Головна
 

Віктор Ющенко: "Того, що трапилося, назад не вернеш... "'

21 березня 2001, 11:00
0
3

Прем'єр Віктор Ющенко, призначений на цю посаду понад три роки тому під тиском Заходу, щосили намагався лишитися осторонь від гострої політичної кризи в країні. Однак зберегти позицію не втягнутого в чвари "технократа-реформатора" прем'єру не вдається. Опозиція розраховує, що саме Ющенко стане спадкоємцем Кучми, і намагається перетягнути його на свою сторону, а оточення президента намагається пов'язати прем'єра колективною відповідальністю за все, що відбувається. Про те, як ситуацію оцінює сам Ющенко, його запитала київський корреспондент "Часу Новин" Світлана Степаненко.

-- Віктор Андрійович, демократичний рух вважав вас «надією України». Після того як ви підписали «заяву трьох», де українська опозиція порівнюється з націонал-соціалістами, ваш авторитет упав. Чи не вважаєте ви помилковим свій крок?

- Я не можу передати всіх почуттів і обставин... Якщо оцінювати дану ситуацію виходячи з реалій, то варто визнати, що кожна політична сила, незалежно від того, симпатична вона нам чи ні, представляє певний суспільний інтерес. І з цим треба рахуватися. Нинішній політичний конфлікт прагнуть використовувати ті сили, які оберуть найбільш неефективний шлях розвитку для України. Ліберальний рух не повинен дати втягти себе в цю гру, щоб не вислухувати потім докорів за те, що він украв в України демократичний шлях розвитку. Тому я і підписав цю заяву з Леонідом Даниловичем і Іваном Степановичем (спікер Ради Іван Плющ. -- Ред.). Звичайно, форма звертання «трьох» трохи тенденційна і грішить місцями, витриманими в демагогічному стилі, неприпустимому сьогодні. Певно, потрібно було більше наполягати на своєму і змінити тон звертання, відмовитися від деяких образливих узагальнень. Однак того, що трапилося, назад не вернеш. Щоб зберегти довіру народу, влада має зробити три речі. Акцентувати увагу на дотриманні прав і свобод. Зокрема, абсолютно неприпустимий тиск на ЗМІ. Відмовитися від силових дій стосовно опозиції і піти з нею на діалог, давши їй можливість діяти в рамках парламенту. А головне, продовжити економічні реформи.

-- Олігархи обіцяють організувати вашу відставку в квітні, після щорічного звіту уряду. Як ви оцінюєте свої шанси?

- Питання несвоєчасне і для мене неактуальне. На кін поставлені перспективи країни, що в сто разів важливіше за долю окремих осіб. Рік тому нинішній склад уряду одержав розвалену систему державних фінансів, де третина розрахунків виконувалася за допомогою бартеру і взаємозаліків. Одних соціальних боргів нагромадилося на 6,3 млрд гривень. Додайте до цього багатоміліардні зовнішні позики «під гарантії держави». Уряд, вирішуючи ці проблеми, змушений був наступати на інтереси конкретних політичних груп. Приміром, змінюючи банк, який обслуговує «Атоменерго», ми відрізали від тіньового прибутку компанії, які за ним стоять. Власне, з цих причин визначені сили, що незадоволені урядом, активно створюють політичний конфлікт, щоб перетворити його в кризу уряду і парламенту, спровокувати сутички за межами цивілізованого діалогу.

-- Чи не хочете ви, у такому випадку, поділитися владою з групами впливу, прийнявши їхніх ставлеників в уряд?  Чи готові ви до коаліції?

- В нас не тільки немає відповідних законів, але і самої політичної коаліції. Тому формування уряду на цій основі приведе в тупик. Якщо певним політичним силам цей сценарій не удасться, вони пустять у хід запасний варіант - перереєстрацію парламентської більшості. Це кращий спосіб усіх пересварити і підштовхнути до ревізії лідерів. У цьому разі в парламенті почнеться затяжна криза, яка неминуче перекинеться на уряд. Іншими словами, кілька політичних сил завзято домагаються саморозпуску парламенту, повного паралічу урядової і президентської галузей влади. Їхні інтриги не що інше, як схована форма боротьби за владу.

-- Ваша оцінка поширюється і на лідера об'єднаних соціал-демократів віце-спікера Ради Віктора Медведчука, який висунув ультиматум уряду -- або коаліція, або відставка?

- Мені неприємно чути, що Медведчук ставить такі умови. Уряд плутають з філією СДПУ(о). Чи якоїсь іншої фракції. Певна частина політичних сил бачить своє існування тільки в стані конфлікту. Це їхня форма самореалізації.

-- Як компроміс олігархи готові погодитися на кілька портфелів. Ви готові до цього?

- Піддаватися на провокації, такі, як тема коаліційного кабінету, уряд не має наміру. Так само як і на інші форми тиску. Нам говорять: раз ґрунту для коаліції немає, давайте зафіксуємо двосторонні зобов'язання з більшістю, у тому числі кадрові, тимчасовим договором. Однак подивитеся, чим є нині діючий кабінет: дев'ять членів уряду, включаючи віце-прем'єрів, представляють політичні партії -і весь впливовий партійний ресурс. Створення уряду -- наслідок того, наскільки відбулася сама більшість. Якщо формування кабінету -- та цеглинка, яка зможе удержати його від розпаду й удосконалити, я, як прем'єр, першим піду назустріч. З іншого боку, якщо ми відчуємо, що консолідуючі процеси в більшості настільки серйозні, що є сенс ризикувати кадровими ресурсами, ми будемо ними ризикувати.

-- Чи будете ви звільняти з виконавчої влади представників «Батьківщини» і Українського народного руху, якщо їхньої фракції в парламенті не ввійдуть у більшість? Раніше Кучма закликав опозицію залишити органи влади. З цих самих причин президент підштовхує до перереєстрації більшості.

-- Я не чув, щоб президент підтримував ідею перереєстрації. Він розуміє -- створити іншу конфігурацію політичної більшості в рамках діючого парламенту неможливо. Перереєстрація -- це відхід від відповіді, що ж трапилося з більшістю і як вирішити проблеми, що привели до нинішньої напруги. Тому, подобається комусь демократія чи ні, фракції повинні прийти до діалогу, щоб дати шанс президенту вирішити назрілі питання через гармонізовану більшість.

-- Олігархи звинувачують вас у спробах перетягнути на себе «ковдру» влади, позбавивши президента права призначати голів місцевих адміністрацій. Ці умови нібито зафіксовані в політичному договорі, що його ви збираєтеся підписати з більшістю.

- Політичний договір поки ще в стадії обговорення. Та й пропозиції, про які ви говорите, висунув не уряд. Деякі політичні сили розуміють, що встановити контроль над органами місцевої влади напередодні виборів - це все одно що приєднати до інших ресурсів адміністративний. Це навіть важливіше, ніж міністерський портфель в уряді. Однак гри в одні воріт уряд не допустить. Ми дотримуємося максимально чесних і прозорих поглядів. Після обговорення з усіма фракціями більшості ці договори будуть максимально погоджені з Леонідом Даниловичем.

-- Чи буде збережена наступність в енергетичній політиці українського уряду після відставки віце-прем'єра по ПЕК Юлії Тимошенко?

-- Ми не ховаємо, що в енергетичній сфері залишаються істотні недоліки, які змушують удатися до кадрових змін не тільки в керівництві галуззю, але і на рівні керівників департаментів, заступників міністра. Щодо того, що уряд продовжить політику, що була вироблена в ПЕК торік, не може бути ніяких сумнівів. Її основний принцип: усе спожите повинний бути оплачений. Безкоштовної роздачі державних енергоресурсів не буде.

-- Вікторе Андрійовичу, ви говорите про історичні шанси України, відповідальності лідерів демократичного руху... З цього погляду як ви оцінюєте дії Юлії Тимошенко?

-- Її реформи досягли високих результатів...

-- Я про інше запитую. Її безкомпромісна позиція -- це приклад для наслідування чи прикра помилка?

-- (Після хвилинного роздуму) Знаєте, зайдіть за тиждень. Тоді і поговоримо...

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах