Головна
 

Чотири тіла Георгія Гонгадзе

10 квітня 2001, 09:20
0
25

"На цьому тижні представники ФБР і Пентагона повинні взяти проби "таращанського тіла", щоб провести його Днк-дактилоскопію і внести нарешті ясність у справу Гонгадзе. Відповідь вони обіцяють дати через тиждень. Але вже сьогодні очевидно, що результати експертизи не тільки не внесуть ясності в справу, але і, швидше за все, викликають скандал", пише журналіст російського щотижневика "Коммерсантъ-Влада" Дмитро Сергєєв.

Наприкінці березня держсекретар США Колин Павелл на зустрічі зі своїм українським колегою Анатолієм Зленком сказав, що за півроку Україна не домоглася ніякого прогресу в справі Гонгадзе. Буквально ті ж слова й у той самий час повторила доповідач ПАРЄ Ханна Северінсен під час свого візиту в Київ. У перекладі з дипломатичної мови на звичайну це означає, що, на думку Заходу, на Україні діється взагалі казна що.

Щоб розвіяти підозри в небажанні розслідувати справу, генпрокуратура України звернулася з листом в американське посольство в Києві з проханням провести Днк-дактилоскопію таращанських решток у США, де в Роквілльскій лабораторії міноборони в 1997 році перевіряли результати експертизи царських останків, проведеної професором Павлом Івановим і його англійським колегою професором Пітером Гіллом.

У прокуратурі вже побували представники ФБР і Пентагона. На цьому тижні вони повинні взяти зразки, потім протягом тижня проведуть аналіз і оприлюднять їхні результати.

Однак навряд чи американська експертиза внесе остаточну ясність у заплутану справу. По-перше, іноземні експертизи вже проводилися і дали прямо протилежні результати. По-друге, у справі Гонгадзе наявний не один труп, а принаймні чотири.

Історія почалася у вересні минулого року. Увечері 16 вересня в Києві журналіст Георгій Гонгадзе вийшов із квартири своєї колеги по інтернет-проекті "Українська правда" Олени Притули і зник.

Безумовно, Гонгадзе не належав до числа "брильянтових пер" українських масмедіа. Проте він був досить помітною фігурою на Україні. Георгій довгий час вів новини на одному з загальноукраїнських телеканалів, був завсідником усіх більш-менш значимих прес-конференцій, політичних talk-show і взагалі був людиною "тусовки". Його різкі статті з'являлися в опозиційній пресі, у його розпорядженні була інформаційна служба однієї з київських FM-станцій, він створив власний інтернет-проект. Гонгадзе виступав на всіх мітингах, присвячених захисті свободи слова, а за кілька місяців до свого зникнення він брав участь у поході львівських журналістів на Київ. Ще в середині літа того ж року він написав відкритий лист генпрокурору України Михайлові Потебеньку: "За мною стежать!" За ним справді стежили - демонстративно, не соромлячись, представляючись співробітниками міліції. Але, напевно, не 16 вересня.

Його відразу ж стали шукати. Начальник головного управління МВС України Юрій Смирнов тоді ж заявив, що в його багаторічній практиці не зустрічалося настільки загадкового зникнення: "Він начебто крізь землю провалився".

Так і виявилося. 2 листопада ввечері двоє місцевих жителів Таращанського району, батько і син Шушко, побачили приблизно в 30 м від асфальтового шосе, біля роздоріжжя на узліссі яму, якої раніш там не було. З ями стирчала кисть руки.

На ексгумації були присутні прокурор Київської області і головний судмедексперт України. Вони дійшли висновку, що труп пролежав у землі кілька років. Знайдені на тілі прикраси (браслет, амулет і перстень) узагалі вирішили не представляти до впізнання. Але минуло всього чотири дні, і 6 листопада з МВС України подзвонили Олені Притуле. Її запитали, як виглядали особисті речі Георгія Гонгадзе.

Як розповів кореспонденту "Влади" родич Гонгадзе журналіст "Української правди" Коба Аланія, його колеги прочитали 15 листопада в київській газеті "Сьогодні", що труп, знайдений у Таращі, може належати Гонгадзе, але міліція не приділяє цьому належної уваги.

Наступного дня ранком Коба Аланія, Олена Притула, телепродюсер Лаврентій Малазонія і телеведуча студії "1+1" Людмила Добровольска поїхали в Таращу, де їх зустрів представник Олександра Мороза, лідера соцпартії України, обраного в парламент по Таращанському окрузі. Він провів друзів Гонгадзе в місцеву лікарню. У морг подивитися на рештки зайшли тільки чоловіка в супроводі районного судмедексперта Ігоря Воротинцева. За словами Коби Аланії, його перше враження при погляді на труп було однозначним: це Гія Гонгадзе. Як розповів "Владі" Аланія, Воротинцев розпитував його, чи не їв Георгій Гонгадзе напередодні свого зникнення кавуна і капусту. Саме це, серед іншого, їв Гонгадзе 16 вересня. Криміналіст, до речі, дивувався тому, що при сильному розкладі зовнішніх тканин трупа його внутрішні органи так добре збереглися.

Разом з Воротинцевим журналісти пішли в прокуратуру, де написали заяву, щоб забрати тіло в Київ. За сорок хвилин вони повернулися в морг. Замок на його дверях був зірваний, а тіло зникло.

Знайшлося воно тільки через кілька днів на київській вулиці Оранжерейній у морзі Головного бюро судмедекспертизи України. Тіла на Оранжерейній Коба Аланія і Лаврентій Малазонія не бачили - їх туди не пустили. Зате в Києві труп показали матері Георгія Гонгадзе Лесі Корчак і його дружині Мирославі Гонгадзе. Матері стало погано, а дружина начебто б впізнала чоловіка за формою стопи.

Тобто ті, хто бачив труп у Таращах, не бачили труп у київському морзі. І навпаки. Цей факт, а також таємниче переміщення тіла з таращанського моргу в київський породили версію про підміну таращанського тіла.

Але це не все. За годину до зникнення з таращанського моргу останки уже встигли поділитися навпіл. Найголовнішим, про що розповів Коба Аланія Воротинцеву, було старе поранення Гонгадзе на початку 1993 року під час абхазької війни. Тоді окопи грузинського батальйону "Тбілісі" (у якому служив тоді Гонгадзе) у Сухумі потрапили під обстріл з АГС. Коли гранати почали рватися, Гонгадзе закрив обличчя долонями, і осколки чергової гранати потрапили йому в руки і груди. Первинну медичну картку медсестра поклала на груди пораненому, і крапля його крові, яка просочилася крізь бинти, за десять років стала навряд чи не головною проблемою і дивницею в справі Гонгадзе. При Днк-аналізі в лабораторії німецької фірми "Genedia" вона збіглася з кров'ю матері Гонгадзе, але не збіглася з останками, що їх привіз на аналіз секретар депутатської слідчої комісії зі справи Гонгадзе Сергій Головатий.

Воротынцев відразу взяв у напіврозкладеного трупа кисть руки і зробив рентген. На знімку серед кісточок зап'ястя були чітко видні дрібні сталеві осколки. Їх Воротинцев витяг, а саму кисть руки не відніс відразу назад, а залишив у своїй кімнаті. Коли тіло зникло з моргу, поліетиленовий пакет з рукою таращанського тіла друзі Гонгадзе забрали із собою в Київ, і Олена Притула зберігала пакет у себе будинку в морозильній камері свого холодильника на кухні.28 листопада лідер соцпартії України Олександр Мороз виступив на засіданні парламенту із сенсаційною заявою: в нього є аудіоплівка, на якій людина з голосом, схожим на голос президента України Леоніда Кучми, пропонує людині з голосом, схожим на голос міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка, розібратися з журналістом Гонгадзе. Незабаром плівка оприлюднюється. Справа Гонгадзе стає справою Кучми. І влада пристає на генну експертизу знайденого тіла.

У грудні минулого року троє працівників української генпрокуратури поставили на стіл московського молекулярного генетика професора Павла Іванова, відомого своїм дослідженням царських останків, термос, у якому обкладений льодом лежав великий шматок людської стегнової кісти, яка вже почала була гнити. До термоса додавався конверт із крафт-паперу, на якому було написано, що усередині конверта лежить проба крові матері Георгія Гонгадзе Лесі Гонгадзе (так було написано). Усередині лежав марлевий тампон, просочений кров'ю.

Професор Іванов провів аналіз і підтвердив, що з імовірністю 99,9% кисть із термоса належить сину жінки, чия кров була в прикладеному до термоса конверті з ім'ям громадянки України Лесі Гонгадзе.

Але на початку березня була проведена ще одна експертиза. Ту саму руку (чи вже не ту?), що лежала в морозильнику в Олени Притулы, привіз у Мюнхен секретар парламентської слідчої комісії, незалежний депутат Сергій Головатий. Зробив він це за рішенням комісії.Фахівці мюнхенської компанії Genedia доктора Клаус Вейденмеер і Хільдегард Хассе-Рохольц порівняли фрагмент трупа c пробою крові матері Гонгадзе. І цілком спростували можливість того, що фрагмент, привезений Головатим, належить сину жінки, кров якої німецьким експертам надав той же Головатий.

Але і це не все. Ще в листопаді мати Георгія Гонгадзе Леся Корчак розповіла в інтерв'ю "Київським відомостям", що в 1969-го року у тбіліському пологовому будинку в неї народилися два сини-близнюки. Один був викрадений головлікарем пологового будинку і зник з життя матері. Другий близнюк одержав ім'я Георгій, виріс, воював в Абхазії, був там поранений, а потім став українським журналістом.

Трохи пізніше це породило ще одну версію, про яку майже не говорять, але на яку натякають, у тому числі й у генпрокуратурі. Мовляв, убитий - можливо, той самий зниклий брат-близнюк Гії Гонгадзе. Тим більше що, за словами слідчих, у справі є свідчення дуже багатьох людей, яким "немає підстави не довіряти в силу їхньої незацікавленості в результаті наслідку", про те, що Георгія Гонгадзе неодноразово бачили у Львові вже після смерті.

Крім того, як сказав слідчий генпрокуратури України кореспонденту "Влади", прижиттєвий ріст людини, кістку якої він возив з київського моргу на Днк-аналіз професору Іванову до Москви, становив близько 180 см. Тоді як ріст живого Георгія Гонгадзе був більше 190 см.

Таким чином, проведення ще однієї експертизи навряд чи внесе повну й остаточну ясність у заплутану справу. Американські експерти не хочуть потрапити в неспритне положення, як їхній німецький і російський колеги, і поставили умову, що зразки вони будуть відбирати особисто. Питання в тім, з якого трупа? У того, що знайшли в Таращанському районі, у того, що лежав у морозильнику, у того, що його возили в Москву, чи в того, що його перевіряли в Мюнхені?

Експертиза, що її проведуть американці, неминуче втягне їх у подальше розслідування справи Гонгадзе. Тим часом головне питання, на яке повинне відповісти розслідування, звучить дуже просто: чи віддавав президент України наказ про усунення опозиційного журналіста? Відповідь на нього (причому кожної - як позитивний, так і негативний) може кардинально змінити політичну ситуацію в країні.

І це буде першим випадком в історії країн СНД, коли іноземні фахівці проводять політичне розслідування, у якому головним обвинувачуваної є президент. Тим часом Україна - далеко не єдина пострадянська країна, голову якої противники обвинувачують у злочині.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах