Головна
 

Втрачена країна

16 лютого 2001, 17:29
0
2

Україна стала скидатися на якийсь загублений світ, де вирують непогамовні пристрасті. Така думка британських газетярів Чарльза Кловера і Роберта Коттрела...

Коли вже президент говорить про можливий крах країни, певно, настала криза. Така ситуація зараз в Україні. Президент “в облозі” Леонід Кучма швидше за все залишиться на своїй посаді. Але його проблеми, спричинені вбивством та скандалом із підслухуванням, виходять за межі його управлінських здібностей. Ці здібності завжди були щонайменше слабкими.

Більш ніж тиждень у Києві йдуть демонстрації, щоб змусити Кучму піти і відставку. Розвіялось уявлення про Україну як про найспокійнішу республіку колишнього СРСР. Арешт лідера опозиції і колишнього віце-прем’єра Юлії Тимошенко виявляє відчай президента.

Сам Кучма назвав недавні події “моментом істини”. В інтерв’ю за середу він зауважив: “Я вважаю, що якщо криза підтримується, особливо зовні, то це може привести лише до одного: краху України.”

Припущення про “зовнішній вплив “ характерно розмитий і нечіткий. Протягом років Україна грала на свої вразливості до російської інтервенції, щоб отримувати допомогу із Заходу. Зараз вона хилиться до Росії із такою ж енергією. Нещодавній візит Путіна на Україну викликав різну реакцію: одні розцінили його як жест підтримки Кучми, а інші вважали метою його приїзду визначити, що Росія може отримати від послаблення Кучми.

Незважаючи на свою бідність, Україна має великий потенціал. Її територія і населення майже дорівнює території і населенню Франції. Колись Україна були житницею та головним виробником озброєнь в СРСР. Нафто- та газопроводи пролягаютьть через Україну, транспортуючи російські енергоносії у Західну Європу. Росіяни вважають українців найближчими слов’янськими родичами.

Криза в Україні вийшла далеко за межі першопричини - зникнення і, можливо, вбивство минулого року Георгія Гонгадзе.

Причетність Кучми до зникнення встановлюють аудіозаписи, очевидно зроблені в його кабінеті минулого року, і оприлюденні Олександром Морозом 28 листопада.

Є й інші підстави підозрювати владу, може й не Кучму безпосередньо, у причетності до зникнення Гонгадзе: затягування розслідування, суперчливі публічні заяви, заборона доступу незалежним експертам до знайденого 3 листопада тіла.

Кучма не мав нічого іншого як визнати, що голос на плівках – його власний, і його кабінет можливо прослухували. Він пояснив багатство своєї мови на ненормативну лексику “словниковим запасом керівника заводу...” Але однаково він наполягає на тому що записи змонтовані із окремих розмов. Експерти кажуть, що комп’ютерні технології довзоляють змонтувати розмову з фрагментів так, щоб підробку не могла виявити експертиза.

Вся справа піднімає два великих питання, окрім автентичності записів: хто підслухував кабінет Кучми і як?

У грудні Микола Мельниченко зявив, що записав 300 годин президентських розмов, помістивши цифровий диктофон під диваном. За кілька днів до оприлюднення, він виїхав у Чеську Республіку.

Кучма наполягає, що для прослухування кабінету потрібний “якийсь суперпристрій”, адже, за його словами, навіть вітчизняні спеціалісти не можуть визначити як це було зроблено. На минулому тижні Кучма звільнив голову Служби безпеки України Леоніда Деркача.

Питання, яке дехто також задає, полягає в тому, чи не міг Гонгадзе загинути від руки того, хто зробив записи? “Я відштовхуюсь від того, що розмови на касетах справжні”, - каже Олена Притула, колега Гонгадзе по Інтернет-проекту. “ З цього можна зробити два висновки: перший – вбивство скоєне за наказом президента; другий – той, хто зробив записи, той і вбив Гію. Я не виключаю жодну з цих версій.” Зникнення Гонгадзе має багато чого спільного із зникненням журналіста в Білорусі.

Якщо Кучма правий в тому, що його підслухування є частиною більшої змови, логіка української політики дозволяє висунути два припущення: Росія, що прагне слабкої України, якою можна буде маніпулювати чи підірвати; західні спецслужби, які теоретично могли бути занепокоєні зближенням Кучми з Росією і прагнути замінити його більш прозахідним президентом.

Третя версія – плівки могли підготувати політичні опонети Кучми. Слідчі вважають, хоч майже оппортуністично, що це могла бути Тимошенко.

Тепер мало важливо, хто прослухував Кучму і чи записи були сфабриковані, адже непоправної шкоди вже завдано. Навіть якщо Кучмі вдасться відмежуватись від причетності до справи Гонгадзе, хто знає, що ще може з’явитись із 300 годин записів, що чекають свого часу. Вже оприлюднені плівки доводять, чи сфабриковані, щоб довести, причетність Кучми до хабарництва, фальсифікації результатів виборів.

Якщо Кучма “не відіграється”, то це стане ендшпілем втраченого десятиліття для України. Становлячи інтерес і для Росії і для Заходу, Україна отримала свій унікальний шанс щось здобути для себе із розпаду СРСР. Захід спрямував в Україну допомогу та поради, а Росія спровокувала великий український борг. Обидва – І Захід, і Росія сподівались виграти Україну політично.

Але гроші та дієвість втрачені в корупції, неефективності та політиканстві.

Минулого року розслідування виявило, що Нацбанк протягом 1997-98 років заробив сотні мільйонів доларів на тіньових операціях з позиками та офшорними банками. Кінцевий пункт призначення коштів, однак невідомий.

Кількість українців, що сприйянли за номіналом звинувачення власного президента у вбивстві та тіньових операціях, вже багато каже про владу, до якої вони звикали протягом десятиліття.

Кучма зауважив на минулому тижні: “Покажіть мені безгрішного політика. Нехай він кине перший камінь”. Але ніхто з політиків не відгукнувся на цей виклик.

Однак українських виборців можна вибачити, якщо їм хочеться ступити в прірву.

/Переклад сайту pronas.net/

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах