Головна
 

Влада в Києві переходить у наступ

22 лютого 2001, 12:23
0
3

На початку тижня президент України Леонід Кучма провів два важливих заходи. По-перше, у Маріїнському палаці він вручив державні нагороди діячам науки, освіти, культури, а також суспільним діячам за внесок у становлення і розвиток української держави. По-друге, виступив перед студентами університету ім. Шевченка, де, зокрема, заявив, що на Україні не існує політичної кризи. Обидві події тісно пов'язані між собою, вважає автор російської "Незалежної газети" Андрій Капустін, з огляду на особи, які фігурують у списку нагороджених.

У числі нагороджених фігурують секретар Ради національної безпеки й оборони Євген Марчук (орден Ярослава Мудрого 5-й ступеня), колишній голова Ради міністрів УРСР Олександр Ляшко (орден Ярослава Мудрого 5-й ступеня), народний депутат, лідер фракції "Відродження регіонів", екс-радник президента й один із самих впливових олігархів Олександр Волков (орден "За заслуги" 2-й ступеня), а також дніпропетровський губернатор Микола Швець (орден "За заслуги" 2-й ступеня). Усі вони останнім часом так чи інакше виступили на захист Леоніда Кучми. Причому якщо Марчук, Волков і Швець - фігури реально діючі, то Ляшко "виплив" зовсім недавно, коли в компанії з ще двома номенклатурними колегами по радянському періоді - Вітольдом Фокіним і Віталієм Масолом (яких, щоправда, у понеділок не нагородили) опублікував лист на підтримку голови держави, у якому, зокрема, містилася пропозиція визнати на державному рівні, що на Україні здійснюється спроба заколоту і державного перевороту. Автор запропонував також об'єднатися всім "патріотичним партіям і блокам", включаючи комуністів.

Що стосується відсутності кризи на Україні, то, незважаючи на підтримку нових орденоносців, тут теж поки не все ясно. Справа Гонгадзе, "касетний скандал", арешт Юлії Тимошенко, утеча за кордон одного з експертів по "таращанскому тілу", відставка керівника СБУ, визнання депутатами своїх голосів на плівках Мельниченко, що продовжується акція "Україна без Кучми" з багатотисячними ходами і мітингами в Києві, щодалі більше число наметів протестантів на Хрещатику, підтвердження прокуратурою і самим президентом фактів прослуховування президентського кабінету, ряд різких заяв ПАРЄ, РЄ, Держдепартаменту США, ОБСЄ, організації "Репортери без кордонів", пильна увага до ситуації на Україні провідних західних ЗМІ, розвал пропрезидентської парламентської більшості, створення Форуму національного порятунку, що об'єднав правих і лівих, провал імплементації підсумків торішнього референдуму... Усе це навряд чи можуть переважити дніпропетровський самміт Кучма-Путін, а також зустріч міністрів закордонних справ Росії й України в Харкові, що, очевидно, і дали підставу Леонідові Кучмі заявити, що в країні немає ніякої кризи. (Правда, в інтерв'ю РТР Кучма побічно визнав наявність кризи, мало того, виразив упевненість, що до цієї кризи причетний колишній прем'єр Павло Лазаренко і колишній віце-прем'єр Юлія Тимошенко.)

Як би там не було, можна говорити про те, що команда президента наважилася на тверде рішення проблеми і Леонід Кучма чітко дотримує порад іміджмейкерів. Тому що після довгого мовчання за невеликий відрізок часу президент України дав низку інтерв'ю закордонним ЗМІ, з яких можна чітко виділити основні модульні тези лінії захисту - нападу.

Їх небагато, але вони озвучуються у всіх виступах і заявах. Це порівняння дій опозиції з зародженням фашизму в Німеччині; відсутність "нормальної" опозиції як такої і зневажливі характеристики опозиційних лідерів; конструктивність і злагодженість роботи всіх галузей влади; легкий жаль із приводу парламентської плутанини; погроза розвалу країни; загроза змови і державного перевороту (спасибі старим прем'єрам); з нинішнім президентом (і тільки з ним) усе буде добре; Європа і разом з нею інші нам не вказівка (у радянських власна гордість) і, нарешті карта небувалої любові між Україною і Росією, що розігрується останнім часом.

Зрозуміло, що в унісон голові держави працюють і підконтрольні ЗМІ, які послідовно проводять у життя "генеральну лінію". І часом комусь (особливо в тих районах країни, де населення через брак інших дивиться тільки державні канали телебачення) справді може здатися, що так воно і є. Однак направду справи йдуть трохи інакше. Удале, з погляду PR, підключення прем'єр-міністра Ющенко до підписання заяви "трійки" 13 лютого швидше за усе виявиться акцією одиничною, тому що, незважаючи на те що прем'єр поставив свій підпис під документом, уже через кілька днів він був змушений виправдовуватися, у тому числі і перед своїми основними партнерами - партією "Реформи і порядок" і фракцією "Реформа-конгрес", які не втрачають надії, що саме Віктор Ющенко очолить опозиційний рух. Крім того, голові уряду добре відоме ставлення до нього Леоніда Кучми. (підтвердженням чого служать і деякі розшифровки з записів майора Мельниченка), і він має усвідомлювати, що з ним відбудеться, якщо він залишиться без підтримки помірних опозиціонерів. Крім того, не можна скидати з рахунків і поводження комуністів, які хоча відкрито і не пристали до акції "Україна без Кучми", але разом з тим залишаються в традиційній опозиції правлячому режиму, вимагаючи відставки не тільки Кучми, але і Ющенка. Крім того, незважаючи на те що в парламенті поки панує хаос, не можна виключати, що депутати зможуть подолати президентське вето і приймуть новий закон про вибори по пропорційній системі. Чи зможуть депутати набрати потрібне число голосів, покаже і сьогоднішнє слухання в парламенті інформації генерального прокурора України Михайла Потебенька про діяльність Генеральної прокуратури. І незважаючи на те що генеральний прокурор заявив про неконституційність свого звіту перед Верховною Радою, оскільки він їй непідзвітний, депутати не відступилися від свого, оскільки Верховній Раді підзвітна сама Генеральна прокуратура. При цьому спікер парламенту Іван Плющ заявив, що якщо депутати внесуть на розгляд проект постанови про вираження недовіри генеральному прокурору, то він буде змушений поставити його на голосування.

А найголовніше - депутати, готуючись до виборів, що повинні відбутися в березні майбутнього року, розуміють усі наслідки використання адміністративного ресурсу, що буде задіяний, якщо Леонід Кучма залишиться біля керма влади, а закон про вибори залишиться колишнім. Як саме Леонід Кучма може використовувати цей самий ресурс, свідчить і одна з останніх розшифровок плівок майора Мельниченка, що відносяться до останніх президентських виборів на Україні (наводиться з незначними скороченнями).

1. Леонід Кучма розмовляє з керівником податкового відомства країни Миколою Азаровим.

Азаров: Здрастуйте.

Кучма: Здраствуй, сідай. Чайку поп'ємо... Виходить, у мене до тебе кілька наказів. Ти повинен зібрати своїх, б..., налоговиков, у районах - не знаю, ну хоча б обласних, і попередити: хто в районі програє вибори, так після виборів працювати не буде. Жодного не залишимо. Ну ти ж розумієш, аж до району сільського. Адже ти з кожним головою повинний сісти, б..., і сказати: чи ти, б..., у в'язниці будеш сидіти (а в мене на тебе більше всього), чи ти зобов'язаний дати голоси. Так чи ні?

Азаров: Я розумію... Все буде...

Кучма: Зараз от скажу Кравченку (міністру внутрішніх справ. - Ред.). А ти потім скажеш, це саме, щоб вони разом... разом з кожним головою колгоспу...

Азаров: Добре... Від начальника райвідділу, так?

Кучма (по телефоні міністру внутрішніх справ): У мене Азаров. Виходить, отут є такий механізм роботи. У них практично на кожного голову колгоспу є справа. Їх потрібно в кожнім районі зібрати, щоб начальник міліції, начальник податкової служби... І сказати: хлопци, якщо не дасте, б..., скільки, так сказати, необхідно, те завтра всі будете там, де вам належить... Так. Ну зібрати, так сказати, хлопці... ну крім західних областей, не потрібно. А цих, б..., центральних - Херсонська, Кіровоградська, Чернігівська, б..., Черкаська... ці області всі. Так, потрібно... Щоб вони чітко знали, гратися ми більше, б..., не будемо. Я ж учора на раді про це сказав... І крапка, я сказав. Пускай думають (сміх). Добре. Це ж ці, б..., суки, б..., голови колгоспів.. Усе-таки... Я вчора сказав: усе-таки поміщики, барони... Просто відразу після виборів самий жорстокий порядок...

Азаров: Звичайно...

Кучма: Ми не повинні розслаблюватися. Друге, ми повинні виграти з гарною перевагою. Це теж важливо. Розумієш? Коли говорять - там, два-три відсотка, це не виграш. Тому ми повинні так, щоб ті села, б..., на одне місце...

2. Кучма розмовляє по телефону, швидше за все, з головою СБУ.

Міліція серйозно повинна попрацювати, виходить, податкова... Треба, щоб з кожним головою колгоспу, у кожне село приїхав податківець і сказав: дорогий товариш, ти ж прекрасно уявляєш, скільки в нас матеріалів для того, щоб ти завтра виявився в місцях не настільки віддалених... А там же на кожного голову колгоспу можна знайти більш ніж досить... Так чи ні? Тому міліція, виходить, служби усі вони повинні, виходить, розподілитися і серйозно поговорити з кожним головою колгоспу. Це вони, б..., за...нці, намагаються, виходить, улаштовують... Село ж там голосує проти. З Церквою ще раз треба серйозно поговорити, так сказати, щоб вони, виходить відповідні заходи провели...

Статті, розташовувані в рубриці "Світ про нас", передруковуються з інших джерел без купюр і змін. Кореспондент.net не завжди поділяє точку зору автора даних публікацій.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах