Головна
 

Невловима правда про вбивство в Україні

12 березня 2001, 10:13
0
3

Всупереч відомому прислів'ю правда про вбивство в Україні, здається, так ніколи і не випливе. Та головне вже відбулося - стала відома правда про президента...

Los Angeles Times розмістила статтю, що висвітлює весь касетний скандал – від самого його початку в листопаді минулого року до останніх сутичок української міліції з маніфестантами біля пам’ятника Шевченку. Автор статті Робін Діксон у своїй роботі використав думки аналітика Маркіяна Білинського із фундації Україна – США.

Протягом 25 днів Генеральна Прокуратура України відмовляла вдові вбитого опозиційного журналіста Георгія Гонгадзе показати для впізнання труп її чоловіка. Довгий час їй не могли надати хоч якоїсь цілої частини його тіла для впізнання. Навіть після того, як за знайденими прикрасами на тілі Мирослава Гонгадзе впізнала, що тіло належить її чоловікові і після експертизи ДНК, що на 99,6 % підтвердила це, українській владі потрібен був час до лютого, щоб врешті визнати очевидність факту.

Робін Діксон цитує “співвласника газети “Дзеркало Тижня”, Юлію мостову, яка говорить, що “Прокуратура робила все можливе для того щоб завадити опізнанню тіла, оскільки, якщо немає тіла – немає й проблеми”.

Скандал перетворився на найсильнішу кризу післярадянських років в Україні. Українське суспільство виявилось розділеним на тих, хто вірить у причетність Президента Леоніда Кучми до вбивства Гонгадзе і тих, хто не вірить у це. Проте скандал спричинив не лише проблеми внутрішньополітичного характеру для України. Довіра західних лідерів до Президента Кучми суттєво зменшилась у зв’язку із його спробами завадити проведенню повного розслідування вбивства журналіста, а також у зв’язку із жорсткою реакцією на масові акції опозиційного руху. Підтвердженням такого падіння рейтингу довіри до українського президента може бути хоча б жорстка реакція Джорджа Буша на знесення 1 березня українською міліцією наметового містечка опозиціонерів на Хрещатику. Крім того, речник Держдепартаменту США Роберт Бучер застеріг українську владу, що те, чи отримуватиме країна надалі допомогу США залежить від того чи дотримуватиметься її уряд конституційних методів роботи. Загалом же, з часу набуття Україною незалежності вона отримала від США більше 2 мільярдів доларів.

Скандал почався із плівок колишнього президентського охоронця Миколи Мельниченка, на яких записані розмови, згідно із якими Леонід Кучма говорив про спосіб, у який слід прибрати Гонгадзе. Плівки містять дані про те, що Президент віддавав накази примушувати представників місцевих органів влади фальсифікувати результати виборів президента, що відбулись у 1999 році.

Кучма спочатку повністю заперечував справжність плівок, хоча потім непрямо визнав, що на плівках звучить його голос, проте записи було редаговано. Експертиза плівок, проведена й Відні не підтвердила, хоча й не спростувала справжності записів.

Робін Діксон приділяє особливу увагу демонстраціям, що відбулися минулої п’ятниці. За його даними тоді у Києві зібралась демонстрація, в якій взяло участь близько 18 тисяч чоловік. Демонстрація переросла у сутичку із міліцією, в результаті чого поранення отримали більш як півдесятка чоловік. Проте, звичайно, протягом останніх місяців опозиція могла зібрати від двох до восьми тисяч чоловік. На думку вже згадуваного Маркіяна Білинського, цього занадто мало, щоб примусити Кучму піти з посади. “Існують серйозні проблеми, – говорить він – проте не слід перебільшувати рівень проблем, що існують у Президента. Доля Кучми не буде вирішуватись людьми, що виходять на вуличні демонстрації”. Білинський також говорить, що звичайно, можна знайти моральні причини, чому український Президент повинен піти у відставку, проте в Україні цього не відбудеться. Українська політика працює за іншими правилами.

Білинський також висловлює думку про те, що українське суспільство не змогло об’єднатись і належно прореагувати на ситуацію навіть після оприлюднення даних, що повинні були викликати дуже негативну реакцію. На питання аналітика, чому ці дані про фальшування результатів виборів та, можливо убивство не примусили пересічного українця вийти на вулицю, автор статті пропонує доволі просту відповідь – причина у політичній виснаженості українського населення. Після важкого десятиліття, говорить Робін Діксон, українці, а особливо ті, що живуть у злиденних сільських районах бояться нового етапу політичної та економічної нестабільності.

Ще на одну причину того, що українські громадяни не спішать приєднуватись до акцій опозиційного об’єднання “Україна без Кучми” вказує київський політолог Микола Томенко. Він говорить про те, що це об’єднання зібрало під своїми стягами політичні сили, що занадто різняться між собою за політичним спектром – від соціалістів до право радикальної УНА-УНСО. Такі контрасти призводять до того, стверджує Томенко, що українці не хочуть вступати до лав опозиціонерів.

Автор статті зазначає, що навіть один із лідерів партії “Громада”, якою керує Тимошенко, Олександр Турчинов визнає, що масові акції протесту опозиції не змусять Леоніда Кучму піти з посади президента.

Нещодавно, місяць тому, було ув’язнено одного із лідерів українського опозиційного об’єднання “Україна без Кучми” Юлію Тимошенко, за звинуваченням у корупції. Це стало сильним ударом влади по українській опозиції. Натомість набагато більшу роль у всій цій ситуації, на думку Робіна Діксона відіграють олігархи та оточення Президента.

Неоднозначним є також і положення уряду Ющенка, якому найближчого місяця у Верховній Раді може бути оголошено вотум недовіри. При цьому слід також зазначити, що Президент, натякнув, що, можливо, надалі не підтримуватиме Прем’єра.

Цілий розділ статті присвячено впливу Заходу на українську ситуацію. США та Європа, схоже, все ще розглядають Україну як противагу російському впливові. Проте цілком можливим є варіант, коли країна, що в дуже великій мірі залежить від експорту енергоносіїв, може потрапити у сферу впливу Росії. Такий варіант стає можливим у разі посилення тиску на Київ з боку Вашингтона, а також припинення надання економічної допомоги Україні з боку США.

Значну увагу Робін Діксон приділяє вдові вбитого журналіста Мирославі Гонгадзе. Вона говорить, що не може стверджувати чи заперечувати причетності Кучми до вбивства її чоловіка. Мирослава Гонгадзе займає стриману позицію, намагаючись виховувати своїх двох доньок одна. Вона говорить, що не вірить в те, що прозоре розслідування, яке б дало відповіді на всі питання щодо смерті її чоловіка, буде коли-небудь проведене.

/матеріал взято з сайту pronas.net/

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах