Головна
 

Вільне слово пограбоване і ледь не убите

2 лютого 2001, 11:41
0
6

Практично одночасно в Мелітополі і Києві невідомими були вчинені два злочини проти співробітників "Ізвєстій". Журналіст «КоммерсантЪ» Кирило Разумовський вважає цей напад невипадковим.

Квартиру гендиректора регіонального видання "Известия-Украина" Олександра Тимчини обікрали, а на київського власкора газети Яніну Соколовську напав невідомий з ножем. Є всі підстави припускати, що цей не випадковий збіг: 26 січня "Известия" опублікували інтерв'ю екс-віце-прем'єра Юлії Тимошенко, а 29 січня - матеріал про "Кучмагейт". Найцікавіше, що ні та, ні інша стаття в український регіональний випуск не потрапили.

30 січня близько пів на дев'яту вечора, коли Яніна Соколовська поверталася додому, слідом за нею в під'їзд увійшов молодий чоловік. Зі словами "Ну що, догралася?" він приставив журналістці ніж до горла і зажадав, щоб вона не кричала. "Я почала відбиватися, відвела ніж рукою і кинулася дзвонити в квартиру на першому поверсі. Коли мені відкрили двері, нападник утік, але пообіцяв повернутися".

Сама пані Соколовська не бачить інших причин нападу, крім своєї професійної діяльності: "У мене немає ні особистих ворогів, ні боргів. Цей напад міг бути викликаний тільки моїми останніми публікаціями". Обидва матеріали виводили у вельми непривабливих деталях політичне життя України і, певно, не сподобалися деяким читачам.

Не встигли правоохоронні органи України повідомити, що за фактом нападу на пані Соколовську порушена кримінальна справа по ст. 100 ("Загроза життю"), як з Мелітополя прийшло повідомлення про крадіжку з квартири гендиректора видання "Известий-Україна" Олександра Тимчини, де він сам був наїздом буквально напередодні. Злодії винесли тільки телевізор, не зачепили інші дорогі речі, але зате перевернули всі догори дном. За словами батька Олександра, який доглядав за квартирою під час відсутності сина, у нього склалося враження, що злочинці щось шукали.

Якщо врахувати, що за два дні до цього злочину Яніна Соколовская опублікувала в "Известиях" частина розшифровок записів, нібито зроблених відставним співробітником служби охорони Миколою Мельниченком у кабінеті президента України, то напрошується висновок, що шукали ті самі плівки. Так це чи ні, але політики з оточення президента Леоніда Кучми випробують цілком зрозуміле занепокоєння: Мельниченко має у своєму розпорядженні колекцію записів тривалістю більш 300 годин звучання. Раніш він не збирався віддавати розголосу всі записи, розуміючи, що їхня публікація "завдасть шкоди зовнішній і внутрішній політиці" країни. Але днями стало відомо, що парламентська слідча комісія має у своєму розпорядженні повну фонотеку розмов голови держави із силовиками і співробітниками адміністрації.

Ким організоване полювання на журналістів, поки невідомо. Ясно одне: будь-який журналіст на Україні, так чи інакше причетний до "касетного" скандалу, не зможе почувати себе в безпеці, доки ця брудна історія не закінчиться. Згодна з цим твердженням і українською міліцією. Думаючи, що злочини проти працівників ЗМІ будуть відбуватися і далі, начальник УВС Львівської області Валерій Строгий створив спеціальну групу "кращих співробітників", що буде займатися в першу чергу "запобіганням злочинів проти журналістів" і в другу - "розкриттям злочинів по гарячих слідах".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах