Головна
 

Sueddeutsche Zeitung: 'Україна: Між двома світами'

23 квітня 2001, 10:12
0
4

"Перед Україною стоїть проблема вибору між Заходом і Росією. Тенденція її зближення з Росією викликає щодалі більше занепокоєння на Заході", пише журналіст Sueddeutsche Zeitung Даніель Брёсслер. "Приписи долі можна прочитати в іменах. У випадку з Україною можна було б говорити, що її окраїнне становище - це доля".

"За доби середньовіччя, - пише в своїй статті "Sueddeutsche Zeitung", - назва "Україна" звучала як прикордонна страна, окраїна. І сьогодні держава з населенням 50 млн. чоловік знаходиться на периферії, на периферії двох світів. З погляду Європейського союзу (ЄС) українською "політичним" кордоном закінчуються рубежі ЄС після його розширення, далі починається зона невідомого. З російського боку Україна, навіть за десятиліття після зникнення Радянського Союзу, залишається окраїнним регіоном, в якому необхідно зберегти залишки впливу Москви.

З одного боку, Україна член Співдружності незалежних держав (СНД) і пов'язана з Росією договором про дружбу і добросусідство. Водночас країна прагне до вступу в ЄС і пов'язана з цим союзом угодою про партнерство і співробітництво. З геополітичної точки зору становище між двома світами - це і прокляття, і благословення одночасно, позаяк країна змушена робити вибір. І тим, і іншим вона догодити не може.

Власне, здавалося, що Україна наважилася зробити вибір на користь Заходу. ЄС у своїй "Загальній стратегії" у відношенні цієї східноєвропейської країни, прийнятої 1999 року, вітав "проевропейский вибір, зроблений Україною". На цей рахунок уже тоді існували серйозні сумніви. Вони були викликані результатами виборів, які не принесли очікуваних демократичних змін. Відтоді сумнівів стало більше, у тому числі в зв'язку з убивством журналіста Георгія Гонгадзе.

Європейський парламент в опублікованій наприкінці лютого доповіді малює похмуру картину ситуації на Україні. Він містить критику положення справ із правами людини і свободою слова. У доповіді виражається заклопотаність у зв'язку з тим, що країна так і не стала "справжньою правовою державою", висловлюється тривога з приводу поганих життєвих умов, у яких живе населення. "Перехідний період", робиться сумний висновок, "у широкому плані провалився". Депутати ЄС, напевно, інакше, чим члени Парламентської асамблеї Ради Європи, не хочуть розлучатися з надією. Обґрунтованих причин для відмови Україні в можливості вступу в майбутньому в ЄС немає, говорять вони.

Тим часом, як може виглядати ця можливість теоретично, демонструє виникла загроза виключення України з Ради Європи. Якщо таке відбудеться, це був би "невірний крок", вважає експерт по країнах Східної Європи Іріс Кемпе з мюнхенського Центра прикладних політичних досліджень. Це не допоможе Заходу піти від відповідальності. З великою заклопотаністю очікує майбутнього рішення в Страсбурзі Польща, західний сусід України. Виключення України "підштовхне її в іншому напрямку", застерігає співробітник варшавського Центра міжнародних відносин Марек Ціхоцкі.

На тому, "іншому напрямку", Україну чекає з розпростертими обіймами президент Росії Володимир Путін. Відновлення тісних зв'язків України з Москвою було б в інтересах російських енергетичних концернів, і воно якнайкраще вписувалося б у плани Путіна, який домагається повернення Росії сильних позицій у світі. Варто додати, що майже п'ята частина населення українських громадян - це росіяни. Вони, щонайменше, були би раді вступу України в союз з Росією і Білорусією.

Я не думаю, що Україна загублена для Заходу. Але щоб запобігти цьому, слід докласти певних зусиль, вважає Ціхоцкі. На його думку, зусилля ЄС, до яких той вдавався досі, були недостатніми. Союз, зокрема, виділив Києву як допомогу 420 млн. євро. Однак не менш важливим, аніж гроші, Ціховскі вважає наявність "стратегії ставлення до України на найближчі роки". Важливо, насамперед, для Німеччини. Для неї це питання безпеки, хай навіть не у військовому розумінні цього слова. Член ЄС Польща не в змозі сама зупинити нелегальну імміграцію на Захід в умовах, "коли між Росією й Україною фактично не існує кордону". "Ми не будемо зводити стіну і не повинні цього робити.

Побоювання Ціховскі з приводу появи нового вододілу розділяє також Європейський парламент. Там скаржаться, що "у Росії, як і в західних країнах, помітно набирає силу тенденція бачити в особі України захисний вал або ж заручника в політичній боротьбі за владу. У цьому втілилися уявлення, характерних для періоду "холодної війни".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах