Головна
 

Іммігрант або брехун мимоволі

7 березня 2001, 13:06
0
3

Майбутнє можна творити, лише пам'ятаючи про минуле - так говорить китайське прислів'я. Щоправда, коли тобі до восьмидесяти і до склерозу один крок (а, може, й півкроку), то воно й таку забудькуватість вибачити можна... Вірніше можна було б, якби не було того, хто це запам'ятав. Про процес над "забудькуватим" злочинцем з України розповідає канадське інтернет-видання.

Федеральний суд Канади розчистив шлях Оттаві для того, щоб позбавити громадянства 77-річного жителя Торонто та депортувати його за неправдиві дані про своє воєнне минуле.

У прийнятому рішенні суд визначив, що Василь Одинський, український іммігрант, при в’їзді в Канаду у 1949 році навмисне не надав чи свідомо приховав свідчення про службу в СС у двох нацистських трудових таборах.

“На мою думку, після детального розгляду наданих доказів, за теорією ймовірностей, є більша ймовірність того, що Ординський не відповів на питання стосовно свого воєнного минулого правдиво”, - пише суддя Ендрю МакКей.

У грудні 1997 року, федеральні слідчі, що займались розслідуванням воєнних злочинів, визнали, що колишній працівник компанії вантажних перевезень співпрацював з нацистами і був членом українського підрозділу охорони, який ніби допомагав німецькій владі провести “більш ніж 200 антиєврейських операцій, включаючи чистки гетто та масові розстріли”. Жертвами цих операцій восени 1943 року стали близько 40 тисяч євреїв у трьох польських таборах. Однак після рішення суду про законність депортації українця, суддя Маккей застерігає про малу кількість доказів, що Ординський, батько трьох дітей, безпосередньо винуватий у воєнних звірствах. МакКей наголошує, що служба Одинського у польських таборах Травнікі та Понятова, і навіть в батальйоні СС “Stiebel”, не була добровільною, адже якби він відмовився, його сім’я опинилась би в небезпеці. До того ж на судовому процесі не було доказів, що він особисто брав участь у жорстокому поводженні з в’язнями чи іншими особами під час служби в СС.

В квітні 1999 року Одинський сказав федеральному суду, що він сам швидше був в’язнем, аніж охоронцем. Він зауважив у суді, що його та ще трьох юнаків з його села заарештували після відмови записатись в німецьку армію і доправили в концентраційний табір. За словами Одинського, його контакт з євреями було обмежено і в його обов’язки не входило конвоювання чи охорона в’язнів. Коли німецькі війська почали операцію “Erntefest” або “Свято Урожаю” у листопаді 1943 року, українські охоронці Понятової були замкнуті в своїх бараках і лише чули постріли, коли за один день було методично знищено 15 тисяч євреїв.

Тепер вирішення питання про депортацію Одинського в Україну чи Німеччину, де він жив до імміграції, залежить від федерального міністра громадянства Елінор Каплан та, власне, самого міністерства.

Як зауважують офіційні особи міністерства юстиції, ордеру на арешт чи планів судити його за воєнні злочини немає. Хоч з 1995 року у неправдивих свідченнях про воєнне минуле було звинувачено 17 людей, Одинський є став п’ятим серед тих, чию вину підтвердило слідство. Адвокат Одинського наполягає на тому, щоб уряд уважно поставився до застережень судді МакКея: “Ловите акулу, а спіймаєте дрібноту”.

/переклад сайту pronas.net/

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах