Головна
 

Путін і Кучма: космос замість кризи

13 лютого 2001, 10:43
0
3

Уперше за десять років візит президента Росії не став на Україні новиною номер один, відзначає російська «Незалежна Газета». У статті Людмили Романової і Тетяни Івженко аналізуються кулуарні версії причин приїзду Володимира Путіна на Україну. Одна з них полягає в тому, що російський президент має намір - поки Кучма ще має владу - домогтися від нього прийняття стратегічно важливих для Росії рішень.

Недільні програми новин українського ТВ лише мимохіть згадали про зустрічі Леоніда Кучми і Володимира Путіна в Дніпропетровську. З недавнього часу україно-російські зустрічі і переговори на найвищому рівні перестали бути рідкістю (за останні місяці Кучма і Путін зустрічаються уже втретє, а в Києві з офіційними і робочими візитами побували російські міністри оборони, культури, з надзвичайних ситуацій, а також секретар Ради безпеки РФ Сергій Іванов і голова правління РАТ "ЄЕС" Анатолій Чубайс). Україна перестала звертати особливу увагу на такі зустрічі, зосередившись на щодалі стрімкішій внутрішній політичній кризі.

У минулу неділю близько о пів на першу ночі голова Росії прилетів з Альп у Дніпропетровськ - ракетобудівний центр України.

Поїздка Володимира Путіна в Дніпропетровськ була запланована ще наприкінці грудня минулого року, коли в ході зустрічі з російськими й українськими підприємцями Путін, за його ж словами, пообіцяв посприяти якнайшвидшому проходженню ряду угод, головним чином питань співробітництва, які стосуються, в області ракетобудування, високих технологій і енергетики. Про це голови держав розмовляли і за нічною вечерею в неділю в готелі "Жовтневий", і вже в ході вчорашніх переговорів у вузькому складі на "Южмаші".

Зустрічати президентів Росії й України на "Южмаші" зібралися співробітники заводу, яким, за словами Путіна, профком не давав ніяких спеціальних указівок на цей рахунок, хоча кілька класичних реплік у дусі "Росія й Україна - дружба навіки!" все-таки пролунали. "Тому і зібралися", - відповідав на них Путін. За стінами ж заводу бажаючих привітати московську делегацію теж вистачало. Одні доводили, що "карбованець занадто малий для гривні", інші натякали, що "росіянам Сибір треба освоювати".

А в ці хвилини в оточенні різноманітних ракет-носіїв організатори російсько-української делегації підписували документи про співробітництво двох держав у космічній області. У їхньому числі: угода між урядом РФ і Кабінетом міністрів України про умови співробітництва у сфері технічного сприяння третім країнам при спорудженні і реконструкції і модернізації й експлуатації на їхніх територіях промислових підприємств і інших об'єктів, угода про переміщення товарів у рамках співробітництва в освоєнні космічного простору і меморандум про наміри щодо співробітництва в сфері ліквідації стратегічних твердопаливних ракет РР-22, РСМ-52.

Крім того, учора були підписані програма співробітництва в області дослідження і використання космічного простору в мирних цілях на 2001 рік і програма співробітництва між Російським авіаційно-космічним агентством і Національним космічним агентством України. Президенти Росії й України підписалися під спільною заявою, яка визначає пріоритетні напрямки співробітництва двох країн в області космосу й авіації на довгострокову перспективу. У їхньому числі називають дослідження земної поверхні й океану з космосу з метою природокористування, оцінку природних ресурсів, екологічний моніторинг у мирних цілях, координацію дій по впровадженню на світовому ринку космічних послуг україно-російських технологій, розширення сфери комерційного використання ракет-носіїв "Зеніт", "Циклон", "Дніпро", а також відповідної інфраструктури космодрому Байконур і підтримку проекту "Морський старт", а також забезпечення потреб двох країн в авіаційній техніці.

Другим за вагою питанням обидві делегації погодилися вважати домовленості в області енергетики, які продовжили ряд угод, досягнутих Москвою і Києвом по газових питаннях. Учора голова правління РАТ "ЄЕС Росії" Анатолій Чубайс і міністр палива й енергетики України Сергій Єрмілов підписали меморандум про енергетичне співробітництво. Документ передбачає, що енергосистеми двох країн мають перейти на рівнобіжний режим роботи вже навесні цього року. До цього терміну сторони повинні погодити комерційні умови постачання енергії з Росії на Україну. За словами Чубайса, об'єднання енергосистем дасть Росії можливість поставляти електроенергію й у треті країни (йдеться, певно, про Молдавію і Німеччину). Щоправда, на думку експертів, це буде можливо тільки за умови підтримки Україною стандартної частоти у своїх мережах, чого досі якось не спостерігалося.

Підписання енергетичної угоди викликало з української сторони бурхливий захват, а Леонід Кучма, косячи оком на головного енергетика Росії, помітив, що тепер уже Чубайс не буде відключати світло на рідному заводі президента України. До речі, не обійшлося вчора і без обговорення газового питання. Зокрема, йшлося про механізм звірення пені за вже отриманий Україною газ і його поточні поставки.

Учора ж була підписана міжурядова угода про програму міжрегіонального і прикордонного співробітництва між РФ і Україною на 2001-2007 роки. А мер Москви Юрій Лужков детально поговорив з українською владою про будівництво Керченського транспортного переходу, який з'єднує Тамань із Кримом. Крім того, очікується, що навесні цього року може бути підписана міжурядова угода про створення російсько-українських фінансових промислових груп. У такий спосіб влада, властиво, вирішила формалізувати те, що завдяки зусиллям приватного капіталу вже існує і сьогодні.

Незважаючи на те що візит Володимира Путіна в Дніпропетровськ збігся з бурхливою  політичною кризою на Україні, про неї політики вчора воліли не говорити. Російська делегація наполягала на тому, що політична боротьба - це внутрішня справа Києва, яка ніяк не повинна позначитися на двосторонніх відносинах. Як пожартував один із кремлівських чиновників, "уряд приходить і іде, а ракети залишаються".

Дніпропетровськ

Нинішній візит Путіна українськими політологами сприймається як політичний жест - хоча б тому, що російський президент став першим закордонним лідером, який відвідує Україну з початку "касетного скандалу". Що стосується мети візиту, то версії київських аналітиків не збігаються. Складно повірити в офіційні повідомлення про те, що президенти України і Росії вважали підписання другорядної важливості документів про прикордонне співробітництво і розвиток відносин у космічній сфері найбільш актуальним і невідкладним заняттям (у той час як до Києва прибувають тисячні колони учасників акції "Україна без Кучми", на Хрещатику спалюють опудала українського президента, центр Києва стараннями столичної влади, що вона нібито перешкоджає безладдю і бардакам, перетворений в обгороджену заборами напівбудівництво-напівбарикаду). На перший погляд правдоподібною видається розтиражована в ЗМІ версія про те, що Путін вирішив підтримати українського колегу. Однак деякі українські політологи вважають таку версію неймовірною, по-перше, з огляду на те, що Кучма і Путін досі не заявляли про свою дружбу і не ходили на риболовлю в рамках "безкраваткової дипломатії"; по-друге, за словами одного з українських політологів, "Путіну простіше і приємніше було б викликати Кучму в Москву, а там підтримати й утішити..." Ще одна кулуарна версія причин приїзду Володимира Путіна на Україну полягає в тому, що російський президент має намір - поки Кучма ще має владу - домогтися від нього прийняття стратегічно важливих для Росії рішень. Зокрема, якщо вірити добре інформованим українським джерелам, мова може йти про передачу Росії української нафтогазової інфраструктури, а також низки найбільших і найпривабливіших українських підприємств, які тільки заявлені на приватизацію. Природно, ніяких офіційних підтверджень даної інформації немає і бути не може.

Характерною рисою останніх зустрічей стала їхня крайня засекреченість: пресі видають офіційні повідомлення "для друку", а журналістів пускають тільки на "привітально-вступну частину" переговорів, ніяк не коментуючи підсумки. За таким сценарієм проходив на минулому тижні візит російського секретаря Ради безпеки Сергія Іванова. Офіційно обговорювалися проблеми української і російської безпеки. Неофіційні версії звелися до того, що п-н Іванов напередодні візиту Володимира Путіна спробував промацати ґрунт під ногами українського президента, а заодно придивитися до розкладу сил у середовищі можливих спадкоємців Леоніда Кучми. Нагода для вивчення ситуації випала слушна, оскільки візит Сергія Іванова збігся із широкомасштабним і публічним з'ясуванням стосунків між тими українськими політичними силами, які можуть претендувати на висування "спадкоємця". Зокрема, найвпливовіший загальнонаціональний телеканал "1+1" заявив про те, що СБУ тисне на інвесторів телеканала, намагаючись "підкорегувати" інформаційну політику. Представники, якщо вірити чуткам, близької до "1+1" партії СДПУ(о), провівши науково-практичну конференцію, заодно звинуватили СБУ в тому, що спецслужби допустили прослуховування кабінету голови держави (факт прослуховування офіційно визнаний, хоча тепер офіційні особи стверджують, що оприлюднені аудіозаписи були сфабриковані шляхом монтажу "окремих слів і навіть букв").

Суботня відставка голови СБУ Леоніда Деркача, у свою чергу, стала серйозним політичним ударом по партії "Трудова Україна", одним з лідерів якої є син Леоніда Деркача - Андрій Деркач. Незабаром очікуються відставки генпрокурора і, можливо, міністра внутрішніх справ України, говорять інформовані джерела. А це внесе нові нюанси в розклад фінансово-політичних груп, чого домагається влада. Крім того, на Україні заявила про себе ще одна сила - найбільш помітні останнім часом лідери опозиції нарешті об'єдналися заради "національного порятунку". Вони також мають намір боротися за владу. Ситуація, певно, вийшла далеко за рамки підкилимових компромісів, тому що проти існуючої влади виступають не тільки прості українці. Проти влади (поки що непривселюдно) виступає також великий бізнес, тому що економічні санкції проти режиму Кучми, що їх практично готова ввести Європа, загрожують впливовим українським політикам і бізнесменам утратою майбутніх доходів і вже наявних рахунків у закордонних банках. Цей чинник, очевидно, і є головною прихованою загрозою для нинішнього офіційного Києва.

Утім, Рада нацбезпеки й оборони України вважає інакше. Четверта година в суботу засідала рада за участю Леоніда Кучми. Одним з підсумків наради стали, як відомо, відставка Леоніда Деркача і призначення на посаду голови СБУ  Володимира Радченко, "політичні зв'язки якого не фігували"  і який за останні 10 років української незалежності попрацював і керівником СБУ, і міністром внутрішніх справ, і заступником секретаря Ради нацбезпеки, але зумів, якщо вірити українським аналітикам, не дати приводу зібрати на себе компромат. Ще одним з підсумків засідання, як повідомив у неділю телеканалу "Інтер" секретар РНБОУ Євген Марчук, стало відкриття, що національній безпеці України щонайбільше загрожує "іноземна інформаційна експансія". Як приклад "спеціальних психологічних заходів для промивання мізків", які дестабілізують соціально-політичну ситуацію на Україні, п-н Марчук назвав деякі публікації "Незалежної газети" (зокрема, статтю Костянтина Затуліна й Олександра Севастьянова, опубліковану 31.01.2001 р.). На думку Євгена Марчука, подібні публікації сприяють "розкручуванню психологічної війни".

(Тим часом у близької лідеру Соцпартії Олександрові Морозові газеті "Грані" з'явилася стаття журналістки Тетяни Коробової, яка задається питанням про деякі химерні обставини розшифровок бесід Леоніда Кучми з його найближчим оточенням. Її дивує, що в оприлюднених текстах немає бесід Кучми як таки з Євгеном Кириловичем Марчуком – єдиним, хто входить у найближче оточення президента... - "НГ").

Як українські влада має намір боротися з іноземними виданнями - поки невідомо. Що стосується політичних опонентів, то влада поки заявляє про намір "не застосовувати силу", "не вводити надзвичайний стан" і обійтися цивілізованими заходами. Проте на наметове містечко "Україна без Кучми" днями напали добре організовані і навчені молоді люди, які назвалися "анархістами". Згодом з'ясувалося, що організації анархістів, зареєстровані на Україні, до інциденту стосунку не мають, а що нападники начебто б мали відношення до МВС.

Політологи, аналізуючи суспільну думку, запевняють, що Україна готова до революційної зміни влади. Візит російського президента в цей час можна сприймати і як ознайомлювальний, і як заключний.

Безсумнівно знаковим у зв'язку з політичним майбутнім Леоніда Кучми варто вважати візит у Київ відповідального за міжнародні справи в Євросоюзу Хав'єра Солани  - він, як відомо, починається сьогодні. Треба думати, Солана покликаний з перших рук довідатися ситуацію на Україні і дати рекомендацію європейським лідерам, як слід поводитися з нинішньою українською владою.

---------------

Статті, розташовувані в рубриці "Світ про нас", передруковуються з інших джерел без купюр і змін. Кореспондент.net не завжди поділяє точку зору автора даних публікацій.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах