Головна
 

Олігархи налаштовані на боротьбу за владу

30 листопада 2000, 15:52
0
3

Українські партії почали підготовку до парламентським виборів, які мають відбутися навесні 2002 року. Політологи все-таки не виключають цілком можливість дострокових виборів. У зв'язку з цим політична ситуація в країні, зберігаючи видимість стабільності, підспудно дедалі більше загострюється.

Президент Леонід Кучма днями попередив парламент про те, що він готовий вжити найсуворіші і найрішучіші заходи у випадку, якщо Верховна Рада не затвердить два внесених президентів законопроекти. Йдеться про обмеження депутатської недоторканності і про право президента розпускати парламент (якщо в ньому протягом місяця не сформована більшість або якщо депутати не приймають держбюджет через 92 дня після його надходження в парламент).

Обидва законопроекти, на прийнятті яких наполягає Кучма, покликані ввести в законодавство підсумки всеукраїнського референдуму, що відбувся в квітні цього року. У випадку прийняття зазначених законопроектів Верховною Радою президент тимчасово розширить можливості свого контролю над парламентом, оскільки депутати стануть боятись як розпуску всього законодавчого органа, так і індивідуальних кримінальних справ, порушених Ґенпрокуратурою. Тим більше що підстави для такого розвитку подій існують - бюджетний процес потроху заходить у тупик, і ряд фракцій, навіть під погрозою розпуску, наполягає на негайній податковій реформі і на деяких "приватизаційних поступках" з боку уряду.

Якщо бюджет прийнятий не буде, а два президентських законопроекти Верховна Рада затвердить, то до Нового року в президента з'явиться реальне право розпустити законодавчий орган. У зв'язку з цим у Верховній Раді активізувалися суперечки навколо нового закону про вибори. Значне число депутатів наполягає на змішаній системі, за якої частина парламентаріїв буде обрана за партійними списками, а частина - у мажоритарних округах. Нинішні депутати виходять з того, що у випадку дострокових виборів надійніше балотуватися в "підгодованих" регіонах, ніж випробовувати долю в довгому списку партії. Крім того, партійні структури (крім хіба що комуністів), незважаючи на численні останнім часом спроби об'єднання і блокування, усе-таки слабкі і не готові до участі в передвиборній боротьбі на рівні країни.

Найяскравішими прикладами можна назвати два “Рухи”, які у минулі вихідні провели "об'єднувальний" з'їзд, що завершився, схоже, можливістю створення Руху-3. Регіональні лідери, що спробували (під керівництвом голови Податкової адміністрації Миколи Азарова і голови президентської адміністрації Володимира Литвина) організуватися в сильну партійну структуру "під крилом" партії "Солідарність", теж не зуміли домовитися. У результаті з'явилася деяка Партія регіонального відродження "Трудова солідарність України" із трьома співголовами.

Упевненіше всього в ситуації, що складається, почувають себе так звані "олігархічні партії", до числа яких уже традиційно відносять "Демократичний союз" на чолі з Олександром Волковим, СДПУ(о) Григорія Суркіса і Віктора Медведчука, а також "Трудову Україну", створену Андрієм Деркачем і Віктором Пінчуком. Але навіть вони поки не зуміли домовитися про співробітництво і "розподілі ролей" на майбутніх виборах. Тому кожна з партій, найсильніших на сьогодні у фінансовому й адміністративному плані, побоюючись нечесної гри з боку "колеґ", не ризикує підтримувати чисто пропорційну виборчу систему. Хоча лідери "олігархічних партій" усе-таки вважають, що в надзвичайній ситуації дострокових виборів вони зможуть домовитися про розподіл реґіонів і місць у майбутньому парламенті. Це, за їхніми словами, не складніше, ніж зберегти своє нинішнє положення і вплив до весни 2002 р.

Зміцнити свої позиції багато партійних структур мріють за рахунок такого адміністративного ресурсу, як Кабінет міністрів. Оскільки Віктор Ющенко поки не погодився на жодне пропозицію про вступ у партію і не знайшов спільної мови з "партійними олігархами", у кулуарах довгий час обговорювався сценарій відставки нинішнього Кабміну і формування нового уряду тими ж олігархічними партіями. Про серйозність намірів можна судити з того, що в Конституційній комісії зараз знаходиться законопроект (розроблений у рамках імплементації результатів референдуму, хоча прямо це питання на референдумі не звучало) про право Верховної Ради самостійно формувати уряд.

Говорячи про необхідність "солідарної відповідальності" парламенту і Кабінету міністрів за ситуацію в країні, а також про прообраз майбутнього коаліційного уряду, найбільш сильні українські партійні структури не забувають про ті можливості, які в них з'явилися б на виборах у випадку одержання посад у Кабінеті міністрів. "Боротьба за Кабмін" не починається головним чином через майбутній кризовий сезон у ПЕК і відсутності чітких домовленостей "про ненапад" у середовищі самих найсильніших партій. Щоправда, якщо питання про дострокові вибори актуалізується, олігархи, видимо, не стануть звертати увагу на приведені причини і візьмуть уряд у свої руки. Ситуація розвивається таким чином, що наступний український парламент може бути представлений декількома олігархічними партіями, що розподілять між собою "пакети акцій" у Верховній Раді. Вони ж одержать доступ до керівництва виконавчою владою. Компартія зможе бути представлена в системі влади хіба що для контрасту. У такому випадку сама система української влади вже до наступного президентським виборам остаточно оформиться як олігархічна. Однак говорити про такий сценарій як про неминучий передчасно.

У Конституційній комісії знаходиться ще один законопроект - про двопалатний парламент. Якщо припустити, що президент активно ініціюватиме його прийняття, то питання про наступні вибори ускладниться інтересами регіональних еліт, що неодмінно сплутають карти олігархам. Поки що ситуація завмерла. Усі очікують чергового ходу з боку Леоніда Кучми і готуються до наступних виборів, які відбудуться невідомо коли і за якими правилами.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах