Головна
 

Українцям не вистачає грошей на націоналізм

5 січня 2001, 12:02
0
2

Намір заступника голови українського Держкомітету з інформполітики Степана Павлюка примусити 2001 року всі телеканали виконувати закони щодо трансляцій державною мовою нездійсненні. Всьому цьому процесові стає на заваді один чинник – економічний. 90% комерційних ЗМІ ведуть передачі російською мовою, і великомасштабні «мовні» зміни передбачають процес дуже тривалий, і багато хто спробує його уникнути. Про це говориться в матеріалі, опублікованому в інтернет-виданні «Газета. Ru».

Формулювання українського чиновника російська громадськість зрозуміла так: незабаром має бути чергове обмеження російськомовної людності на Україні. Перша офіційна реакція надійшла від російського МЗСу. 

У середу міністерство оприлюднило офіційну заяву, повідомивши, що в Москві викликало «щонайменше подив» рішення української влади вимагати від усіх теле- і радіоканалів вести передачі лише українською мовою. «Складається враження,– говориться в заяві МЗСу,– що комусь з українського політичного істеблішменту не подобається поліпшення російсько-українських відносин, що одержало значний імпульс у ході недавнього робочого візиту президента України Леоніда Кучми в Росію». На тлі «позитивних тенденцій» у цих відносинах «зусилля певних українських кіл у сфері телерадіомовлення показують не вельми приязно».  

МЗС констатував, що «вичавлювання російської мови з українських ЗМІ» почалося ще 1995 року, коли на терені України була припинена трансляція російської радіостанції «Маяк». Згодом були скорочені і переведені на інший, слабкий канал передачі ГРТ. А в жовтні цього року влада пригрозила закрити українські радіостанції, які ретранслюють «Російське радіо» і українські версії низки російських газет.  

Тим часом трансляції на всіх 800 телеканалах, що працюють на Україні, досі здійснюються здебільша російською мовою. Обсяг трансляцій комерційних каналів російською мовою складає близько 90%. Російською нині виходить такий же відсоток і друкованих видань – це всі ті самі «Вісті» і «Комсомолка», хіба що з українською рекламою і додатками, а часом і без них.  

Для того щоб з'ясувати, з чого це раптом безапеляційні українські ЗМІ так «полюбили» мову північних сусідів, «Газета.Ru» звернулася за коментарями до них самих. Щоправда, спроба зв'язатися з представниками влади успіху не мала: президент Леонід Кучма видав спеціальний указ, згідно якого на Україні всі дні до 7 січня включно оголошені святковими. Чиновники не працюють і за проникненням чужих слів у жовто-блакитний ефір, відповідно, не стежать.  

Навіть телебачення працює зараз у черговому режимі. Єдина телекомпанія, з якою пощастило зв'язатися,– ICTV. Знаменита вона тим, що саме туди перейшли з ТВЦ відомі російські телеведучі Владіслав Флярковський і Дмітрій Кісельов. До речі, мабуть, не для того, щоб вести програми геть незнайомою їм мові.  Гендиректор ICTV Олександр Богуцький так пояснив  ситуацію, що склалася на українському інформаційному ринку: «Проблем з російською мовою в нас не існує». Точніше, вона, звичайно ж, є, але телекомпаніям і радіостанціям виконувати закони про обмеження російської мови невигідно з комерційних міркувань.

Відомо, що на Україні, як і в Росії, існує закон про ліцензування. Ліцензії на віщання теле- і радіокомпаніям видаються на конкурсній основі. Для того щоб одержати перевагу перед конкурентами, компанії представляють на конкурс «патріотичні» концепції, в яких обіцяють якомога більший відсоток трансляцій віддавати під україномовні проекти і програми.  Проте направду для втілення своїх концепцій ліцензіатам потрібно серйозно добирати і переучувати штат, докуповувати обладнання – словом, брати на себе великі витрати. Набагато простіше і вигідніше після одержання ліцензії займатися простим перегоном російських програм і виданням копій російських же газет – природно, «врізуючи» в них місцеву рекламу. Для існування такої радіостанції, за словами Богуцького, досить мати в штаті всього трьох співробітників (директора, бухгалтера, рекламного агента) і відповідний договір з російським ЗМІ. Більшість телеканалів, радіостанцій і газет діють саме так. Чиновник Степан Павлюк своєю заявою, як вважає Богуцький, просто вирішив упорядкувати діяльність компаній і «нагадати їм про умови отриманих ліцензій», оскільки «це все рівно що одержати ліцензію на торгівлю іграшками, а займатися продажем алкогольних напоїв – вигідно, але незаконно». Утім, це проблема українського національного ринку, і не російському МЗСові її вирішувати.

*Статті, розташовувані в рубриці "Світ про нас", передруковуються з інших джерел без купюр і змін. Кореспондент.net не завжди поділяє точку зору автора даних публікацій

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах