Головна
 

Сергій Тигіпко. Трамплін для наступного прем'єра України?

24 листопада 2000, 16:33
0
4

Відомий журналіст Віталій Портніков у «Російському журналі» аналізує діяльність екс-міністра економіки Сергія Тигіпко, який став головою партії «Трудова Україна». Виводячи кар'єру Тигіпка, автор твердить, що екс-міністр явно готується стрибнути в крісло прем'єр-міністра, використовуючи черговий кар'єрний трамплін.

Другий позачерговий з'їзд створеної півроку назад політичної партії - "Трудової України" - обрав нового голову цієї організації. Їм став колишній віце-прем'єр і міністр економіки країни 40-річний Сергій Тигіпко, який не притерся до нового голови уряду Віктора Ющенка і вирушив у добровільне політичне заслання до парламенту.

У спостерігачів назагал склалася думка, що другий з'їзд "Трудової України" пройшов саме "під Тигіпка". "Трудова Україна", яка є сьогодні другою за чисельністю фракцією у Верховній Раді, це власне не партія, а політична коаліція людей, які ще мають поборотись один з одним.

Серед членів фракції можна побачити і "цивільного зятя" Леоніда Кучми Віктора Пінчука, який практично контролює трубопровідний бізнес країни, і сина голови Служби безпеки України Андрія Деркача (цей амбіційний молодий політик, здатний розраховувати на підтримку частини українських бізнесменів і визначеної частини співробітників спецслужб, є головою політвиконкому "Трудової України"), і одного з найвідоміших честолюбців останнього років, що був керівником президентської адміністрації Дмитра Табачника, якого загальними зусиллями практично всієї політичної і підприємницької еліти країни вдалося вигнати з "великої політики"... Сергій Тигіпко мимоволі перетворився на справжню прикрасу цього клуба однодумців. І от чому.

"Трудова Україна" претендує не стільки на те, щоб стати "партією влади", скільки на те, щоб розчистити політичний простір для своїх лідерів. Про створення "партії влади" і забезпечення тяглості влади можна буде говорити тільки після цього.

Розчищення політичного простору - комплексне завдання. Воно вимагає серйозно підірвати позиції тих, хто претендує на місце "партії влади" уже сьогодні - наприклад, СДПУ(о) Віктора Медведчука і Григорія Суркіса. Але одночасно воно вимагає і посилення впливу у виконавчій владі. Для цього необхідна фігура, яка могла б виглядати бодай невеликою альтернативою Вікторові Ющенко.

Президент Леонід Кучма може настрожено ставитися до нинішнього голови уряду, але відправити його у відставку - означає налякати Захід і прийняти на себе відповідальність за те, що відбувається в економіці. Однак якщо економічні успіхи уряду змінять невдачі - що, узагалі ж, цілком можливо, тому що завдяки двом своїм президентам і їх прем'єрам Україна так і не дочекалася структурних реформ, - президент повинен мати можливість замінити реформатора... реформатором.

Свою першу кар'єру - комсомольську - Сергій Тигіпко робив у Дніпропетровську, рідному місті Кучми і, між іншим, прем'єр-міністра Павла Лазаренка, до уряду якого Тигіпко і був запрошений пізніше.

Кар'єра була успішною: він став першим секретарем Дніпропетровського обкому комсомолу, що тільки допомогло йому в другій кар'єрі - банківській. З крісла керівника обкому ЛКСМУ Сергій Тигіпко м'яко спланував у крісло керівника найбільшого комерційного банку країни - "Приватбанку".

Запрошений у кабінет Лазаренко на посаду віце-прем'єра в період, коли розбіжності між двома головними дніпропетровцями стали відомі не тільки політичній еліті, але і читачам таблоїдів, Тигіпко зумів зробити правильний вибір. У ситуації, коли чимало українських підприємців приймали напір Лазаренка за ознаку сили, віце-прем'єр не став його людиною. І зберіг свій портфель у найбільше "прокучмівському" за всю політичну біографію нинішнього президента країни уряді Валерія Пустовойтенка.

Коли ж навіть президенту стало ясно, що вірний йому кабінет навряд чи може запропонувати йому щось, крім вірності, Тигіпко залишився й в уряді Ющенко на дивній для України посаді міністра "чого?" - економіки. Але відразу стало ясно, що в цьому кабінеті колишньому керівнику "Приватбанку" робити чогось: Ющенко сам був своїм міністром економіки і йому на цій посаді була необхідна скоріше непримітна людина, чим конкурент, а паливно-енергетичний комплекс потрапив у чіпкі руки Юлії Тимошенко...

До того ж політичний ресурс колись популярного банкіра був вичерпаний, а близькі до нього бізнес-структури втратили вплив на ЗМІ. Це в момент призначення Тигіпко віце-прем'єром "Приватбанк" контролював - крім дніпропетровського медіа-ринку - столичну газету "Київські відомості", телевізійне інформагентство "Вікна" і аналітичний щотижневик "Весті" на телеканалі "Интер". Сьогодні і "Київські відомості", і "Интер" - партійні ЗМІ об'єднаних соціал-демократів, головних конкурентів "Трудової України" у боротьбі за шлях до президентського серця.

Зате, пішовши з уряду, Тигіпко знову дозволив заговорити про себе, як про незрозумілого реформатора, виявився привабливою - принаймні, для своїх нових соратників - альтернативою нинішньому главі уряду. Утім, цілком може бути, що Леонідові Кучмі після Віктора Ющенко знадобиться безпартійний прем'єр. Це зовсім не означає, що в Сергія Тигіпко немає шансів: просто для подальшого розвитку своєї третій - політичної - кар'єри йому, можливо, прийдеться відмовитися від подальшої партійної діяльності.

Здається, утім, що саме це рішення дасться новому голові "Трудової України" легко: людина з таким великим досвідом номенклатурної діяльності просто не може не розуміти, що цією партією неможливо керувати. Трамплінами не керують, з них стрибають...

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах