Головна
 

Нехай платять!

31 січня 2001, 11:29
0
4

У матеріалі під таким заголовком економічний оглядач «Известий» Семен Новопрудський пророкує нову війну українського уряду з «Газпромом», на передову якої буде кинутий щойно призначений віце-прем'єром з топливно-енергетичного комплексу Олег Дубина.

Україна остаточно відмовилася передати за борги в концесію "Газпрому" свої магістральні трубопроводи. Щойно призначеному українському віце-прем'єру по паливно-енергетичному комплексі Олегові Дубині доведеться вести нову війну з російською газовою монополією.

29 січня член наглядової ради національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" депутат Іван Дияк заявив, що "питання передачі національної газотранспортної системи (ГТС) України в концесію більше не розглядається". Незважаючи на відносно невисокий політичний чин п-на Дияка, його заяву сміливо можна вважати офіційною позицією української влади.

Український парламентар цілком ясно пояснив, чому Україна не хоче підписувати концесійний договір: "За умовами концесії Україна повинна була б передати 51% акцій ГТС у керування "Газпрому", при цьому керівництво системи призначали би росіяни". До того ж Київ не влаштовує, що концесіонер має право не інвестувати гроші в розвиток трубопровідної системи.

Відмова України віддавати свої трубопроводи в керування "Газпрому" різко збільшує шанси іншого варіанта реформи газотранспортної галузі. Як відомо, 1 листопада минулого року на розгляд українського парламенту був представлений законопроект "Про особливості приватизації об'єктів газотранспортної системи України". Цей варіант у випадку його реалізації може принести Україні реальні інвестиції в газотранспортну систему і залишає за державою контроль над трубопроводами.

Згідно з законопроектом приватизація виробляється за рахунок продажу 50 відсотків мінус одна акція, які належать державі в статутному фонді відкритого акціонерного товариства. Це товариство має бути створене на базі реорганізації компанії "Укртрансгаз". Зараз ця компанія є стопроцентно державним дочірнім підприємством "Нефтегаза України". У новій компанії щонайменше 50 відсотків плюс одна акція збережеться за державою.

Статутний фонд ВАТ "Укртрансгаз" планується формувати шляхом передачі в нього магістрального газопроводу і підземних сховищ газу. У законопроекті досить детально прописана сама процедура приватизації ВАТ "Укртрансгаз". Вона повинна здійснюватися шляхом продажу пакетів акцій промисловим інвесторам за живі гроші на відкритих чи торгах за допомогою обміну пакетів акцій ВАТ "Укртрансгаз" на пакети акцій інших підприємств паливно-енергетичного комплексу. Відкриті торги планується проводити в два етапи. На першому будуть розглядатися технічні пропозиції учасників, на другому - фінансові пропозиції.

Найуразливіший пункт плану - оцінити розміри статутного фонду, тобто, грубо говорячи, ринкову вартість українських газових магістралей, має одна з відомих світових аудиторських фірм. Тим часом гарантувати об'єктивність такої перевірки не береться ніхто, оскільки українська сторона кілька разів називала можливу вартість своєї ГТС, оцінюючи її приблизно в $20 мільярдів. На Заході ці оцінки знаходили завищеними. Тим часом один тільки борг України "Газпрому" складає близько $2 мільярдів. Залучити таку велику суму в результаті половинчатої приватизації газотранспортної системи буде дуже непросто.

Що стосується "Газпрому", то він у 2001 році фактично припинив прямі поставки газу на український ринок, але Україна залишається і ще довго буде залишатися головним транзитним експортером російського газу. Це може змусити "Газпром" брати участь у процесі приватизації українських газопроводів.

* * *

Що не дають "Газпрому"

Газотранспортна система України - це 36 тисяч кілометрів газопроводів, у тому числі 14 тисяч труб великого діаметру (від 1020 до 1420 міліметрів). До неї входять також 79 компресорних станцій загальною потужністю 5500 Мвт і 13 підземних сховищ газу. Пропускна здатність системи складає на вході 290 мільярдів кубометрів газу в рік, на виході - 170 мільярдів кубометрів.

Обсяг транзиту газу через територію України становить близько 130 мільярдів кубометрів у рік, у тому числі російського - близько 120 мільярдів кубометрів.

Статті, розташовувані в рубриці "Світ про нас", передруковуються з інших джерел без купюр і змін. Кореспондент.net не завжди поділяє точку зору автора даних публікацій.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах