перестановками ситуацію змінити неможливо", - пояснює свою ініціативу Юрій Луценко.

Марш на столицю

Зараз найбільш ініціативні жителі Врадіївки - до 50 осіб - йдуть пішим маршем на Київ. Відстань від селища до столиці - приблизно 400 км активісти мають намір подолати до 18 липня. "Ночуємо в небайдужих місцевих жителів, які нас підтримують. Атмосфера панує патріотична. Люди щиро бажають перемогти нинішній режим, встановити справедливість і бути захищеними", - розповідає один з учасників маршу, народний депутат від УДАРу Сергій Каплін.

У Києві учасники ходи мають намір провести мітинг проти "міліцейського свавілля", на який, як очікується, прибудуть не лише врадіївці, а й ті, хто так чи інакше постраждав від свавілля силовиків. А таких випадків чимало.

У Києві учасники ходи и мають намір провести мітинг проти "міліцейського свавілля", на який, як очікується, прибудуть не лише врадіївці, а й ті, хто так чи інакше постраждав від свавілля силовиків

Втім, мітинги на центральній площі Києва - це все традиційні методи боротьби. Таких форм протесту влада не боїться. Як правило, їх організацією займалися партії, громадські організації. Вони проходили під контролем. Невдоволення на таких мітингах було швидше черговим: після таких акцій люди спускалися в метро і, прощаючись, домовлялися зустрітися там само, через місяць або два. Останнім таким прикладом стала акція Вставай, Україно - коли лідери трьох опозиційних партій - Батьківщина, УДАР і Свобода - їздили обласним центрам, агітуючи за зміну режиму, відставку Віктора Януковича та дострокові президентські вибори.

Після Врадіївки ситуація змінилася. У владних структурах виник реальний страх перед спонтанними, незапланованими сплесками народного гніву: їх неможливо передбачити, а значить, підготуватися, локалізувати або попередити.

"Точкою біфуркації" назвав Врадіївський бунт Андрій Єрмолаєв, директор Національного інституту стратегічних досліджень при президенті України - головного аналітичного центру української влади. "Ситуація у Врадіївці показала, що наші люди змінилися. Вони перестали боятися і почали відстоювати свої права. Люди готові самоорганізуватися, їм просто потрібно довірити самоврядування. Необхідно враховувати, що трагедія, яка там сталася, - не перший випадок, коли жителі намагаються відстояти справедливість своїми силами. Впродовж цього року ми були свідками цілої низки локальних спалахів соціального протесту, пов'язаних із захистом своєї честі, гідності, своїх прав. Такі ситуації виникали, коли порушувалися права в судах, на автошляхах, в ситуаціях із "мажорами", яких прикривали високопоставлені батьки. Ми маємо справу з новою соціальною тенденцією ", - вважає пан Єрмолаєв, називаючи її "реакцією людей у ​боротьбі за справедливе ставлення до себе з боку держави ".

Після Врадіївки ситуація змінилася. У владних структурах виник реальний страх перед спонтанними, незапланованими сплесками народного гніву

При цьому він зазначає: політичні партії як організатори народного гніву перестають відігравати визначальну роль. "5-7 років тому наші співвітчизники вважали, що можна змінити всю ситуацію в країні завдяки правильним політичним рішенням. Однак останні роки істотно дискредитували українську політику як таку. Люди розчарувалися в ідеї змінити ситуацію в цілому. В результаті вони стали все частіше зосереджуватися на локальних подіях. Українці перестали переживати за долю всіх, але зате стали більш активними й агресивними, коли мова йде про їх містечко, вулицю, знайомих, сусідів, роботу. Вони готові відстоювати свої права і йти в цьому до кінця ", - упевнений директор НІСД.

Цю точку зору поділяє і заступник директора Інституту соціології Національної академії наук України, доктор філософських наук Євген Головаха. Він упевнений, що справа навіть не в самій події, нехай навіть це таке страшне явище, як зґвалтування, а в "знущальній реакції влади". "Адже у Врадіївці раніше було кілька подібних нерозкритих справ, і, як свідчать місцеві жителі, кілька людей, які були залучені місцевою міліцією до відповідальності, наклали на себе руки. Ось головна проблема. В результаті у людей виникає відчуття, що тільки вони самі можуть захистити себе. А в яких формах? Природно, не таким способом, як це передбачено законом, - каже пан Головаха. - Поведінка обуреного натовпу непередбачувана. Люди підуть туди, де, на їх думку, буде знаходитися джерело влади. Цього разу вони вирішили, що джерело влади у відділенні міліції, і пішли туди. Наступного разу можуть піти в прокуратуру, суд, місцеву адміністрацію, куди завгодно ".

У столицю, стало бути, - теж ...

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

СПЕЦТЕМА: Резонансний злочин і заворушення у Врадіївці
ТЕГИ: міліціяВрадіївкахода на Київ
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах