Головна
 

Валіза Путіна

27 листопада 2000, 12:53
0
5

Віталій Портніков у російських «Відомостях» аналізує останні переговори прем'єрів України і Росії у своєрідному сатиричному стилі. Чи була стенограма переговорів президентів України і Росії в Сочі? І якщо була, то в кого? І звідки? Відповіді на ці й інші питання на тлі розвитку переговорів по енергетиці прем'єрів України і Росії читайте в статті.

У минулу п'ятницю український президент Леонід Кучма заявив, що не згідний з досягнутою на недавніх переговорах російського й українського прем'єрів домовленістю про розрахунки за енергоресурси грошима, а не товарами, як це було до останнього часу. Обурення Кучми зрозуміле: з моменту власного призначення прем'єром України він вважав обмін української продукції на газ і нафту чи не кращим методом порятунку підприємств, які хиріють. І раптом: Москва хоче одержувати за свої енергоносії живими грошима. Не говорячи вже про те, де Україна знайде стільки грошей?

Намагаючись зрозуміти причини щодалі гострішого конфлікту між президентом і прем'єром, українські журналісти з'ясували, що Вікторові Ющенку на його переговорах з Михайлом Касьяновим була пред'явлена якась стенограма недавніх переговорів президентів Росії й України в Сочі і запропоновано домовлятися конструктивно, у дусі взаєморозуміння, досягнутого між керівниками держав. Київська газета "Зеркало недели" навіть припустила, що, якби не ця стенограма, "непогодженості на переговорах з Росією можна було б взагалі уникнути". Грубо кажучи, Володимир Путін проінформував свого прем'єр-міністра про атмосферу взаєморозуміння, а Леонід Кучма – цього не робив. От вам і результат.

Тим часом за всього свого бажання український президент не міг би проінформувати свого прем'єр-міністра про те, як чудово проходили його переговори з російським колеґою. Тому що ніякої офіційної стенограми на сочінській зустрічі Володимира Путина і Леоніда Кучми не велося. Якщо уявити собі - а отримана мною інформація саме дає привід для такого уявлення, - що в української сторони стенограми немає, а в російської є, на пам'ять відразу ж приходить сцена з "Сімнадцяти миттєвостей весни", цієї телевізійної біблії радянських розвідників. Пам’ятаєте, коли рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер приходить до рейхсмаршала Германа Герінґа з пропозицією розділити владу в країні після неминучої смерті фюрера. Рейхсмаршал не від того щоб пристати на цю пропозицію, він уже хоче сказати: "Авжеж, дорогий Генріху", але його зупиняє чорна валізка на колінах рейхсфюрера. У цю валізку цілком може бути вмонтований магнітофон, і через кілька годин розшифровка бесіди може виявитися на столі Адольфа Гітлера. І що відповідає Герінґ Гіммлерові, кидаючи оком на валізку: "Тільки один може бути президентом і рейхсканцлером". Auf Wiedersehen, Генріх.

Запис і розшифровка особистих переговорів керівників держав з її наступним використанням у двосторонньому діалозі - нове слово в міжнародних взаєминах. Добре, звичайно, що почали з Кучми: зрештою, свої люди – поквитаємося. А уявіть собі стенограму вечері з Тоні Блером з наступною демонстрацією документа Жакові Шираку: бачите, у Лондоні нас уже підтримують. Давайте працювати в атмосфері взаєморозуміння.

Якщо російська зовнішня політика піде непроторенним шляхом розвідки, то я уявляю собі, як західні партнери Володимира Путіна, уже готові сказати йому: "Так, Володимир, ми вас підтримаємо на наступному самміті", будуть, косячись на чорну валізку, сухо констатувати: "Можлива тільки погоджена позиція країн Євросоюзу і Сполучених Штатів". - "Але чому, Тоні? Ви ж обіцяли!" - "А ваша валізка?" - "Але це ядерна валізка, у президента США така сама". - "Але ж ви вмонтували в неї магнітофон".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах